Постанова № 24723803, 08.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5023/448/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора - Василець Ю.О., посв. №26 від 23.02.2003 року

представників :

позивача - не з'явився

відповідачів - 1) не з"явився, 2) не з"явився

третьої особи - ОСОБА_1, дов. №10 від 15.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. № 1689 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі № 5023/448/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків,

про стягнення коштів

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків,

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

2) Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні другого відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (відповідача) 3280653,00 грн. за договором купівлі-продажу від 23.12.2011 року. В уточненій позовній заяві, прийнятій господарським судом Харківської області до розгляду, позивач також просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" подало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Харківської міської ради зустрічний позов про визнання за ТОВ «Австрія» права власності на мансардний поверх «Ам», який складається з приміщень №№ 1-76 загальною площею 991,7 кв. м, у тому числі житловою площею 394,6 кв.м у АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2012р. у справі № 5023/448/12 (суддя Тихий П.В.) у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та до Харківської міської ради задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" право власності на мансардний поверх «Ам», який складається з приміщень №№ 1-76 загальною площею 991,7 кв. м, у тому числі житловою площею 394,6 кв.м у АДРЕСА_1.

Заступник прокурора Харківської області не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Австрія»відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що право позивача не визнавалося або оспорювалося Харківською міською радою.

Також вказує на те, що місцевий господарський суд не встановив факт, який є передумовою для набуття права власності на новостворене майно, а саме: прийняття майна в експлуатацію, який здійснюється шляхом видачі орнаном ІДАБК свідоцтва про відповідність збудованого об"єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та реєстрації його в органах .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.06.2012 року на 10:00 год.

Представник прокуратури Харківської області у судовому засіданні 07.06.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу та її представник у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Австрія»відмовити в повному обсязі.

Свою правову позицію обгрунтиовує тим, що місцевий господарський суд не врахував факту відсутності у справі доказів щодо розроблення та затвердження проекту реконструкції, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також відсутня інформація щодо введення зазначеного об'єкту містобудування в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Також вказує на те, що третя особа була позбавлена можливості реалізації своїх процесуальних прав, оскільки в ухвалі місцевого господарського суду від 06.02.2012 р. у даній справі, якою ІДАБК у Харківській області була залучена як третя особа, не міститься дата наступного засідання. До того ж, рішення прийнято 07.02.2012 р., а ухвала про залучення ІДАБК у Харківській області до участі у справі як третьої особи відповідно до поштового штампу на конверті була відправлена 08.02.2012 р., що унеможлювало своєчасно прийняти участь у справі та надати до суду заяви, клопотання, пояснення. Даний факт, на думку третьої особи, свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Представники ТОВ "Австрія" та Харківської міської ради у судове засідання 07.06.2012 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6115825785411 та №6115825785438 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Представник позивача за первісним позовом - СПДФО ОСОБА_2 в судове засідання також не з"явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась надіслана СПДФО ОСОБА_2 копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вказана обставина свідчить про те, що позивач за первісним позовом СПДФО ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про дату, час та місце даного судового засідання, але з власної вини не скористалася правом на участь в ньому.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників зазначених учасників процесу за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника третьої особи, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" на протязі 2011 року самочинно було проведено будівництво спірного об'єкту нерухомого майна.

Нерухомість за вказаною адресою перебуває у власності ТОВ "Австрія" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.08.2011 року.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації мансардного поверху позивачем було замовлено відповідний технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно побудованого мансардного поверху.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

Відповідно до результатів проведеної 29 листопада 2011 року технічної інвентаризації, загальна площа мансардного поверху "Ам", який складається з приміщень АДРЕСА_1, складає - 991, 7 кв.м., у тому числі житлова - 394, 6 кв.м.

У лютому 2012 року та у травні Інспекцією ДАБК у Харківській області було проведено позапланові перевірки об'єкту будівництва розташованого за адресою АДРЕСА_1. В ході перевірок було складено акт від 20.02.2012 року та акт від 17.05.2012 року, якими встановлено порушення вимог діючого законодавства під час будівництва та реконструкції об'єкту будівництва. Також під час перевірки було встановлено факт виконання будівельних робіт по реконструкції та надбудови мансардного поверху, що свідчить про наявність об'єкту незавершеного будівництва.

З результатами виявлених порушень на адресу ТОВ «Австрія »були винесені приписи про зупинення виконання будівельних робіт та усунення порушень вимог діючого законодавства від 17.05.2012 року.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 08.08.2011 року №16/148-10 відповідно до вимог частини 2, 3 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованого Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, встановлено, що «Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, якщо вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов"язковою стадією проектування та будівництва об"єктів є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених

статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»передбачено, що під час створення об'єкту архітектури виконується певний комплекс робіт, який включає:

підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством.

здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Так, пунктом 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до пункту 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 року №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за формою згідно з додатком 1. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об"єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно із п. б п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування»до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в становленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 18.10.2006, а також з Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва і Севастополя, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №317 від 19.11.2007, основними завданнями інспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Крім того, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видає замовникам та реєструє у встановленому порядку дозволи на виконання підготовчих робіт та дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розширення та технічне переоснащення підприємств), забезпечує реалізацію встановленого порядку в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, видає свідоцтва про відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та інше.

Однак, позивачем за зустрічним позовом - ТОВ "Австрія" не надано до суду жодних доказів затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада, та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова, а також звернення до Харківської міської ради з приводу прийняття об'єктів до експлуатації.

До того ж, відповідно до частини 15 Цивільного кодексу України підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Однак, в матерілах справи відсутні докази порушення, невизнання або оспорювання Харківською міською радою права власності позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Австрія" на спірне майно.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову.

В частині первісних позовних вимог колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки спірний договір купівлі - продажу від 23.12.2011р. було укладено сторонами в простій письмові формі і в подальшому в порушення вимог чинного законодавства його не було посвідчено нотаріально, то відсутні підстави для задоволення первісного позову про стягнення з відповідача за первісним позовом 3280653,00 грн. заборгованості за вказаним договором.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому у вказаній частині рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в зустрічному позову слід відмовити, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі № 5023/448/12 скасувати частково в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та до Харківської міської ради.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та до Харківської міської рад відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі № 5023/448/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови складено 08.06.2012 року.

Згідно з оригіналом

секретар судового засідання Новікова Ю.В.

11.06.2012