Постанова № 24723745, 18.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 5011-50/2678-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

від ініціюючого кредитора:ОСОБА_2 (довіреність від 07.12.2011 року б/н),

від боржника:Маркусь О.В. - генеральний директор,

ОСОБА_4 (довіреність від 17.10.2011 року б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Градострой"

на ухвалу

господарського суду м.Києва

від 26.04.2012р.

у справі №5011-50/2678-2012 (суддя Головатюк Л.Д.)

за заявою ТОВ "Градострой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

"Градострой-сервіс"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.04.2012р. по справі №5011-50/2678-2012 припинено провадження у справі №5011-50/2678-2012 за заявою ТОВ "Градострой" до ТОВ "Градострой-сервіс" (код ЄДРПОУ 32709054) про порушення справи про банкрутство. Скасовано дію мораторію та введення процедури розпорядження майном.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Градострой" подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду м.Києва від 26.04.2012р. скасувати і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Градострой-сервіс" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін.

У судових засіданнях 06.06.2012р. і 13.06.2012р. колегія суддів оголошувала перерви, відповідно до вимог ст.77 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Градострой" про зупинення провадження у справі №5011-50/2678-2012 до вирішення пов'язаної, на їхню думку, з нею справи №5011-62/7611-2012, оскільки за результатом розгляду місцевим судом справи №5011-62/7611-2012, позивачем може бути подано, у випадку задоволення позову по названій справі, заяву за нововиявленими обставинами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитор і боржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой-сервіс" неспроможне сплатити борг у сумі 4 312 954,75 грн. протягом трьох місяців після встановленого для його сплати строку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.03.2012 порушено провадження у справі №5011-50/2678-2012, призначено з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой- сервіс"(код ЄДРПОУ 32709054) арбітражного керуючого Вівсяника Андрія Мирославовича та призначено підготовче засідання суду на 29.03.2012.

Ухвалами господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. і від 09.04.2012. розгляд справи було відкладено.

17.04.2012р. в судовому засіданні місцевим судом було оголошено перерву на 26.04.2012р.

Підстави для порушення загальної процедури банкрутства передбачені ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 3 ст. 6 цього Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Застосовуючи зазначені положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд виходив із системного аналізу норм даного Закону, зокрема положень ст. 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).

Таким чином, згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Згідно ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику у справах про банкрутство" виключний перелік виконавчих документів, якими підтверджується безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати передбачений у ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 32 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 передбачено, що за змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у тримісячний строк прострочення боржником свого зобов'язання здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, і додати докази цього до своєї заяви.

Як вбачається з матеріалів справи і було правильно зазначено судом першої інстанції, що заявник у встановленому порядку звернувся до виконавчої служби щодо стягнення з боржника заборгованості.

Вбачається, що в подальшому ТОВ "Градострой-сервіс" звернулося до ТОВ "Градострой" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (заява вих. № 62 від 21.03.2012р.).

Матеріали справи свідчать, і це документально було підтверджено у місцевому суді, що у боржника перед ініціюючим кредитором наявна заборгованість у розмірі 4 312 954,75 грн., яка виникла на підставі Постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. по справі № 2/138-31/74, в той же час у ініціюючого кредитора перед боржником існує заборгованість у розмірі 5 800 000,00 грн., яка виникла за договором відступлення права вимоги № 02/03-1 від 02.03.2012, що укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Градострой -сервіс", що в свою чергу виникла внаслідок нездійснення оплати ТОВ "Градострой" за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 11.10.2007.

Таким чином було встановлено, що у боржника - ТОВ "Градострой-сервіс" відсутні грошові зобов'язання перед ТОВ "Градострой".

Як вбачається зі Статуту ТОВ "Градострой", в редакції, затвердженій 22.12.2005р та зареєстрованій 16.06.2006р., ОСОБА_6 був учасником цього товариства, частка якого згідно п. 6.2. Статуту складала 10% статутного капіталу.

22.12.2006 ОСОБА_6 подав ТОВ "Градострой" заяву про вихід зі складу учасників Товариства.

Відповідно до ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Отже, вихід ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ "Градострой" на підставі зазначеної заяви міг відбутися не раніше 22.03.2007, оскільки Статутом ТОВ "Градострой" інший строк не встановлено. Тому реєстрація змін до Статуту ТОВ "Градострой" в частині виходу ОСОБА_6 в січні 2007 року була передчасною та такою що не відповідала вимогам законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

У відповідності із вказаною нормою закону 10.01.2007р. між ОСОБА_6 та ТОВ "Градострой" було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав. 11.10.2007р. цей договір було викладено в новій редакції.

Таким чином місцевий суд правильно зазначив, що станом на час укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав від 10.01.2007р. ОСОБА_6 заявив про свій вихід, але був учасником ТОВ "Градострой" і мав право продавати свою частку.

Підтвердженням того, що частку було саме продано, а не здійснено вихід на підставі заяви, є те, що ТОВ "Градострой" не виплачувало ОСОБА_6 вартість майна Товариства та дивіденди за 2006-2007 роки, пропорційні його частці, які необхідно робити при виході.

12.01.2002р. була зареєстрована нова редакція Статуту ТОВ "Градострой". Ця редакція Статуту може застосовуватись тільки до правовідносин, що виникли після 12.01.2007р., оскільки зміни до установчих документів відповідно до ст. 89 ЦК України набувають чинності тільки з моменту державної реєстрації, а відповідно до ч. 4 ст. 83 ГК України зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Отже, ОСОБА_6, за будь-яких обставин, був учасником ТОВ "Градострой" до 12.01.2007р., тобто до дати державної реєстрації змін до Статуту з новим складом учасників.

Місцевий суд правильно відмітив, що договір купівлі-продажу корпоративних прав не визнано недійсним і навіть не було оскаржено, отже, в силу презумпції дійсності правочину, закріпленої ст. 204 ЦК України, він є правомірним та таким, що підлягає виконанню.

Окрім цього, цей договір був підписаний ОСОБА_7, який є керівником ініціюючого кредитора і в даний час.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За загальним правилом зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З огляду на матеріали справи, вимоги боржника та ініціюючого кредитора відповідають вищезазначеним умовам, а отже їх зарахування законне та обґрунтоване.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони було достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони відносно можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно з частиною 2 цієї ж статті, в разі його розірвання або визнання недійсним за рішення суду.

Згідно з частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Цивільний кодекс України передбачає самостійні підстави припинення зобов'язання, а саме - припинення зобов'язання виконанням та припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають різну правову природу і не є тотожними.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не розповсюджується.

Відповідно до п. 7 ч. 1. ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано припинив провадження у справі №5011-50/2678-2012 за заявою ТОВ "Градострой" до ТОВ "Градострой-сервіс" про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Градострой" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 26.04.2012р. по справі №5011-50/2678-2012 - без змін.

Справу №5011-50/2678-2012 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Гарник Л.Л.

Доманська М.Л.