Ухвала суду № 24716746, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року м. Київ К-25741/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича упроваджувальна комерційна фірма «Еско»(далі -Товариство) та державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010

у справі № 2а-5775/09/2670

за позовом Товариства

до ДПІ

про визнання нечинним рішення.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2009 позов задоволено; визнано нечинним рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.02.2009 № 0001402305, згідно з яким Товариству визначено штраф у сумі 33870 грн. У прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення позивачем правил оприбуткування готівкових коштів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; оспорюване рішення ДПІ визнано нечинним в частині накладення на позивача 12364,75 грн. штрафу з підстав застосування цих санкцій поза межами строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України; в решті позову відмовлено з причин правомірного притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, одержаних 11.07.2008.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення окружного адміністративного суду міста Києва зі спору як скасоване помилково.

ДПІ у поданій касаційній скарзі просить повністю відмовити у задоволенні позову Товариства, посилаючись на незаконне поширення апеляційним судом положень Господарського кодексу України на спірні правовідносини.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Товариства та ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що працівниками ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.01.2005 по 30.11.2008, а також валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, оформлену актом від 09.02.2009 № 889/23-11/19482875. В ході цієї перевірки було виявлено:

факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 4301,05 грн. за 11.07.2008, позаяк прибутковий касовий ордер на цю суму було оформлено позивачем лише 17.07.2008 з внесенням відповідного запису до касової книги;

відображення запису у книзі обліку розрахункових операцій запису про рух готівки у сумі 2472,95 грн. за 18.09.2007 лише наступного дня.

Наведені обставини стали підставою для застосування до Товариства 33870 грн. штрафу згідно з оспорюваним рішенням.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

З урахуванням наведених законодавчих положень апеляційний суд, встановивши несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкової виручки за 11.07.2008, дійшов вмотивованого висновку про правомірність застосування до Товариства 21505,25 грн. штрафу за оспорюваним рішенням та правомірно відмовив у відповідній частині позову.

Доводи Товариства про скорочений робочий день 11.07.2008 обґрунтовано не були взяті до уваги судом апеляційної інстанції, адже названим Положенням не передбачено будь-яких винятків щодо строків оприбуткування готівки в залежності від режиму роботи суб'єкта господарювання. Посилання ж позивача на розділ 5 Положення не можна визнати слушними, позаяк цей розділ визначає строк здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках, що вимагає врахування як графіку роботи підприємства, так і режиму роботи банку, однак не регулює строки та порядок вчинення дій у процесі оприбуткування готівки.

Правильним є і висновок апеляційної інстанції про те, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, які можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Встановивши факт спливу річного строку з моменту вчинення позивачем зафіксованого в акті перевірки порушення правил оприбуткування готівкових коштів за 18.09.2007 і до дати прийняття оспорюваного рішення про застосування до Товариства штрафних санкцій, апеляційний суд правомірно визнав незаконним вказане рішення у відповідній частині.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича упроваджувальна комерційна фірма «Еско»та державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 у справі № 2а-5775/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко