Постанова № 24715780, 12.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року № 2а-5673/12/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»до відповідача 1 відповідача 2 Київської регіональної митниці Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпроскасування рішення про визначення митної вартості товару від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1, та стягнення суми надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України в загальному розмірі 32 268,08 грн.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 276 від 29.08.2011 р.);

ОСОБА_4 (довіреність № 276 від 29.08.2011 р.)

від відповідача 1: ОСОБА_5 (довіреність № 40/1-41/18204 від 29.12.2011 р.)

від відповідача 2:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 12.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішення про визначення митної вартості товару від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1, та стягнення суми надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України в загальному розмірі 32 268,08 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5673/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.06.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали та в судових дебатах просили суд:

- скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 04.05.2011 р. за № 100000006/2011/611725/1;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Мастер Мартіні України»суму надмірно сплачених митних платежів: ввізного мита в розмірі 11 340,28 грн. та податку на додану вартість в розмірі 20 927,8 грн., всього 32 268,08 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем 1 було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажно-митної декларації та відповідно протиправно винесено рішення про визначення митної вартості товарів.

Відповідач 1 проти позову заперечив, та в судовому засіданні 12.06.2012 р. просив суд в позові відмовити повністю, зазначивши про правомірність прийняття рішення про визначення митної вартості товарів від 04.05.2011 р. за № 100000006/2011/611725/1, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, а також те, що позивач ТОВ «Мастер Мартіні України»(покупець) на 100 % статутного капіталу належить засновнику Акціонерному товариству UNIGRA S.p.A. (продавець), а відповідно позивач та покупець є пов'язаними між собою особами, та такі відносини вплинули на ціну товару.

Відповідач 2 в судове засідання 12.06.2012 не прибув, проте через канцелярію суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві були подані письмові заперечення, в яких відповідач 2 зазначає про протиправність позовних вимог, заявлених до нього, та просить суд в задоволенні зазначених позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»на підставі Договору (Контракт №2) від 01 грудня 2005 року, імпортувало товар під назвами Мараскіно черешня та Червона джамбо черешня (далі разом або окремо як - «Товар»).

Під час розмитнення Товару позивачем була надана відповідна декларація митної вартості № 100140000/2011/276594 від 28.04.2011 р. (надалі - «ДМВ»), якою позивач задекларував митну вартість Товару, виходячи з ціни договору (1 метод), за якою імпортувався Товар.

Однак, Київською регіональною митницею не було прийнято митну вартість, визначену позивачем у вказаній ДМВ, у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів.

З метою прискорення митного оформлення та уникнення простою Товару позивач вирішив застосувати спеціальну процедуру митного оформлення товару, що передбачена ст. 264 Митного кодексу України та Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»(далі - «Порядок № 230»).

Таким чином, розмитнення Товару було здійснене за митною вартістю, визначеною рішенням відповідача про визначення митної вартості товарів від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1 (далі - «Рішення»), яким встановлена вища митна вартість Товару ніж та, що була задекларована позивачем.

Внаслідок зазначеного, позивачем було додатково сплачено:

- по Товару «Мараскіно Черешня»: ввізного мита -7 319,46 грн., ПДВ - 16 102,82 грн.;

- по Товару «Червона Джамбо черешня»: ввізного мита -4 020,82 грн., ПДВ - 4824,98 грн.

Всього: 11 340,28 грн. ввізного мита та 20 927,8 грн. ПДВ.

Вважаючи таке рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1 -протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV,митні органи - є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

В даній справі позивач оскаржує рішення митниці про визначення митної вартості товарів від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1, що було надано при виконанні умов зовнішньоекономічного Контракту № 2 від 01.12.2005 р. між ТОВ «Мастер Мартіні Україна» та компанією «UNIGRA S.p.A.»(Італія).

Так, за зазначеним Контрактом позивачем було надано до розмитнення:

- товар № 1/1: напівфабрикат для використання в харчовій промисловості: арт.АЕ42РА,Червона джамбо черешня (Red Jumbo Cherries), що містить у складі: вишня, сироп глюкози-фруктози, цукор, консерванти (Е202, Е220) регулятор кислотності (Е330).Торговельна марка Master Martini, виробник «Kerry Ingredients France», країна виробництва Франція, код згідно УКТЗЕД 2006003100;

- товар № 2/1: напівфабрикат для використання в харчовій промисловості: арт.АЕ42МG мараскіно черешня, Торговельна марка Master Martini, виробник «Kerry Ingredients France»,країна виробництва Франція, код згідно УКТЗЕД 2008605000.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями митного Кодексу та мас право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ст.259 МКУ, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Крім того, при здійсненні вищевказаних функцій, митні органи керуються постановами Кабінету Міністрів України та наказами Держмитслужби України.

По-перше, послідовність дій посадових осіб митного органу, що здійснюють контроль за правильністю визначення митної вартості товарів визначена Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 24 червня 2009 р. № 602 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 669/16685 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Розділу 1 зазначеного Порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється виключно після перевірки правильності класифікації товарів за УКТЗЕД.

Розділом 2 Порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:

1. Перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах, а саме:

- декларації митної вартості (далі - ДМВ), крім випадків, коли подання ДМВ не обов'язкове згідно із законодавством;

- вантажній митній декларації (далі - ВМД), графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині документів, які подаються для підтвердження митної вартості товару), 45, 46 (при експорті товарів, виключно у разі нарахування податків);

- документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується ВМД (митної декларації форми М16 /в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості/ або митної декларації);

- документах, що підтверджують заявлену митну вартість, передбачених Порядком декларування.

2. Перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості документів, визначених Порядком декларування.

3. Перевірки дотримання вимог щодо оформлення документів відповідно до пункту 12 Порядку декларування.

4. Контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

5. Контролю наявності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів.

6. Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів на наявність умов або застережень, що унеможливлюють визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

7. Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів на наявність відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

8. Перевірки правильності урахування додаткових складових митної вартості, які згідно зі статтею 267 Митного кодексу України мають додаватися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

9. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

10. Вивчення маршруту транспортування товарів.

11. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

12. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.

13. Консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів.

14. Застосування інших, передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи, форм контролю.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 Порядку? посадові особи митних органів під час прийняття Рішень використовують такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Відповідно до статті 260 МКУ, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний подати разом з ВМД всі необхідні документи, що містять інформацію, підготовлену у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості, зокрема у даному випадку: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, каталоги, прейскуранти, прайс-листи фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; копія ВМД країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями ін.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час митного оформлення Товару, вищевказані документи до митного оформлення позивачем не подавались.

Крім того, як також підтверджується наявними матеріалами справи, у пунктах 7(а) та 7(б) декларації митної вартості від 28.04.2011 р. декларант відмітив, що продавець та покупець є пов'язаними між собою.

Також, взаємозалежність продавця та покупця підтверджується пунктом 5.3. Статуту ТОВ «Мастер Мартіні Україна», згідно якого засновником та учасником товариства є Акціонерне товариство «UNIGRA S.p.A.»(Італія), вклад якого в Статутний капітал ТОВ «Мастер Мартіні Україна»складає 100%.

Таким чином, оскільки, Продавець і Покупець є пов'язаними між собою особами, декларант відповідно до положень Митного кодексу України (ст.267) та Угоди про застосування статті VII ГАТТ (стаття 1 частина 2 (b)) (далі - Угода), повинен довести у передбачений законодавством спосіб, що вартість операції максимально наближається до вартості, яка раніше була перевірена та прийнята митними органами, а тому є прийнятною відповідно до положень ст.267 МКУ та ст.8 Угоди.

Якщо покупець і продавець є взаємозалежними особами, то вартість операції приймається як митна вартість лише за умови, що ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Перелік документів, які декларант подає для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, визначений пунктом 9 Порядку декларування (ПКМУ від 20.12.2006 р. № 1766).

Як видно з наявних матеріалів справи, під час митного оформлення Товару, декларантом разом з ВМД вищевказані документи до митного оформлення не подавались.

Також, відповідно до п.2.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», посадовою особою відділу контролю митної вартості та класифікації товарів було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яким міститься у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ).

Враховуючи викладене, контролюючим органом було встановлено, що митна вартість Товару, заявлена позивачем до митного контролю відрізнялась від вартості (занижена), що була визначена митницею під час митного оформлення ідентичних та подібних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами, які містяться в базі даних ЄАІС ДМСУ.

Так, згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України за ВМД № 100140002/2011/271865 від 28.02.2011 р. було здійснено митне оформлення ідентичного товару (час експорту якого є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару) за кодом УКТЗЕД 2006003100 за ціною 4,44 USD/кг та за кодом УКТЗЕД 2008605000 за ціною 5,59 USD /кг. про що зазначено в гр.33 Рішення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»(далі - Порядок), декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що в графі «для відміток митного органу»декларації митної вартості (далі - ДМВ) від 28.04.2011 р. інспектором відділу контролю митної вартості та класифікації товарів було здійснено запис, а саме:

- копія ВМД країни відправлення;

- висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- калькуляція виробника товару.

Відповідно до п. 9 Порядку декларування, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає за наявності митному органові:

- бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця;

- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;

- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;

- довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Відповідно до п.14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк (протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання) додаткові документи, або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, оскільки, декларант ТОВ «Мастер Мартіні Україна»був ознайомлений із записом та зазначив під підпис про неможливість надання необхідних додаткових документів, митним органом на підставі наявних відомостей згідно із законодавством було здійснено митну оцінку товарів та видано рішення про визначення митної вартості товарів від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1.

Не погоджуючись із прийнятим митним органом рішенням, позивач скористався правом, наданим наказом Держмитслужби України від 17.03.2008 р. № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»та провів митне оформлення товарів під гарантійні зобов'язання.

Згідно п.13 наказу Держмитслужби України від 17.03.2008 р. № 230, декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.

Так, за результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, відповідачем 1 було зроблено висновок, що надані документи не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості за першим методом, оскільки надані не в повному обсязі та не відповідають вимогам ст.264 МКУ, а саме: заявлена декларантом митна вартість та дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.2 та п.4 ч.4 ст.267 МКУ, в митного органу виникли застереження, що унеможливило визначення митної вартості за Методом 1- за ціною угоди, а саме:

1. Із зазначених в графі «для відміток митного органу»додаткових документів Позивачем не надано:

- калькуляцію фірми виробника товару;

- договір з третіми особами (виробником «Kerry Ingredients France»), що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

2. Оскільки, Продавець і Покупець є пов'язаними між собою особами, про що зазначено у пункті 4.5.1 Статуту ТОВ «Мастер Мартіні Україна», а саме: Акціонерне товариство «UNIGRA S.p.A.»(Італія) є учасником товариства, вклад якого в Статутний капітал ТОВ «Мастер Мартіні Україна»складає 100%.

Так, декларант подає для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів додаткові документи, у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, та такий перелік визначений пунктом 9 Порядку декларування.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, зазначених в наведеному пункті Порядку документів позивач митниці не надав, а саме:

- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які стосуються купівлі продажу оцінюваних товарів;

- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;

- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку.

Так, в порушення вимог п.11, п.12 Порядку декларування (ПКМУ №1766 від 20.12.2006 р.) замість прейскуранта (прайс-листа) фірми-виробника товару, тобто збірника, який містить ціни і тарифи на певну групу товарів, що виробляється підприємством «Kerry Ingredients France», позивачем були надані листи, в яких компанія зазначає, що «ціни, вказані в рахунку є вірними та правильними».

При цьому, в згаданих листах не зазначено ні адресата, ні дати відправлення, ні номера рахунків щодо експортованого товару.

Стосовно експертного висновку ДП Держзовнішінформ від 18.07.2011 р. № 9/914, в ньому зазначено: «ринок вищевказаної продукції не є об'єктом постійного моніторингу ДП Держзовнішінформ, ми не володіємо кон'юнктурною інформацією стосовно цін на даний товар на момент підписання вищевказаного контракту на закупівлю товару та на поточний момент».

Крім того, даний висновок ДП Держзовнішінформ підтверджує ціну скореговану митницею, а саме: «поточна відпускна ціна компанії-постачальника UNIGRA Spa (Італія) на напівфабрикат «Черешня Мараскіно»складає 5737 доларів США/т на напівфабрикат «Червона Джамбо Черешня»складає 4454 доларів США/т на умовах поставки EXW Conselise (Італія).»

Також, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, під дійсною вартістю розуміється ціна, згідно з якою у визначеному місці і часі, обумовленому законодавством країни імпортера, такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Таким чином, суд погоджується із висновком митного органу, що Метод 1 за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не міг бути застосований з наступних причин.

Так, при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у митного органу виникли обґрунтовані сумніви стосовно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, а саме:

- не виконані умови, передбачені вимогами ч.4 ст. 267 МКУ, оскільки покупець і продавець є пов'язаними між собою особами - позивач не надав документів (визначених пунктом 9 Порядку декларування), які б підтвердили, що відносини продавця і покупця не вплинули на ціну товару;

- контракт купівлі-продажу товару укладений не з виробником (фірма-виробник товару мараскіно черешня «Kerry Ingredients France»), а з посередником Акціонерним товариством «UNIGRA S.p.A.»(Італія), та при цьому договору з третіми особами не надано;

- встановлення митним органом недостовірності інформації, заявленої позивачем у якості підстави для переміщення товару через митний кордон України - заниження митної вартості товарів підтверджується ціновою базою ЄАІС Держмитслужби України;

- неможливість декларанта документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару - не надано документів відповідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, а відповідно порушено вимоги ст.264 МКУ.

Згідно зі статтею 268 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 Митного Кодексу (вартість операції), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Приймаючи до уваги надані до митного оформлення документи від позивача, наявну у відповідача інформацію на момент здійснення митного оформлення товарів та з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що митним органом було правомірно прийнято рішення про здійснення митної оцінки товарів за Методом 2 згідно ст.268 Митного кодексу України, про що зазначено в графі 33 (підстава: ВМД № 100140002/2011/271865 від 28.02.2011 р.).

Згідно статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що посадові особи Київської регіональної митниці правомірно здійснили коригування митної вартості товару, який переміщувався позивачем через митний кордон України, діючи виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, а саме на підставі:

- Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ІV;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 h/ № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»;

- Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»;

- Наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації»;

- Наказу Державної митної служби України від 02.12.2003 р. № 828 «Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1192/8513;

- Наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.04.2005 р. № 439/10719;

- Наказу Держмитслужби України від 24.06.2009 р. № 602 «Порядок роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.07.2009 р. №669/16685;

- Наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 р. № 230 «Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України».

Також, суд зазначає, що ним не може бути прийнято до уваги посилання позивача на набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 24.02.2011 р. № 00000006/2011/610672/1 (постанова КААС від 15.05.2012 р. у справі № 2а-12543/11/2670), що на думку позивача було прийнято відповідачем 1 за аналогічних обставин при розмитненні аналогічного товару, придбаного в того ж Покупця, - оскільки, відповідно до вимог, встановлених КАС України (глава 6 «Докази»), суд в кожному окремому випадку встановлює фактичні обставини у справі; оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, - а відповідно рішення суду з іншого спору (що на думку позивача є аналогічним даному спору), судом в якості допустимого доказу братися не може, оскільки жодних документів в розрізі спору, на який посилається позивач, судом не досліджувалось, та позивачем не подавалось.

Крім того, з огляду наявних матеріалів справи, наданих позивачем в підтвердження своєї правової позиції, а саме копій ВМД щодо митного оформлення Товарів при інших поставках, які позивач вважає ідентичними, вбачається, що зазначені документи не є можливими для читання та звірки із оригіналами, та крім того оригіналів таких документів позивачем взагалі надано не було.

Зважаючи на викладене в сукупності та проаналізувавши норми митного законодавства України, судом не вбачається протиправності в діях митного органу щодо визначення митної вартості товару та відповідному винесені оскаржуваного рішення, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні України»не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивачем не надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Проте відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення про визначення митної вартості товару від 04.05.2011 р. № 100000006/2011/611725/1.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.06.2012 р.