Постанова № 24715627, 11.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року 11:44 № 2а-5063/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центрдо Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000662305

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 05.04.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 111/9/10 від 12.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000662305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр було залишено без руху з підстав не надання позивачем доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 2 113, 18 грн. та не надання підтвердження повноважень ОСОБА_4, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5063/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо збільшення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр протиправними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.03.2012 р. № 0000662305.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 497 283,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було включено до складу податкового кредиту суми сплачених коштів (суми ПДВ) по правовідносинах із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс», що підтверджується відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи, а також податковими накладними, виписаними належним чином, оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента, правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, актом прийому-передачі векселя, виписками по особовому рахунку, а також згідно наявних у справі декларацій контрагента позивача ТОВ «Інтелект Системс»по податку на додану вартість із додатками № 5 щодо розшифровки визначення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, контрагентом позивача ТОВ «Інтелект Системс»було в повній мірі визначено податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Інтелект Системс»не було завдано жодної шкоди Державному бюджету. Крім того, представник позивача в підтвердження фактичності (товарності) послуг, наданих контрагентом ТОВ «Інтелект Системс», зазначив про наявність матеріальних доказів щодо надання послуг із виробництва та розповсюдження фільму, а також надав до матеріалів справи CD-диск із записом фільму, виготовлення та розповсюдження якого було предметом договірних відносин із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс».

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, внаслідок чого останнім було занижено податок на додану вартість всього на суму 497 283,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача послався на наявність пояснень допитаного в якості свідка ОСОБА_5, що є директором ТОВ «Інтелект Системс», який у своїх поясненнях повідомив, що він лише формально рахується директором, а всіма справами підприємства займається його знайомий ОСОБА_6. Зважаючи на таке, відповідач вважає, що ним було правомірно зроблено висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс», оскільки такі правочини не спричинили реального настання правових наслідків.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби ОСОБА_7 у період з 24.02.2012 р. по 01.03.2012 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа» Продюсерський Центр з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 07.03.2012 р. № 54/22-522-31500062, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 497 283,00 грн., в тому числі:

- за липень 2010 року на суму 157 500,00 грн.;

- за серпень 2010 року на суму 10 750,00 грн.;

- за жовтень 2010 року на суму 49 667,00 грн.;

- за листопад 2010 року на суму 245 166,00 грн.

- за грудень 2010 року на суму 34 200,00 грн., а також

П.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів. які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

15 березня 2012 року на зазначений Акт перевірки позивачем було надано заперечення.

Вказане заперечення було розглянуто ДПІ у Дніпровському районі міста Києва 22 березня 2012 року, та за наслідками такого розгляду заперечення позивача було залишено без задоволення, а висновки Акта перевірки -без змін.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 26.03.2012 р. № 0000662305, відповідно до якого позивачу збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 621 605,00 грн. (в т.ч. 497 283,00 грн. -за основним платежем, 124 322,00 грн. - штрафні санкції).

Не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2012 р. № 0000662305, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Зважаючи на вказані норми податкового та іншого законодавства, суд вважає що позовна вимога позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо збільшення податкових зобов'язань ТОВ «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр протиправними -є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як вбачається з норм податкового законодавства, проведення перевірок та складення Актів перевірок за наслідками встановлених порушень, на підставі яких приймаються податкові повідомлення-рішення про визначення відповідних податкових зобов'язань -є обов'язком податкових органів, а відповідно такі дії при їх відповідності вимогам чинного законодавства України, не можуть бути визнані протиправними, та в даному випадку платник податків для захисту своїх порушених прав має право оскаржити в адміністративному та судовому порядку саме податкове повідомлення-рішення, що прийняте за наслідками встановлених в ході перевірки порушень, що і оскаржується позивачем в даній адміністративній справі.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.03.2012 р. № 0000662305, суд вважає її обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в якості єдиного обґрунтування висновків про порушення позивачем зазначених вимог податкового законодавства (п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 497 283,00 грн., та п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. здійснених ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року), - відповідач в Акті перевірки посилається на наявність пояснень допитаного в якості свідка ОСОБА_5, що є директором ТОВ «Інтелект Системс»(контрагента позивача), який у своїх поясненнях повідомив, що він лише формально рахується директором, а всіма справами підприємства займається його знайомий ОСОБА_6.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що згідно наданих директором ТОВ «Інтелект Системс»ОСОБА_5 пояснень в якості свідка, останній фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Інтелект Системс»(код ЄДРПОУ 37003384) не займався; договорів на поставку товару чи надання послуг не складав та не підписував; звітність до податкових органів не готував, не подавав та не підписував, нікого на це не уповноважував; грошові кошти з рахунків ТОВ «Інтелект Системс»не знімав та не отримував; податкових накладних, рахунків-фактур, актів виконаних робіт та інших господарських документів ТОВ «Інтелект Системс»не готував та не підписував.

Зважаючи на таке, відповідач в Акті перевірки зазначає про порушення позивачем вимог п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. здійснених ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року).

З огляду на викладене, відповідач в Акті перевірки робить висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 497 283,00 грн., оскільки правовідносини позивача із ТОВ «Інтелект Системс»є нікчемними внаслідок не спричинення реального настання правових наслідків.

Проте, вивчивши наявні матеріали справи та норми податкового та іншого законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, суд не може погодитися з такою позицією відповідача та вважає її необґрунтованою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що органи державної податкової служби в Україні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади з питань оподаткування, виданими в межах їх повноважень.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в перевіряємому періоді позивач мав правовідносини із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс».

Так між позивачем (Замовником) та ТОВ «Інтелект Системс»(Виконавцем) були укладені:

- Договір № 3П/03 від 01.10.2010 р. з надання послуг по виробництву фільму «Той, що пройшов крізь вогонь»;

- Договір № 37Т від 28.07.2010 р. по виробництву ролику та документального фільму «Історія збройних сил України»;

- Договір № 3П/02 від 01.06.2010 р. на проведення зйомок повнометражного художнього фільму «Той, що пройшов крізь вогонь».

На виконання вказаних договорів між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс»були підписані відповідні Акти здачі-приймання виконаних робіт, Акт прийому-передачі векселя від 30.12.2010 р. на суму 448 643,24 грн., а сплата коштів за вказаними правовідносинами підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ (що наявні в матеріалах справи).

Також, на виконання вказаних договорів ТОВ «Інтелект Системс»на адресу позивача були виписані податкові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму ПДВ - 497 283,00 грн., що була включена позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах, а саме:

- в липні 2010 року в сумі 157 500,00 грн.;

- в серпні 2010 року в сумі 10 750,00 грн.;

- в жовтні 2010 року в сумі 49 667,00 грн.;

- в листопаді 2010 року в сумі 245 166,00 грн.

- в грудні 2010 року в сумі 34 200,00 грн.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, під час здійснення правовідносин позивача із ТОВ «Інтелект Системс», зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Крім того, як зазначалося вище, правовідносини між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс» відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, банківськими виписками по особовому рахунку позивача, а також відповідачем не було надано суду доказів щодо невизначення контрагентом позивача сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Інтелект Системс»не було завдано шкоди Державному бюджету.

Також, в підтвердження реальності (фактичності) вчинених правочинів між ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ та ТОВ «Інтелект Системс», позивачем до матеріалів справи було надано CD-диск із записом фільму («Той, хто пройшов крізь вогонь»), виготовлення та розповсюдження якого було предметом договірних відносин позивача із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс».

Крім того, як підтверджується матеріалами електронної енциклопедії мережі Інтернет, а саме: http://uk.wikipedia.org, - «Той, хто пройшов крізь вогонь» - український художній фільм режисера Михайла Іллєнка. Вийшов на екрани 19 січня 2012 року. На фільм витрачено понад 16 мільйонів гривень. Фінансування велося з двох джерел: приватними опікувався продюсерський центр «Інсайтмедіа», який вклав 6 млн. 627 тис.

Також, згідно наданих позивачем матеріалів справи, фільм Той, хто пройшов крізь вогонь отримав посвідчення національного фільму, що видане Державним агентством України з питань кіно. Зазначене посвідчення було видано 26.09.2011 р. та діяло до 21.12.2011 р.

В свою чергу ТОВ «Інсайт Медіа»ПЦ має свідоцтво про внесення суб'єкта кінематографії до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів, що відповідно підтверджує пов'язаність таких послуг, замовлених в контрагента ТОВ «Інтелект Системс», із господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як було встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом ТОВ «Інтелект Системс», останній не був визнаний банкрутом, знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та був зареєстрований платником податку на додану вартість, а також задекларував податкові зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем для сплати до Державного бюджету (копії податкових декларацій ТОВ «Інтелект Системс»по ПДВ із додатками № 5 щодо визначення зобов'язань в розрізі контрагентів містяться в матеріалах справи).

Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на момент укладення зазначених договорів, установчі документи ТОВ «Інтелект Системс»були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення правовідносин між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс»не було вироку суду щодо посадових осіб даного контрагента, та такого вироку суду не має на час розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством чітко передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

З аналізу наведених норм законодавства та матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначені правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів та матеріальних доказів, та не була допустимими доказами заперечена відповідачем, та крім того, відповідачем не було допустимими доказами доведено суду завдання шкоди Державному бюджету внаслідок правовідносин позивача із зазначеним контрагентом.

Зважаючи на викладене вище, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства щодо товарності господарських операцій позивача із ТОВ «Інтелект Системс», в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були виписані зазначеним контрагентом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 26.03.2012 р. № 0000662305 - є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000662305.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, в частині протиправності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000662305.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що судом позов майнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 146,00 грн. підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету в половинному розмірі, а саме 1 073,00 грн.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.03.2012 р. № 0000662305.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.06.2012 р.