Постанова № 24715556, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року № 2а-3356/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ»

до

за участі

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

Прокуратури Дніпровського району міста Києва

про

визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ»(надалі по тексту Позивач), звернувся з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021991510 від 22.11.2011 р. та визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021971510 від 22.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що під час перевірки Позивача було виявлено порушення вимоги п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, а саме, Позивач занизив податкове зобов’язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. та було встановлено, що в ІІ кварталі 2011 р. Позивачем було отримано прибуток з якого не утримано податок на прибуток підприємства у розмірі 28 546,00 грн., а отже, податкові повідомлення-рішення складено у відповідності до чинного законодавства.

Представник Прокуратури в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ІНДАСТРІАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ»за звітний період ІІ квартал 2011 р. За результатами перевірки складено акт від 27.10.2011 р. за № 7088-15/36136410 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення ст. 150.1 та п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України в результаті чого Позивачем було занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р.

Крім того, перевіркою встановлено, що Позивачем завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 5538090,00 грн.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «П»від 21.11.2011 р. №0021991510, яким встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України Позивачем про завищення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податку на прибуток розмірі 5 538 090,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 21.11.2011 р. №0021971510, яким встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України Позивачем про занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 28546,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

Як вбачається в податковій декларації за перший квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 8 „об’єкт оподаткування позитивний (+) від’ємний (-) ((+/-03 –(+/-06) - 07)” задекларована сума - 5662203 грн. У рядку 04.9 декларації „Від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього звітного податкового року” задекларовано 5735118,00 грн.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 „Від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду” задекларована сума –5662203,00 грн. У рядку 07 декларації „Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму – 5538090,00 грн.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України, підприємством в декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 5 538 090,00 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Крім того, перевіркою встановлено, що Позивачем за ІІ квартал 2011 р. було отримано дохід з якого не утримано податок на прибуток підприємства у розмірі 28 546,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. №0021991510 та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. №0021971510 винесені податковим органом правомірно, а тому підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук