Постанова № 24715371, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року № 2а-4213/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання -Шаповалової К.В.,

представника прокуратури -Свербиуса А.О.,

представника позивача -Старощука С.В.,

представника відповідача -Грета Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

з позовомПрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової службидоОрендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»простягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ Святошинського району міста Києва ДПС звернувся до суду з позовом до Орендного підприємства «Спеціальне ремонтно-налагоджувальне управління №7»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 627 934,35 грн.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 361 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ст.361 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

За змістом частини 5 ст.361 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, прокурор може звертатися до суду з позовами про захист, зокрема інтересів держави, в яких обґрунтовує необхідність захисту, та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Підставою для звернення прокурора до суду слугував факт несплати відповідачем на день звернення до суду із даним позовом заборгованості на загальну суму 627 934,35 грн. з податку на прибуток підприємства. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, передбачені пунктом 4 частини першої статті 183-2 КАС України, які не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб, ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

13 квітня 2012 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за загальними правилами КАС України, за результатами розгляду якого суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою призначив розгляд даної справи за загальними правилами КАС України.

У судовому засіданні 08 травня 2012 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №К/9991/7848/11 Вищим адміністративним судом України обґрунтоване тим, що доходи Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»формуються за рахунок тарифів на обслуговування житлово-комунальної сфери міста Києва, які в свою чергу погоджуються управлінням цінової політики КМДА. В порушення норм ст.ст.30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», різниця в тарифах не поверталась. З приводу невиплати різниці і тарифів органом місцевого самоврядування міста Києва, що впливає на загальний фінансовий стан відповідача і має відношення до боргу зі сплати податку на додану вартість, що є предметом даного судового розгляду, Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації і Київської міської ради, в якому просило визнати за позивачем право на отримання з місцевого бюджету міста Києва різниці між затвердженим відповідачем розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг у розмірі 7 700 000,00 грн. На момент розгляду справи про стягнення з Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»бюджетної заборгованості адміністративному суді України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 08 травня 2012 року представника ДПІ Святошинського району міста Києва ДПС, на підставі ст.ст.128, 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи було відкладено на 22 травня 2012 року.

В судове засідання 22 травня 2012 року представник позивача не з'явився, у зв'язку з чим суд своєю ухвалою відклав розгляд даної справи на 05 червня 2012 року, визнав явку представника позивача обов'язковою та витребував додаткові докази у справі.

05 червня 2012 року судом повторно поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №К/9991/7848/11 Вищим адміністративним судом України.

Представник відповідача підтримав своє клопотання та доводи, наведені у судовому засіданні 08 травня 2012 року.

Представник прокуратури та представник позивача заперечили проти задоволення клопотання, зазначивши при цьому, що вирішення справи Вищим адміністративним судом України не вплине на вирішення даного спору.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши документи, надані представником відповідача на обґрунтування заявленого клопотання суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №К/9991/7848/11, що зафіксовано в журналі судового засідання.

Відмовляючи представнику відповідача в заявленому клопотанні суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації і Київської міської ради про визнання за підприємством права на отримання з місцевого бюджету міста Києва різниці між затвердженим відповідачем розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг у розмірі 7 700 000,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 10 листопада 2010 року закрив провадження у справі №2а-12703/09/2670 на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що розгляд даної справи віднесено до компетенції господарських судів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року, апеляційна скарга Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до положень ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2010 року на день розгляду справи № 2а-4213/12/2670 набрала законної сили.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої і апеляційної інстанцій підприємство звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.02.2011 року залишив апеляційну скаргу без руху до 09.03.2011р.

На день розгляду заявленого клопотання доказів відкриття касаційного провадження у справі №2а-12703/09/2670 відповідачем не надано.

З огляду на те, що спір між Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»та КМДА і Київською міською радою судом по суті не вирішувався, а також враховуючи, що предмет спору у справі №2а-12703/09/2670 не стосується обов'язку підприємства щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд визнає недоведеною відповідачем наявності підстав для зупинення провадження у справі.

У судовому за сіданні 05 червня 2012 року повноважним представником ДПІ Святошинського району міста Києва ДПС подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу у добровільному порядку, у якій останній просить стягнути з Орендного підприємства «Спеціальне ремонтно-налагоджувальне управління №7»податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 407 153,32 грн., яка рахується за платником податків на час розгляду справи по суті.

Враховуючи, що визначена у заяві від 05.06.2012 року заборгованості у розмірі 407 153,32 грн. включає суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначену платником у деклараціях №9012896482 від 19.03.2012 року на суму 73 010,00 грн., №9020184227 від 19.04.2012 року на суму 67 386,00 грн., №9026928891 від 16.05.2012 року на суму 75 019,00 грн., за якими на момент розгляду справи не сплинув встановлений законодавцем термін для їх сплати суб'єктом господарювання у добровільному порядку, представником позивача уточнено суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача та визначено борг у сумі 191 738,32 грн., про що повноважним представником податкового органу складено відповідну заяву, приєднану судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05 червня 2012 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з урахуванням уточненої позивачем суми боргу, яка підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 05 червня 2012 року представник ДПІ Святошинського району міста Києва ДПС підтримав вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 191 738,32 грн. та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача наявність заборгованості підприємства зі сплати податку на додану вартість підтвердив, однак заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що вказана заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням КМДА і КМР взятих на себе зобов'язань по виплату різниці між затвердженим підприємством розміром цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, відтак, вирішення питання про сплату боргу відповідачем до вирішення судами спору щодо права підприємства на отримання такої різниці неможливе.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»(код ЄДРПОУ 33306062) перебуває на обліку в ДПІ у Святошинського районі м. Києва та відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у наступних деклараціях:

- №183915 від 17.08.2010 року, у розмірі 70 484,00 грн.;

- №200484 від 17.09.2010 року, у розмірі 95 349,00 грн.;

- №241253 від 19.10.2010 року, у розмірі 101 103,00 грн.;

- №275313 від 17.11.2010 року, у розмірі 102 400,00 грн.;

- №292231 від 16.12.2010 року, у розмірі 87 137,00 грн.;

- №325194 від 18.01.2011 року, у розмірі 90 373,00 грн.;

- №8022 від 17.02.2011 року, у розмірі 75 611,00 грн.;

- №38605 від 17.03.2011 року, у розмірі 62 429,00 грн.;

- №110410 від 19.04.2011 року, у розмірі 192 137,00 грн.;

- №141743 від 18.05.2011 року, у розмірі 176 092,00 грн.;

- №155250 від 16.06.2011 року, у розмірі 142 437,00 грн.;

- №9004811966 від 18.07.2011 року, у розмірі 131 225,00 грн.;

- №9006758811 від 17.08.2011 року, у розмірі 122 125,00 грн.;

- №9007848330 від 19.09.2011 року, у розмірі 104 648,00 грн.;

- №9008797417 від 18.10.2011 року, у розмірі 129 623,00 грн.;

- №9011121560 від 16.11.2011 року, у розмірі 102 537,00 грн.;

- №9012258050 від 15.12.2011 року, у розмірі 58 664,00 грн.;

- №9013652475 від 18.01.2012 року, у розмірі 60 370.00 грн.;

- №9006207753 від 17.02.2012 року, у розмірі 74 741,00 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту -Закон № 2181-III) податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Наведені положення кореспондуються із положеннями п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, що набрав чинність 01.01.2011 року (далі по тексту -ПК України), яка визначає податкову декларацію, розрахунок як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III та п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-III і п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з частковою сплатою підприємством заборгованості з податку на додану вартість борг відповідача на час постановлення судового рішення складає 191 738,32 грн., що підтверджується витягом з облікової картки платника податку на додану вартість станом на 05.06.2012 року.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога -не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога -не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищенаведених вимог законодавства, яким регулювались спірні правовідносини на момент їх виникнення, ДПІ у Святошинського районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 05.02.2009 року № 1/110 на суму 158 389,93 грн. (отримана повноважним представником відповідача 30.04.2009 року);

- друга податкова вимога від 02.06.2009 року № 2/877 на суму 177 931,33 грн. (отримана повноважним представником відповідача 09.06.2009 року).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.95.1 -95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на податку вартість у розмірі 191 738,32 грн. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»(код ЄДРПОУ 33306062, юридична адреса: 03179, м. Київ, проспект Палладіна, 9) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 191 738 (сто дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять вісім) гривень 32 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Орендне підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7».

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська