Постанова № 24715349, 06.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/40

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

06 червня 2012 року 11:00 № 2а-2276/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Клочкової Н.В., суддів Донця В.А., Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області до третя особа Міністерства аграрної політики та продовольства України Державне підприємство "Мурафський кар'єр"прозвернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Шаргородському районі Вінницької області (далі - позивач, ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл.) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі -відповідач, Мінагрополітики України), третя особа -державне підприємство "Мурафський кар'єр" (далі -третя особа, ДП "Мурафський кар'єр") про звернення стягнення податкового боргу в сумі 16 528,49 грн. на кошти державного органу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2012 р. позовну заяву у справі № 2а/0270/109/12 залишено без руху.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. відкрито провадження у справі № 2а/0270/109/12.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2012 р. адміністративну справу № 2а/0270/109/12 передано на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва.

17 лютого 2012 року до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла справа № 2а/0270/109/12. Справі було присвоєно новий номер 2а-2276/12/2670 та передано судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2012 р. справу № 2а-2276/12/2670 прийнято до свого провадження суддею Клочковою Н.В. та призначено судове засідання.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04.04.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДП "Мурафський кар'єр" віднесено до категорії гірничих підприємств, є цілісним майновим комплексом з видобування корисних копалин із застосуванням гірничих технологій.

Згідно довідки за формою № 4-ОПП від 30.07.2010 р. за № 10 ДП "Мурафський кар'єр" (код за ЄДРПОУ 00371943) перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл.

Актом приймання-передачі майна, прав та обов'язків на баланс Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженого 14.11.2011 р. заступником Міністра аграрної політики та продовольства України -керівником апарату та заступником Міністра, голови комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики України та додатком 1 до вказаного Акта (п. 42) ДП "Мурафський кар'єр" передано до сфери управління Мінагрополітики України.

Законом України від 07.07.2009 № 847-XIV "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ДП "Мурафський кар'єр" включено до цього переліку, частка держави у статутному фонді якого складає 100%.

Як вбачається з письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, за ДП "Мурафський кар'єр" станом на 29.12.2011 р. рахувалась заборгованість перед бюджетом на загальну суму 16 528,49 грн.

У зв'язку з несплатою ДП "Мурафський кар'єр" податкового зобов'язання в сумі 16 528,49 грн. ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл., керуючись ст. 96 Податкового кодексу України, звернулась з поданням № 3358/10/24 від 31.08.2011 р. до Мінагрополітики України щодо прийняття одного з рішень:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону з метою порушення справи про банкрутство у порядку, встановленому законодавством України.

Листом від 06.10.2011 р. № 37-11-3-15/15162 Мінагрополітики України повідомило позивача, що відповідно до доручень Уряду стосовно суттєвого скорочення переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, Мінекономіки розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів з питань приватизації". Законопроектом, відповідно до пропозицій Мінагрополітіки України, передбачено виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ДП "Мурафський кар'єр". Щодо питання ліквідації ДП "Мурафський кар'єр", то відповідно до наказу Мінагрополітики України від 03.12.2010 р. № 794 створено балансову комісію, яка за результатами вивчення та аналізу фінансово-господарської діяльності державних підприємств надає пропозиції керівництву міністерства для прийняття відповідних управлінських рішень.

Позивач дійшов висновку про відмову Мінагрополітики України у задоволенні вимог, викладених у листі № 3358/10/24 від 31.08.2011 р., тому звернувся до суду про звернення стягнення податкового боргу на кошти Мінагрополітики України, в управлінні якого перебуває ДП "Мурафський кар'єр".

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Наявність у третьої особи бюджетної заборгованості у розмірі, визначеному податковим органом, підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовувалась.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт існування станом на 29.12.2011 р. заборгованості ДП "Мурафський кар'єр" на загальну суму 16 528,49 грн.

25 листопада 2008 року податковим керуючим було складено акт опису активів № 4, відповідно до якого третьою особою передано у податкову заставу відсів, камінь-вапняк та борошно вапнякове згідно положень ст. 8 Закону № 2181-III.

24 березня 2009 р. податковим керуючим було складено акт опису активів № 2, відповідно до якого третьою особою передано у податкову заставу щебінь та борошно вапнякове згідно положень ст. 8 Закону № 2181-III.

Згідно договорів доручення № 2 від 16.03.2009 р. та № 5 від 25.03.2009 р. позивач доручив ПП "Брокпартнер" здійснити продаж на біржових торгах продукції, що перебуває в податковій заставі і належить на праві власності ДП "Мурафський кар'єр" та виділене для реалізації в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки про розподіл коштів від 05.05.2009 р. № 2828/10/24 від реалізації описаного майна до позивача всього надійшло коштів в сумі 7 881,84 грн.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств на момент виникнення у ДП "Мурафський кар'єр" заборгованості зі сплати узгоджених зобов'язань зі сплати податків, зборів і обов'язкових платежів, а також на момент складення актів про опис активів регулювався положеннями ст. 11 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до змісту п. 11.2 ст. 11 Закону № 2181-ІІІ у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття певного рішення.

Наведені положення кореспондуються із положеннями ст. 96 ПК України, що набрав чинності 01.01.2011 р., яка визначає порядок погашення податкового боргу державних підприємств, що не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Згідно п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пп. 96.1.1);

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пп. 96.1.2);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.1.3);

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (пп. 96.1.4).

Пунктом 96.2 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (пп. 96.2.1);

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (пп. 96.2.2);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.2.3);

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (пп. 96.2.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень, згідно положень п. 96.3 ст. 96 ПК України, надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з системного аналізу ст. 96 ПК України суд вказує на те, що положення даної норми суворо регламентують процедуру стягнення податкового боргу державного підприємства та визначає конкретну послідовність обставин, що передують виникненню у податкового органу права на звернення до суду із вимогами про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку п. 96.1 ст. 96 ПК України до державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, виникає лише після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і тільки за умови недостатності суми коштів, отриманого від такого продажу для покриття податкового боргу, або відсутності у такого підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу.

Разом з тим, звертаючись до суду із даним позовом ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл. не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що податковим органом було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, докази продажу заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства або відсутність у ДП "Мурафський кар'єр" майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Натомість, зібрані у справі докази свідчать про те, що на момент направлення податковим органом подання до Мінагрополітики України про прийняття одного з рішень у відповідності із вимогами п. 96.2 ст. 96 ПК України (31 серпня 2011 року) у податковій заставі перебували активи підприємства - відсів, камінь-вапняк, борошно вапнякове та щебінь, оскільки доказів проведення публічних торгів на підставі договорів доручення № 2 від 16.03.2009 р. та № 5 від 25.03.2009 р. позивач суду не надав.

Посилання позивача на те, що Мінагрополітики України своїм листом від 06.10.2011 р. № 37-11-3-15/15162 відмовило у задоволенні вимог, визначених у листі № 3358/10/24 від 31.08.2011 р., не може бути прийнято судом до уваги, оскільки лист Мінагрополітики України № 37-11-3-15/15162 від 06.10.2011 р. по своїй суті не є актом, що підтверджує відсутність у третьої особи майна, яке не може бути внесено в податкову заставу для подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановлений статтею 96 ПК України обов'язковий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, з огляду на відсутність доказів виконання податковим органом обов'язкових передумов направлення до державного органу подання у відповідності із вимогами п. 96.2 ст. 96 ПК України, відтак, звернення ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл. до Мінагрополітики України із поданням є передчасним.

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги встановлений судом факт порушення податковим органом процедури, визначеної статтею 96 ПК України, колегія суддів констатує відсутність у податкової інспекції правових підстав для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ДПІ у Шаргородському р-ні Вінницької обл. про звернення стягнення податкового боргу ДП "Мурафський кар'єр" в сумі 16 528,49 грн. на кошти Мінагрополітики України.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Н.В. Клочкова

Судді В.А. Донець

Т.О. Скочок