Постанова № 24714622, 05.06.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 2a-1113/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

при секретарі М.М.Дякун

за участю прокурора: О.І.Челій-Пушкар

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора м.Калуша в інтересах Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно"

про стягнення коштів в сумі 5457,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Калуша в інтересах Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області звернувся в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" (надалі–відповідач) про стягнення коштів в сумі 5457,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача по справі як суб’єкта підприємницької діяльності та платника податків, станом на момент подачі позову до суду наявний податковий борг в сумі 5457,83 грн., який виник згідно поданих відповідачем до податкового органу декларацій та уточнючого розрахунку за 2011 роки.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Поштове повідомлення з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання» повернулось на адресу суду разом з ухвалою про відкриття провадження у даній адміністративній справі та повісткою про виклик до суду в даній адміністративній справі. Відповідно до змісту частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Крім того, частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, оскільки повістка про виклик в суд повернулася на адресу суду з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання» вважається, що відповідача належним чином повідомлялось про дату, час та місце судового розгляду, а тому суд на підставі частини 4 статті 128 КАС України вважав за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач по справі зареєстрований Калуською районною державною адміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності–юридична особа, включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та взятий на облік у Калуській об'єднаній державній податковій інспекції в Івано-Франківській області як платник податків.

Відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з з виправленням самостійно виявлених помилок, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та податкову декларацію з сплати за землю, в яких самостійно визначено податкові зобов’язання.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі–Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкова декларація, розрахунок (далі–податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статті 203 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 (а це протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) цієї статті для подання податкової декларації.

Податковий борг–сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на 02 березня 2012 року наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 5457,83 грн., в тому числі по податку на прибуток в сумі 24,00 грн., по податку на додану вартість в сумі 37,00 грн. та земельному податку в сумі 5396,83 грн.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надсилалось першу податкову вимогу №1/458 від 06 листопада 2007 року та другу податкову вимогу №2/485 від 07 грудня 2007 року, які отримані відповідачем 06 листопада 2007 року та 07 грудня 2007 року, однак залишені без виконання та в установленому законом порядку до вищого за підпорядкуванням органу чи до суду не оскаржені.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 38, 57, 203 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно сплачував (погашав) свої самостійно узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість, податку на прибуток та по земельному податку які не підлягають оскарженню, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, а сума в розмірі 5457,83 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету, що у відповідності до статті 20 Податкового кодексу України є правом податкового органу на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 5457,83 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, податку на прибуток, плати за землю, податковими вимогами та довідкою про борг.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 5457,83 грн. та не спростовано даний борг, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 5457,83 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід державного бюджету України кошти з рахунків у банках обслуговуючих товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" (77331, с.Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31623584) та за рахунок готівкових коштів відповідача на погашення суми податкового боргу в розмірі 5457 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень, 83 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 11 червня 2012 року.