Постанова № 24714609, 29.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 2a-1188/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

при секретарі М.М.Дякун

за участю представників сторін:

від позивача: А.В.Ємчук

від відповідача: М.В.Гавадзин, О.С.Вилка, Н.Д.Присяжнюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна"

до відповідача: Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень №0001622330, №0001612330 від 07 грудня 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" (надалі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Тисменицькому районі (надалі-відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001622330, №0001612330 від 07 грудня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесені відповідачем податкові повідомлення рішення без законних на те підстав і є такими, що підлягають скасуванню, оскільки склад валових витрат податку на прибуток позивача за результатами 1 кварталу 2011 року формувався з урахуванням суми від'ємного значення станом на 01 січня 2010 року, який відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»був врахований в повному обсязі у складі валових витрат 2010 року та від'ємного значення об'єкта оподаткування виниклого у 2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримали в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання, яке мотивоване тим, що Наказом Державної податкової адміністрації України №49 від 10 жовтня 2011 року розпочато реорганізацію державної податкової інспекції в Тисменицькому районі та на базі її ліквідації з 05 березня 2012 року утворено Тисменицьку міжрайонну державну податкову інспекцію, яка є правонаступником державної податкової інспекції в Тисменицькому районі. Просив суд допустити заміну належної сторони державної податкової інспекції в Тисменицькому районі її правонаступником Тисменицьку міжрайонну державну податкову інспекцію. Таким чином, суд на підставі статті 55 КАС України вважав за належне замініти відповідача, як сторону в адміністративному процесі державну податкову інспекцію в Тисменицькому районі її правонаступником Тисменицьку міжрайонну державну податкову інспекцію.

Представником відповідача в судовому подано письмове заперечення, яке мотивоване тим, що проведеною перевіркою податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року які подані позивачем до податкового органу встановлено, що позивачем в декларації з податку на прибуток за результатами II кварталу 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за II квартал 2011 року на суму 4472915,00 грн., чим порушив пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України. Крім того, перевіркою повноти визначення позивачем податку на прибуток встановлено його заниження в сумі 35025,00 грн.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, заслухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши нявні в матеріалах справи письмові докази та проаналізувавши правові норми законодавства України, суд встановив наступне.

Відповідачем, 25 листопада 2011 року була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Дена Метал Україна" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року якою встановлено порушення позивачем підпункту 5.5.2 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 138.8 статті 138, пункту 142.1 статті 142, пункту 143.1 статті 143 та пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 35025,00 грн., а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 4472915,00 грн.

За наслідками даної перевірки складено акт №2223/2330/32882217 від 25 лиситопада 2011 року, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001622330 від 07 грудня 2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4472915,00 грн. та №0001612330 від 07 грудня 2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35025,00 грн.

Приймаючи рішення по даній адміністративній справі суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову уточнюючу декларацію за 2010 року, якою платником податку самостійно уточнено та визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, який становив 4533340,00 грн. та мав від'ємне значення.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу (а.с.16) та податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (рядок 04.9) позивача зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 4533340,00 грн. Об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року позивача згідно декларації склав від'ємний в сумі 4602811,00 грн.

Позивачем подано до податкового органу податкову деклараціїю з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, з якої вбачається, що до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, тобто І-го кварталу 2011 року в сумі 4602811,00 грн. (рядок 06.6).

До 01 квітня 2011 року порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів було врегульовано Законом України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон № 334/94).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року (абзац 1). У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом (абзац 2).

З 01 квітня 2011 року набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (пункт 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Згідно з пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 року, без обмежень.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень Закону України №334/94 і Податкового кодексу України та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 року, у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 року. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, а тому заперечення та висновки відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, була включена позивачем до відповідного рядку (рядок 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року") декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року правомірно, що відповідає вимогам пункту 150.1 статті 150 і пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, як встановлює Податковий кодекс України та сама форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом ДПА України, до витрат ІІ кварталу включається від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, в свою чергу ні норми Податкового кодексу України ні сама форма декларації не передбачають включати лише частину від'ємного значення об'єкта оподаткування.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення"Податкового кодексу України є необґрунтованим, а твердження про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищевикладеним.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, у частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, з наступних підстав.

Як уже зазначалося судом, відповідно до пункту 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року.

Системний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

При цьому обмеження витрат, що формують склад валових витрат І кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Крім того, стаття 139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Однак, у цьому переліку не зазначено про те, що до складу валових витрат не включається "від'ємне значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи рішення по справі, суд виходить із того, що доводи позивача і досліджені докази та встановлені обставини підтверджують правильність відображення позивачем в податковому обліку підприємств від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відсутність завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування і заниження своїх податкових зобов'язань. Натомість висновки і заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а правомірність свого рішення, яке суперечить пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України відповідачем не доведено.

Виходячи з меж позовних вимог, зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим, що є підставою для задоволення позову та визнання протиправним і скасування оскаржуваних позивачем рішень податкового органу.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 382,44 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001622330 від 07 грудня 2011 року Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4472915,00 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612330 від 07 грудня 2011 року Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35025,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 382 (триста вісімдесят дві) гривні, 44 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 04 червня 2012 року.