Постанова № 2470861, 27.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2008 р.                                                                                                     № 32/523-17/1

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Шелест С.Б.

При секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Петролеум»

До: Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Литвинов С.І. - представник за довіреністю

Від відповідача: Васильєва А.С. –представник за довіреністю

у судовому засіданні 27.11.2008р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Петролеум»звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000532316/2 від 17.08.05р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобовґязання з ПДВ в сумі 904395 грн., в тому числі: основний платіж 602930 грн., штрафні (фінансові) санкції 301465 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.08р. справа направлена на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, у зв’язку із скасуванням постанови Господарського суду м. Києва від 26.12.05р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.05.06р.

В ході розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва даної справи, позивач, згідно із заявою від 21.11.2008 р., відмовився від позову щодо визнання недійсним вищезгаданого податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовґязання з ПДВ в сумі 594 грн., що мало місце у звґязку з зменшенням податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого у складі вартості послуг мобільного звґязку внаслідок неправомірного віднесення до складу валових, витрат на оплату послуг міжнародного роумінгу.

Часткова відмова від позову прийнята судом, в зв’язку з чим провадження в зазначеній частині вимог закрито на підставі п.2 ч.1 ст.157 КАС України згідно з ухвалою від 26.11.08р.

В решті позову представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що позивачем правомірно застосована нульова ставка при оподаткуванні податком на додану вартість господарської операції з реалізації товару нерезиденту, що підтверджено документально, а нарахування податкового зобов’язання з ПДВ здійснено відповідачем безпідставно та всупереч вимогам підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов заперечили, мотивуючи тим, що вказані у вантажно-митній декларації відомості щодо одержувача товару є недостовірними, а отже така ВМД не може бути належним доказом на підтвердження факту здійснення експорту товару, і як наслідок не бути підставою для оподаткування такої операції ПДВ за нульовою ставкою згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Укр-Петролеум»за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року, за результатами якої складений акт перевірки № 14/1/23-16/30264203 від 29.03.2005 року.

На підставі зазначеного акта перевірки та за результатами розгляду скарг позивача у процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0232316/0 від 30.03.2005р., ДПІ у Печерському районі м. Києва /надалі - ДПІ/, прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000532316/2 від 17.08.05р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 904395, 00 грн., в тому числі: основний платіж 602930 грн. та штрафні (фінансові) санкції 301465 грн.

Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовґязання з ПДВ в сумі 903801, 00 грн., в тому числі: 602534 грн. основного платежу та 301267 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акта перевірки (а.с.34-66 том 1), підставою для визначення даної суми був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.6.6.1.п.6.1. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірно застосування нульової ставки ПДВ до обсягів реалізації товарів в сумі 3012667,95 грн.

Такий висновок відповідач в акті перевірки та представник в судовому засіданні мотивує «безтоварністю»експортної операції (стор.23 акта перевірки) з посиланням на те, що вантажно-митна декларація № 70301/4/101795 від 19.04.2004р. містить неправдиву інформацію щодо компанії-нерезидента «R.S.N. & F.LLC»–покупця товару, на адресу якого експортовано продукцію (трубу нержавіючу, безшовну, тонкостінну холоднодеформ., з корозійностійкої сталі, марка сталі 10Ч18Н10Т-ВД) за договором комісії, що укладений між позивачем та Приватним підприємством «Металлопром».

В обґрунтування такого висновку, ДПІ посилається на: листи Національного центрального бюро Інтерполу при МВС України №ІР/4015/04СЗЗ/14050/ЕС/А7/3 від 29.07.2004р. та № ІР/4014/04/СЗЗ/14807/ЕС/А7/3 від 09.08.2004р., лист Управління Служби Безпеки України у м. Києві від 27.01.2006 р. №51/2/1/1-40642, з яких вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що компанія «R.S.N. & F.LLC»(США) була зареєстрована в країні 23.07.1996р. за №199600312227, але з 11.05.1999 р. її діяльність було призупинено у зв'язку із застосуванням санкцій за порушення податкового законодавства США, а також встановлено відсутність будь-якої інформації стосовно філіалу «R.S.N. & F.LLC», який є одержувачем експортованого товару, на території Естонії.

Обґрунтовуючи свій висновок, ДПІ посилається також і на лист Адміністрації Державної прикордонної служби від 03.05.2006 р. № 0.253-8349/0/6-06, яким повідомлено, що транспортний засіб р.н. 2*39856АА/27592АА-А, який зазначений у вантажно-митній декларації, за період з 01.04.2004 р. по теперішній час державний кордон України не перетинав, а також на лист Державної митної служби України від 28.03.2005р. № 25/3-43/3085-ЕП про те, що в перелік кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, що використовуються як індикатори ризику при здійсненні «сумнівних»експортних операцій, входить труба нержавіюча безшовна з корозійностійкої сталі, ТУ 14-3-299-76 за кодом 7304419000, тобто, товар, який був предметом договору комісії, укладеного між похивачем (комітентом) та ПП «Металлопром»(комісіонером).

За таких обставин та документальних доказів, податкова інспекція вважає, що вантажно-митна декларація, яка містить недостовірну інформацію щодо нерезидента не може слугувати належним доказом експорту товару за межі митної території України, а отже задекларований в р. 2.1 Декларації з ПДВ обсяг реалізації підлягає оподаткуванню згідно п. 3.1.3 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»за ставкою 20 %.

Суд погоджується з таким висновком податкового органу, вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи наступного.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже, наведеною нормою визначено підстави для оподаткування таких операцій ПДВ за нульовою ставкою: вивезення товару за межі митної території саме платником та наявність належно підтвердженого факту вивезення товару, тобто переміщення такого товару через митний кордон України.

Перевіркою встановлено, що право власності у позивача на зазначений вище та експортований товар (трубу 10х18Н10Т-ВД (ЗП502-ВДУГУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1,2 в кількості 4225.400 п.м.) виникло у звґязку з його придбанням у ТОВ «Дельта-Ойл»згідно договору купівлі-продажу № 02-05/УП від 05.02.2004, додатком до цього договору № 1 та оплатою позивачем отриманого товару за ціною 710,50 грн. в загальній сумі 3602576,04 грн. в т.ч. ПДВ - 600429,34 грн. згідно платіжних доручень № 5 від 29.04.2004 на суму 3015384,45грн. та від 11.05.2004 на суму 587191,59 грн. (а.с.18-25 том 1).

Реалізація на експорт зазначеного товару нерезиденту мала місце відповідно до договору комісії № М07/01 від 05.02.2004 р. та його додатку № 1 від 05.02.2004р., укладеного між позивачем та ПП «Металлопром». Відповідно до умов цього договору позивач (комітент) доручив ПП «Металлопром» (комісіонеру) за комісійну винагороду від свого імені, в інтересах комітента і за його рахунок, реалізувати на експорт трубу 10х18Н10Т-ВД (ЗП502-ВД) ТУ У 27.2-8-74-2003 ф 14x1.2 (1610 кг) в кількості 4225.400 п.м. за ціною продажу не нижче 133,74 доларів США за 1 п.м. (а.с.26-29 том 1).

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України , за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовґязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, усе одержане в результаті реалізації угод, укладених комісіонером з третіми особами на виконання договору комісії, є власністю комітента і підлягає оподаткуванню в установленому порядку саме у нього.

З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання-передачі № 1 від 05.02.04р. до договору комісії вказаний товар позивачем переданий комісіонеру - ПП «Металлопром».

Відповідно до звіту комісіонера від 30.04.04р. (а.с.33 том 1), останній підтвердив відправку зазначеного товару за межі митної території України відповідно до ВМД №703010000/4/101795 від 19.04.2004р. на загальну суму в валюті 565865,57 дол. США. Понесені витрати, комісійна винагорода та винагорода за делькредере склали 8 755,51 грн.

Як зазначалось вище, за приписами підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, ВМД має бути оформлена відповідно до вимог законодавства.

Порядок оформлення вантажної митої декларації регламентований Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. N 574 (надалі – Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення, вантажна митна декларація –це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України , митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Iнструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України N 307 від 09.07.97р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1997 р. за N 443/2247 (надалі –Інструкція) і наведена в них інформація відповідає дійсності.

          З огляду на викладене, встановленню підлягає як факт належного оформлення вантажно-митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з Інструкцією у графі 8 "Одержувач" зазначаються відомості про одержувача товарів, якщо це іноземна юридична особа - її найменування та місцезнаходження.

          В даному випадку, в графі 8 ВМД № 703010000/4/101795 від 19.04.2004р. одержувачем товарів вказано компанію «R.S.N. & F.LLC»(США). Згідно відомостей на звороті ВМД одержувачем товару вказана філія компанії «R.S.N. & F.LLC», Естонія, м.Таллін, вул. Линнамяе,45.

З матеріалів справи вбачається, що на запит ДПА у м. Києві від 30.06.04р. № 11832/9/26-068 щодо перевірки компанії «R.S.N. & F.LLC»(США) та її філіалу «R.S.N. & F.LLC» Естонія, м.Таллін, вул. Линнамяе,45 (а.с.24-25 том 2), Національне центральне бюро Інтерполу МВС України своїм листом №ІР/4015/04СЗЗ/14050/ЕС/А7/3 від 29.07.2004р. повідомило, що проведеною перевіркою НЦБ Інтерполу в США встановлено, що компанія «R.S.N. & F.LLC»(США) була зареєстрована в країні 23.07.1996р. за №199600312227, але з 11.05.1999 р. її діяльність було призупинено у зв'язку із застосуванням до компанії санкцій за порушення податкового законодавства США. (а.с.139 том 1).

Листом від 09.08.2004р. № ІР/4014/04/СЗЗ/14807/ЕС/А7/3, НЦБ Інтерполу МВС України повідомило, що за інформацією НЦБ Інтерполу в Естонії проведеною перевіркою виявлено відсутність будь-якої інформації стосовно компанії на території країни ( а.с. 35-38 том 2).

Згідно інформації Управління Служби Безпеки України у м. Києві, що викладена у листі від 27.01.2006 р. №51/2/1/1-40642 (а.с.118-119 том 2), компанія «R.S.N. & F.LLC»(Capitol Avenue Cheyewne, W 48001 Wyoming, USA), була зареєстрована 23.07.96р. в штаті Вайомінг за №199600312227; станом на 01.01.2003р. компанія «R.S.N. & F.LLC»припинила своє існування, а її юридичну справу в штаті Вайомінг закрито.

Вказані запити та листи оглянуті в судовому засіданні в оригіналах.

З листа Департаменту Податків і Митниці Естонії від 01.03.04р. №11.2-10/94-1 вбачається, що філіал фірми «R.S.N. & F.LLC»за адресою: Таллін, вул.Ліннамяе 8 не зареєстрований. За вказаною адресою розташований житловий будинок. Представником фірми «R.S.N. & F.LLC»за довіреністю для здійснення дій на території Естонії був Федір Рвачов. В банку гр. Рвачов відкрив від вказаної фірми розрахунковий рахунок і стверджував, що найближчим часом філіал буде зареєстрований в Естонській республіці та пояснив, що дана фірма в Естонії поки не діє; адресою філії вказана адреса місця проживання Рвачова м.Таллін, вул. Линнамаяе,45; адреса Линнамяе,53 була ним також вказана при відкритті рахунку в банку; договір з представником фірми «Металлопром»був ним підписаний та відправлений факсом в Україну; за товар фірма «R.S.N. & F.LLC»не оплачувала. З цього ж листа Департаменту Податків і Митниці Естонії вбачається, що Українська фірма «Металлопром» протягом 01.10.2003р по 22.01.2004р. одинадцять разів відправляла аналогічний товар; із бази даних зґясувалось, що труби із нержавіючої сталі Італійського виробництва експортовані з України, пройшли транзитом через митний склад Естонської республіки ; товар не перетинав митного кордону Естонської республіки.

На запит Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.04.06р. № 914/10-105 (а.с. 105-106 ,том 2) до Адміністрації Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо перетину державного кордону України у квітні 2004р., транспортним засобом 2*39856АА/27592АА-А/М, ПР, зазначеним у графі 21 ВМД, Державна прикордонна служба України за наявною в Адміністрації обробки бази даних Державної прикордонної служби інформацією своїм листом № 0.253-8349/0/6-06 від 03.05.2006р. повідомила, що транспортний засіб р.н. 2*39856АА/27592АА-А з 01.04.2004 року по 03.05.2006 року державний кордон України не перетинав.

Доводи позивача про те, що вказаний лист не є належним доказом у справі, з посиланням відсутність у номері транспортного засобу букв М та ПР (причеп) не заслуговують на увагу, так як номер транспортного засобу, зазначений у листі Державної прикордонної служби України ідентичний номеру, що зазначений у графі 21 ВМД ( державний номер автомобіля 39856АА та державний номер причепа 27592АА).

Не заслуговують на увагу також і доводи позивача про те, що вищезазначені листи Інтерполу, СБУ та Департаменту Податків і Митниці Естонії не є належними та достатніми доказами у даній справі з посиланням на долучену позивачем до матеріалів справи копію листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 10.11.2004р., згідно з яким Міністерство повідомляє про те, що філія «R.S.N. & F.LLC»офіційно зареєстрована податковим департаментом Естонської Республіки.

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими.

В силу ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування , крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Як вбачається з листа Управління СБУ у м. Києві від 27.01.2006 р. №51/2/1/1-40642 вищезазначена інформація щодо фірми «R.S.N. & F.LLC»та її філії отримана з Національного центрального бюро Інтерполу.

Відповідно до Положення про Національне центральне бюро Iнтерполу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року N 220, Національне центральне бюро Інтерполу є центром координації взаємодії правоохоронних органів країни з компетентними органами зарубіжних держав щодо ведення боротьби із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за її межі.

В силу підпункту 2.1. п.2 Iнструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Iнтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС України, Генпрокуратури України, СБУ, Держкомітету у справах охорони державного кордону України, Держмитслужби України, ДПА України N 3/1/2/5/2/2 від 09.01.97р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.02.1997 р. за N 54/1858, під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, пов’язаних з розкриттям злочинів у сфері економіки та фінансів, через НЦБ можна одержувати з Генерального секретаріату або НЦБ Iнтерполу в зарубіжних країнах інформацію щодо офіційної назви комерційних структур (фірм, спільних підприємств тощо) та інших юридичних осіб—суб’єктів підприємницької діяльності, розташованих за кордоном; дату їх реєстрації у відповідних державних органах, юридичну адресу, номери телефонів та інших телекомунікаційних засобів; прізвища та імена керівників таких структур; основні напрямки діяльності; розміри статутного капіталу, відомості про припинення діяльності; відомості кримінального характеру стосовно їх керівників та інших працівників тощо.

Таким чином, та приймаючи до уваги те, що інформація щодо фірми «R.S.N. & F.LLC» та її філії , викладена у вищезазначених листах та довідках зібрана компетеними органами, в межах законодавчо визначених повноважень, у суду є достатні підстави вважати такі листи і довідки належними і допустими доказами у даній справі.

Натомість, копію листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 10.11.2004р, на який посилається позивач, і який адресований особі, що не має відношення до спірних правовідносин, суд не вважає допустимим доказом. Зазначене Міністерство не наділено повноваженнями на здійснення оперативно-розшукових заходів стосовно іноземних фірм.

Наведені обставини та документальні докази є достатніми для висновку про те, що відомості, вказані у ВМД №703010000/4/101795 від 19.04.2004р., виданої позивачу його контрагентом, зокрема, щодо одержувача товару, - не є достовірними.

Такі обставини та документальні докази свідчать про відсутність реальності операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, з огляду на те, що як на час укладання зовнішньоекономічного контракту № 45/03 від 26.03.04р. ПП «Металлопром»з фірмою «R.S.N. & F.LLC»(США), так і на час оформлення ВМД , за даними інформації , зібраної компетентними органами, компанія «R.S.N. & F.LLC»(США) припинила своє існування, а філіал цієї компанії не зареєстрований; товар не перетинав державний кордон України та згідно даних Департаменту Податків і Митниці Естонії після 22.01.04р. не перетинав митного кордону Естонської республіки.

З урахуванням викладеного, зазначену вантажно-митну декларацію не можна визнавати належним чином оформленою, а отже не можна визнавати такою, що дає виключні підстави для висновку про фактичне здійснення експортної операції.

За такого висновку, таку ВМД суд не вважає належним доказом на підтвердження правомірності оподаткування спірної операції податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Доводи позивача про відсутність належних доказів на підтвердження факту підробки декларації внаслідок кримінально-карних дій посадових осіб митниці та ПП «Металлопром», а також про те, що зовнішньоекономічний контракт не визнаний судом недійсним у встановленому порядку не спростовують зазначених вище та встановлених судом на підставі інформації компетентних органів обставин щодо відсутності реальності операції з продажу товарів нерезиденту.

Керуючись ст.124 Конституції України, п. 3.1.3 п. 3.1 ст. З , п.п.6.6.1.п.6.1. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574, ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва

п о с т а н о в и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Петролеум» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0000532316/2 від 17.08.05р - відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі 01.12.2008р.