Рішення № 24704316, 22.05.2012, Апеляційний суд міста Києва

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А

Справа № 22 - 3623/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Величко Т.О.

Доповідач Котула Л.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Білич І.М.

При секретарі Полонській А.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 та представника ПАТ «Мегабанк» за довіреністю ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року в справі за позовом ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов'язання вчинити дії та виселення і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Мегабанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ПАТ " Мегабанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості.

При цьому позивач посилається на те , що 19 червня 2007 року між ВАТ " Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ " Мегабанк" (далі -Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 90 в-п/2007( далі - Кредитний договір), згідно якого останній отримав на умовах визначених договором , грошові кошти в розмірі 99000 доларів США на споживчі цілі на строк з 19 червня 2007 року до 18 червня 2017 року зі сплатою процентів у розмірі 14.50 відсотків річних.

Додатковою угодою № 1 від 26 червня 2008 року до кредитного договору № 90в-п/2007 від 19 червня 2007 року, яка є невід»ємною частиною кредитного договору, були внесені зміни стосовно збільшення розміру кредиту до 116 835 дол. США на строк з 19 червня 2007 року до 18 червня 2017 року включно зі сплатою 15,5 % річних за користування кредитом та комісійної винагороди.

На забезпечення виконання умов кредитного договору 19 червня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки відповідно до якого ОСОБА_4. зобов'язувалася солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед Банком за повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди , неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту , сплату збитків у зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань, які випливають з умов кредитного договору № 90 в-п/2007.

19 червня 2007 року на забезпечення виконання зобовۥязань за кредитним договором № 90 в-п/2007 між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 90 в-п/2007 ( далі - Іпотечний договір) відповідно до якого ОСОБА_1 передав ПАТ «Мегабанк» квартиру, що складається з двох жилих кімнат, загальна площа якої становить 55,40 кв.м..

Однак, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за користування кредитом, яка станом на 27 вересня 2010 року становить 148 869 дол. США 36 центів та 36 087 ,67 грн., що за офіційним курсом НБУ національної валюти до долара США становить 1 210 968 грн. 22 коп. із яких :

сума залишку кредиту - 114 869,36 дол. США, що за офіційним курсом НБУ національної валюти до долара США становить 908 547,72 грн.;

заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами складає 33 672,95 дол. США , що за офіційним курсом НБУ національної валюти до долара США - 266 332,83 грн.;

штраф за порушення графіку погашення кредиту , несвоєчасно сплачених процентів та комісійних винагород - 36 087,67 грн.

Відповідачам неодноразово направлялися листи з повідомленням про наявність заборгованості за кредитним договором № 90 в-п/2007 та вимоги про сплату заборгованості.

Проте, відповідачі заборгованість по кредитному договору не виплатили.

На виконання вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_1 було направлено попередження № 05-602/1 від 20 серпня 2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення заборгованості по кредитному договору у 30-денний строк..

Разом з тим, ОСОБА_1 ці вимоги не виконав , а тому позивач просив звернути стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки та виселити відповідачів з квартири.

Заперечуючи проти позову , ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вказуючи на те , що кредитний договір № 90 в-п/2007 від 19.06.2007 року та іпотечний договір №90в-п/2007 від 19.06.2007 року є такими , що не відповідають вимогам чинного законодавства , оскільки обмежують його права заповідати заставлене майно, а тому відповідно до ч. 3 ст. 586 ЦК України є нікчемними.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року основний позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 90в-п/2007 року від 19.06.2007 року , а саме: на квартиру , що складається із двох жилих кімнат, загальною площею 55,40 кв.м., житлова площа 29,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності , що підтверджується договором дарування квартири від 14 січня 2000 року, посвідченого державним нотаріусом Вісімнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі № 5-77, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна за № 1030 від 21 січня 2000 року для задоволення вимог ПАТ «Мегабанк» (м. Київ, вул. Артема, 30, код ЄДРПОУ 09804119), що виникли із кредитного договору № 90в-п/2007 року від 19 червня 2007 року та додаткових угод до нього та іпотечного договору № 90в-п/2007 від 19.06.2007 року та додаткових угод до нього у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В решті позовних вимог за основним позовом відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце роботи не відоме, ОСОБА_4, 1979 р.н., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце роботи не відоме, ОСОБА_5, 1968 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер не відомий, місце роботи не відоме, солідарно на користь ПАТ «Мегабанк» (м. Київ, вул. Артема, 30, код ЄДРПОУ 09804119), судові витрати пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог у розмір 94 грн. 10 коп.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким в задоволенні позову ПАТ «Мегабанк» відмовити, а його зустрічний позов до ПАТ «Мегабанк» задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі представник ПАТ «Мегабанк» ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Мегабанк» задовольнити в повному обсязі, а у задоволені зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_9 , який підтримав, подану Банком апеляційну скаргу і просив її задовольнити та відмовити у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, яка подана представником позивача та просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ПАТ «Мегабанк» ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 12 Закону України " Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 названого Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено , що 19 червня 2007 року ВАТ " Мегабанк" уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № 90в-п/2007 за умовами якого Банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 99 000 дол. США на строк з 19.06.2007 року по 18.06.2017 року , а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 14,50 відсотків річних, використати кредит на цілі , визначені у п.1.1 Договору , своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди , обумовлені Договором , у порядку , встановленому Договором(п.п.3.2.2,3.2.3 Кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.3.1 Кредитного договору кредитодавець має право достроково розірвати Договір та вимагати повернення кредиту , сплати нарахованих процентів у випадку порушення Позичальником умов Договору.

Кредит надавався готівкою за умови укладення іпотечного договору та договору поруки згідно з п. 2.1 цього Договору.(п.1.2 Кредитний договір).

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено , що зобов'язання за договором забезпечуються нерухомим майном ( житлова квартира) згідно з договором іпотеки та порукою фізичної особи згідно договору поруки.

26 червня 2008 року була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору № 90в-п/2007 від 19.06.2007 р., якою текст кредитного договору № 90в-п/2007 від 19.06.2007 р. викладено в новій редакції.

За умовами цієї угоди Кредитодавець зобов'язувався надати Позичальнику грошові кошти у розмірі 116 835,00 дол. США на строк з 19 червня 2007 року до 18 червня 2017 року включно зі сплатою процентів у розмірі 15,50 відсотків річних за користування Кредитом.(а.с.23,36)

На виконання зобов'язань за Кредитним договором та за будь-якими додатковими угодами до нього 19 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Мегабанк" був укладений іпотечний договір № 90в-п/2007 предметом якого була квартира , що складається з двох жилих кімнат , загальною площею 55,40 кв.м , житловою площею 29,00 кв.м , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно до п.5.1 іпотечного договору № 90в-п/2007 у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання , а також з інших підстав , передбачених чинним законодавством України , Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку , передбаченому чинним законодавством України.

Іпотекодавець зобов'язувався застрахувати предмет іпотеки на користь Іпотекодержателя на строк дії основного зобов'язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та надати докази страхування іпотекодержателю у строк не пізніше 5 днів після набрання чинності Договором, а у випадку невиконання цього пункту Іпотечного договору Іпотекодавець зобов'язаний сплатити Іпотекодержателю штраф у розмірі 15 % від суми , вказаної у п. 1.4 Договору( п.п. 3.1.2, 4.2 Договору іпотеки)

У Іпотечному договорі сторони також домовилися , що Іпотекодавець зобов'язується протягом строку дії основного зобов'язання нікого не реєструвати ( не прописувати) за місцем знаходження предмету іпотеки, а у випадку невиконання цієї умови договору він сплачує штраф у розмірі 10 % від суми , вказаної у п. 1.4 Договору.

У зв'язку з укладенням Додаткової угоди до Кредитного договору були внесені відповідні зміни і до Іпотечного договору (а.с.28).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 умов кредитного договору та договору поруки ПАТ " Мегабанк" звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації " Слобожанська перспектива " про стягнення заборгованості за кредитним договором № 90в-п/2007 у розмірі 1 080 220,49 грн. , рішенням якого від 26 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 90в-п/2007 від 19 червня 2008 року в розмірі 1 080 281,49 грн.(а.с.137)

З пояснень представника позивача випливає, що зазначене рішення не пред'явлено до виконання.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості сума прострочених платежів по кредиту за графіком платежів за період з 27.04.2010 року по 22.11. 2011 року складає: сума нарахованих та несплачених процентів складає - 28 438,17 дол. США і 40 953,49 грн. штрафи за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту згідно графіку та невиконання зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом , а також штрафи за порушення п. 3.1.10 Іпотечного договору у сумі 80 983,40 грн. та п. 3.1.2 Іпотечного договору у сумі 121 475 ,1 грн., оскільки ОСОБА_1 не застрував предмет іпотеки та зареєстрував у квартирі , яка є предметом договору іпотеки свого сина(а.с.192).

Відповідно до ст. 35 Закону України " Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

20 серпня 2010 року ПАТ " Мегабанк" направив ОСОБА_1 повідомлення з вимогою виконати умови кредитного договору та погасити заборгованість за кредитним договором і попередження , що у випадку невиконання цієї вимоги буде звернуто стягнення на предмет іпотеки , квартиру АДРЕСА_1 ( а.с.13,16-18)

За таких обставин , суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитом, а також умови Іпотечного договору.

Положенням ст. 39 Закону України " Про іпотеку" передбачено , що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України " Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за

відшкодування завданих збитків.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови №5 від 30 березня 2012 року " Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин" далі - Постанова) резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Однак , суд на зазначені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не звернув увагу і застосував спосіб реалізації предмета іпотеки не передбачений ст. 38 та 39 Закону України " Про іпотеку" , а тому колегія суддів вважає , що рішення суду в цій частині необхідно змінити і обрати спосіб реалізації предмету іпотеки передбачений ст. 38 названого Закону, виходячи з того , що сторони в п.5.2 Іпотечного договору передбачили такий спосіб реалізації предмета іпотеки.

При визначені початкової ціни квартири суд виходить з висновку експертів про вартість оцінюваного майна , квартири АДРЕСА_1 який наданий представником позивача, в сумі 507 668 грн.

Судом апеляційної інстанції на обговорено було поставлено питання щодо наявності у представника відповідача доказів щодо іншої його оцінки, але такі докази не були суду надані і відповідних клопотань не поступало від представника відповідача , а тому колегія суддів , при цьому виходила з наявних в матеріалах справи доказів, оскільки іншого представниками сторін суду не було надано.

Частиною 2 ст. 39 Закону України " Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

У п.43 названої Постанови також дано роз'яснення , що згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

Відмовляючи у задоволені позову про виселення відповідачів з АДРЕСА_1 , суд на зазначені вимоги закону увагу не звернув і дійшов помилкового висновку , що такі вимоги можуть бути задоволені за умови припинення права власності ОСОБА_1 на зазначену квартину , а тому рішення суду в частині виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з задоволенням позову про виселення відповідачів з зазначеної квартири.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову , суд правильно виходив з його безпідставності , оскільки спірні правовідносини не регулюються законом України " Про заставу " , а п. 3.2.2 Іпотечного договору не суперечить вимогам ст.9 Закону України " Про іпотеку", оскільки заповіт є одностороннім правочином, а п. 3.2.2 Іпотечного договору обмежено право іпотекодавця наявністю письмової згоди Іпотекодержателя на вчинення угоди відносно предмета іпотеки, а угода є двостороннім або багатостороннім правочином .

Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів ,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Мегабанк» за довіреністю ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінити , виклавши його в наступній редакції.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №90 в-п/2007 від 19 червня 2007 року та додаткових до нього угод в розмірі 28438,17 доларів США , що станом на 22.11.2011 року складає 227 064 ,57 грн. із яких : сума прострочених процентів 27 350 ,10 дол. США , сума нарахованих та несплачених процентів - 1 088,07 доларів США, а також штрафів на суму 40 953,49 грн. за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту та несвоєчасній сплаті процентів і штрафів в сумі 202 458,50 грн. за порушення умов іпотечного договору № 90в-п/2007 від 19.06.2007 року та додаткових до нього угод з застосуванням процедури продажу шляхом надання права ПАТ " Мегабанк" на продаж предмету іпотеки, двокімнатної АДРЕСА_1

Рішення суду в частині відмови у задоволені позову про виселення скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення .

Вимоги ПАТ " МЕГАБАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: