Рішення № 24702212, 12.06.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 541/1505/12

Провадженя№ 2/541/1987/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого -судді Лузана В.В.

при секретарі - Григор*євій О.В.

з участю позивача -ОСОБА_1,

представника позивача -адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача № 1 МТСБ України -ОСОБА_3,

представника відповідача № 2 -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного транспортного страхового бюро України та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, судових витрат, третя особа ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просив стягнути з відповідача № 1 матеріальну шкоду в сумі 20349 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., з відповідача № 2 - франшизу в сумі 1000 грн., судові витрати в сумі 3258,59 грн., у тому числі 3000 грн. на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та стверджував, що 07.12.2011 року, о 19 годин 55 хв., на перехресті вул. Красномаякській та пр. Нахімова в Приморському районі м. Маріуполя з вини ОСОБА_5, який керував автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом -ДТП), в якій було заподіяно технічні ушкодження автомобіля НОМЕР_2, який належить йому на праві власності. Це спричинило йому матеріальну шкоду в сумі 21349 грн., з яких: - вартість відновлювального ремонту автомобіля -19394 грн., яка складається з ремонтних робіт на суму 12110 грн., а вартість деталей -7284 грн.; франшиза -1000 грн.; транспортування автомобіля евакуатором -250 грн.; вартість оцінки пошкодженого автомобіля -705 грн. Просив стягнути на його користь з відповідача № 1 матеріальну шкоду в сумі 20349 грн. Крім того, з того ж відповідача просив стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн., яку обґрунтовував душевними стражданнями, що виникли у зв*язку з наслідками ДТП та пошкодженням автомобіля, яким не міг користуватись протягом тривалого часу. З відповідача № 2 просив стягнути франшизу в сумі 1000 грн., яка не відшкодовується при настанні страхового випадку, судові витрати в сумі 258,59 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Представник позивача -адвокат ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, стверджуючи, що вина відповідача № 2 в спричиненні шкоди позивачу підтверджена відповідними документами, однак шкода не може бути відшкодована страховою компанією «Оранта», т.я. ОСОБА_5 керував автомобілем з простроченим договором страхування, в зв*язку з чим позивач відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон…) вправі вимагати відшкодування матеріальної шкоди з відповідача № 1 в тому розмірі, який підтверджено документально, а також вимагати відшкодування моральної шкоди, а іншу частину шкоди у вигляді франшизи, витрат на правову допомогу та судового збору повинен відшкодовувати відповідач № 2.

Представник відповідача № 1 Моторного транспортного страхового бюро України (надалі -МТСБУ) за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі пред*явлених вимог та стверджував, що за Законом… позивач зобов*язаний звернутися з відповідною заявою до МТСБУ, яке прийме рішення на підставі наданих позивачем документів, а в судовому порядку вимагати відшкодування шкоди не може. Окремо заперечував проти задоволення позову в частині моральної шкоди з тієї підстави, що вини МТСБУ в спричиненні цього виду шкоди не має.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково, не заперечував того факту, що керував за довіреністю автомобілем, який належить ОСОБА_6 та скоїв ДТП, за що був притягнений до адміністративної відповідальності. Згодний сплатити позивачу суму франшизи та судового збору -відповідно 1000 грн. та 258,59 грн., а проти стягнення з нього витрат на правову допомогу заперечував.

Представник відповідача № 2 ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позову в тому обсязі, як він визнано ОСОБА_5, а суму витрат на правову допомогу вважала не підтвердженою відповідним актом прийому-передачі виконаної роботи.

Третя особа ОСОБА_6 в письмовій заяві просила суд розглянути справу без її участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов частково на підставі наступних норм закону.

За загальними правилами відшкодування шкоди, відповідно до ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана… майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.. 41 п.1 Закону… МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Випадки, коли шкода не відшкодовується МТСБУ, які передбачені ст.. 32 цього Закону, відсутні.

Згідно ст.. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов*язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв*язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Якщо законом встановлено відшкодування потерпілому моральної шкоди, на підставі п.3,4 ч.2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування в розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яка визнана винною у скоєнні ДТП.

Судом встановлено, що 7 грудня 2011 року ОСОБА_5, керуючи за дорученням автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, маючи страховий поліс ВАТ «НАСК «Оранта», строк дії якого закінчився 08.11.2011р., рухаючись в Приморському районі м.Маріуполя, допустив зіткнення з автомобілем, яким керував позивач ОСОБА_1, за що був притягнений до адміністративної відповідальності та постановою Приморського районного суду від 22 грудня 2012 року визнаний винним. Ця постанова набрала законної сили та відповідачем № 2 не оскаржувалася. Таким чином, вина відповідача № 2 в скоєнні ДТП та факт спричинення шкоди майну ОСОБА_1 в результаті цього ДТП мали місце та сторонами по справі не заперечуються.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова у адміністративній справі, що набрала законної сили, обов*язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особ, стосовно яких вона ухвалена з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цими особами.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, який він пред*являє до відповідача № 1, зазначений в сумі 20349 гривень та складається з витрат на відновлення автомобіля після ДТП, а саме ремонтних робіт на суму 12110 грн. та вартості деталей 7284 грн., а також витрат на одне транспортування автомобіля евакуатором -250 грн. та сплату роботи спеціаліста по оцінки пошкодженого автомобіля - 705 грн. Ці види витрат підтверджені наданими документами, а саме: звітом № 417 від 21.12.2011р., товарними чеками та рахунками за грудень 2011р., січень 2012р. Розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, який він пред*являє до відповідача № 2, зазначений в сумі 4258,59 гривень та складається з витрат: франшиза -1000 грн., судовий збір -258,59 грн. та витрати на правову допомогу -3000 грн., які підтверджені документально та проти виплати першої та другої суми ОСОБА_5 не заперечує.

З урахуванням наведених вище норм закону та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди з відповідача № 1 слід задовольнити повністю, а саме на суму 20349 грн., а з відповідача № 2 -частково, з урахуванням того, що згідно положень ст. 88 ЦПК України на користь позивача ухвалено рішення про часткове задоволення позову; при зверненні до суду він сплатив судовий збір в розмірі 258,59 грн. за майнову та немайнову шкоду, а позов задоволено на суму 24349 грн., тому стягує з відповідача № 2 судові витрати в розмірі 243 грн., а в стягненні в іншій частині витрат відмовляє. При цьому, суд бере до уваги, що позивач не пред*являв вимог про стягнення частини витрат з відповідача № 1, а відповідач № 2 не заперечував проти відшкодування цього виду витрат. Крім цієї, зменшеної суми відшкодування, з відповідача № 2 суд стягує 1000 грн. франшизи, яку визнав відповідач та 3000 грн. витрат на правову допомогу. При цьому, вирішуючи позов в частині стягнення витрат на оплату правової допомоги, суд приймає до уваги, що розмір оплати визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р., єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком і розумно обґрунтованим за розміром. При визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Склад та розмір витрат, пов*язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов*язаних із надаванням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку. При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог в цій частині, а саме на суму 3000 грн. наданий договір від 24.01.2012р. про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2, зі змісту якого слідує, що оплата за правову допомогу по справі склала 3000 грн. Зазначена сума позивачем сплачена згідно довідки від 15.02.2012р. адвокату ОСОБА_2, який був представником позивача за договором та брав участь у судових засіданнях. З урахуванням положень ст.. 33 наведених вище Правил… на користь позивача з відповідача № 2 слід стягнути у відшкодування витрат на правову допомогу 3000 грн.

Відповідно вимог ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі..., відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених ч.2 останньої статті.

Відповідно роз*ясень, які містяться в п.2 постанови № 4 від 31.03.1995р. ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»право на її відшкодування витікає безпосередньо з норм, передбачених Конституцією України, відповідними законами та договорами.

Зі змісту положень ст.. 35 Закону…, яка передбачає перелік документів, необхідних для відшкодування шкоди в тому числі, тих, які подаються до МТСБУ слідує, що такі документи відносяться до підтвердження розміру матеріальної шкоди та даним спеціальним законом не передбачено відшкодування за рахунок коштів МТСБУ моральної шкоди потерпілому внаслідок ДТП. Позивач в договірних відносинах з відповідачем № 1 не знаходився, а строк дії договору зі страховою компанією, в якій була застрахована відповідальність ОСОБА_5 перед третіми особами, в тому числі на відшкодування моральної шкоди відповідно ліміту, закінчився до дати ДТП. За встановлених обставинах суд не знаходить підстав для стягнення з МТСБУ моральної шкоди та відмовляє позивачу в цій частині позову, також з урахуванням тієї обставини, що до відповідача № 2 така вимога не пред*являлась.

Керуючись ст..ст.3,10, 58-59, 88, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 22.1, 41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст..22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Моторного транспортного страхового бюро України (ідентифікаційний код 21647131) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди -20349 грн., а в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1000 грн., як франшизу; витрати на правову допомогу -3000 грн., судові витрати -243 грн., а всього -4243 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лузан В. В.