Постанова № 24701922, 12.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.Справа № 5017/191/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.06.2012 року:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_3, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року

по справі № 5017/191/2012

за позовом: Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-СУ 6"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк"

про розірвання договору та повернення майна

В судовому засіданні 12 червня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва „Одестрансбуд" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-СУ 6" (далі -відповідач, ТОВ „Трансбуд-СУ 6") про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 21.12.2007 року між ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд" та ТОВ „Трансбуд-СУ 6", та зобов'язання відповідача повернути майновий комплекс, розташований на земельній ділянці розміром 16 842 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1065, 51 кв.м, який складається з позначених на плані: літ. „А"адміністративна будівля, літ. „Б" -склад; літ. „В"- гараж; літ. „Г" - склад; літ. „Д" - цементний склад; літ. „Є" - електрощитова; літ. „Ж" - прохідна; літ. „З"- склад; літ „І" - склад; літ. „К" - вбиральня; літ. „Л" - розчинно-бетонний вузол; І - рампа: II - склад паливно-мастильних матеріалів; III- залізнична колія; IV - рампа, V - заправка паливно-мастильних матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 611, 612, 626, 629, 653, 1212 Цивільного кодексу України та мотивовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо сплати грошових коштів за договором купівлі -продажу майна від 21.12.2007 року, що є підставою для розірвання договору та повернення майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство „Імексбанк".

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року по справі № 5017/191/2012 (суддя Щавинська Ю.М.) у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано безпідставністю позовних вимог, виходячи з норм матеріального права, що регулюють правовідносини за договором купівлі -продажу, включаючи відповідальність за його порушення.

ВАТ транспортного будівництва „Одестрансбуд", не погодившись з рішенням суду від 18.04.2012 року, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про ухвалення судом необґрунтованого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Скаржник стверджує, що несплата відповідачем вартості придбаного за договором купівлі -продажу майна є достатньою підставою для розірвання договору в судовому порядку, що не враховано місцевим господарським судом при розгляді господарського спору.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка вважає оскаржуване рішення законним, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 21.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва „Одестрансбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-СУ 6" був укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці розміром 16 842 кв.м за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. 40 років Перемоги. 2, загальною площею 1065, 51 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №5416.

Відповідно до акту приймання - передачі від 28.12.2007 року позивач передав відповідачу майновий комплекс, який є предметом вказаного договору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно пункту 3.6 договору купівлі -продажу право власності на майновий комплекс виникає у покупця після нотаріального посвідчення цього договору з моменту його державної реєстрації.

З наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що 26.12.2007 року за реєстраційним номером 18585889 за ТОВ „Трансбуд-СУ 6" здійснено реєстрацію права власності на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1

Також, місцевим господарським судом встановлено та не заперечується відповідачем, що за договором про відступлення права вимоги від 20.10.2011 року ПАТ „Імексбанк" (цесіонарій) прийняв всі права вимоги за іпотечним договором з майновим поручителем, укладеним між Національним банком України (іпотекодержатель) та ТОВ „Трансбуд-СУ 6" (іпотекодавець); предметом іпотеки за іпотечним договором є майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1065,51 кв.м.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Особливості правового регулювання договору купівлі-продажу, включаючи відповідальність за його порушення, визначені главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ч.3 цієї статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

При цьому, ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу у випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар.

Згідно ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Виходячи з аналізу викладених норм Цивільного кодексу України, які є спеціальними нормами правового регулювання купівлі -продажу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що продавець має право відмовитись від договору купівлі -продажу в разі настання одночасно 2-х обставин -відмови прийняти та оплатити товар.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини щодо прийняття відповідачем майна, оформлення ТОВ „Трансбуд-СУ 6" в установленому порядку права власності на майно та передачу відповідачем майнового комплексу в іпотеку, місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу в позовних вимогах як безпідставних.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги щодо існування станом на 14.02.2012 року боргу відповідача в сумі 380000,00 грн. не заслуговують на увагу, а тому не потребують додаткового правового аналізу.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2012 року по справі № 5017/191/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 15.06.2012 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк