Рішення № 24701867, 29.05.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2012 Справа № 18/323/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "КАУЧУК", вул. Вузівська, 1-а, м. Маріуполь, 87504

до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, вул. Київська, б. 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631

про стягнення 88 052,22 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 3 від 03.01.2012 р..

29.05.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "КАУЧУК" про стягнення з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства 88 052,22 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 05.07.2011 р. Договору поставки товару № 2011-42, з яких : 87 081,66 грн. основний борг, 278,09 грн. 3% річних, 692,47 грн. інфляційних втрат.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, його явка в дане судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву № 0695-01 від 04.05.2012 р. (вх. № 6067д від 08.05.2012 р.) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства 90 083,60 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 05.07.2011 р. Договору поставки товару № 2011-42, з яких : 87 081,66 грн. основний борг, 1 754,56 грн. 3% річних за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р., 1 247,38 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р..

Суд приймає дану заяву як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви про збільшення позовних вимог № 0695-01 від 04.05.2012 р. (вх. № 6067д від 08.05.2012 р.).

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву № 77/18-84 від 11.04.2012 р. (вх. № 5040д від 12.04.2012 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін (представників позивача - у минулому судовому засіданні), оцінивши надані докази, суд,

встановив:

05.07.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "КАУЧУК" (постачальник) та Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ", м. Кременчук (покупець) укладено Договір поставки товару № 211-42 (далі - Договір, а.с. 10-13), за умовами якого постачальник зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність покупцю гумовотехнічні вироби та суміші гумові (далі -товар), а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити вказаний товар на умовах визначених у даному Договорі (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- асортимент та кількість товару зазначені орієнтовно у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору);

- 100% оплата за товар здійснюється покупцем протягом 10-ти робочих днів з моменту відвантаження товару (п. 5.6 Договору);

- у випадку порушення покупцем умов п. 5.6 Договору поставки (щодо оплати) покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сплата пені та штрафу не звільняє від сплати основного боргу (п. 6.2 та п. 6.3 Договору);

- даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., але у будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору між сторонами було складено Специфікації № 1 та № 2 від 05.07.2011 р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками та у яких сторони узгодили, зокрема, назву товару, кількість та його вартість (а.с. 14-15).

05.09.2011 р. між сторонами був підписаний протокол узгодження до Договору, в якому сторони дійшли згоди щодо викладення п. 6.2 Договору та внесення змін до специфікації № 2, а саме : з п. 6 Договору виключено пп.. 6.2 - пп. 6.5; загальна вартість товару по специфікації № 2 становить 637 170,00 грн..

В матеріалах справи наявні копії заявок відповідача (які надані суду останнім), що були направлені позивачу на виготовлення гумовотехнічних виробів та сумішей гумових

Факт передачі постачальником та прийняття покупцем товару на загальну суму 89 081,66 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями належним чином оформлених накладних, а саме : № 1517 від 05.09.2011 р. на суму 4 538,40 грн., №1518 від 05.07.2011 р. на суму 26 016,62 грн. та № 1616 від 19.09.2011 р. на суму 58 526,64 грн..

Факт отримання товару представниками відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується належним чином оформленими довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей серії ААГ № 779395 від 02.09.2011 р. та серії ААГ № 779588 від 16.09.2011 р. (а.с. 20 та а.с. 22). Вищезазначені довіреності зареєстровані в журналі реєстрації виданих довіреностей ХК "АвтоКрАЗ", що підтверджується наявною у матеріалах копією витягу з журналу реєстрації виданих довіреностей ХК "АвтоКрАЗ" (оригінал журналу та оригінали вищезазначених довіреностей були оглянуті судом у судовому засіданні, про що зазначено у протоколі судового засідання 29.05.2012 р.).

На виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманого ним товару (копії наявні у матеріалах справи, а.с 27-28).

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань по Договору щодо проведення оплати за отриманий товар, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1367 від 16.11.2011 р. та претензію № 1456-05-п від 07.12.2011 р. з вимогою негайно оплати вартість отриманого товару у розмірі 89 081 грн..

У відповідь на вищезазначену вимогу відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що за отриманий ним товар проведе розрахунки в три етапи, а саме : 28.11.2011 р. - в сумі 30 000,00 грн., 29.11.2011 р. - в сумі 30 000,00 грн. та 30.11.2011 р. - кінцевий розрахунок в сумі 29 081,66 грн..

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено лише часткову оплату вартості отриманого ним товару в сумі 2 000,00 грн., дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 10890 від 22.12.2011 р. з призначенням платежу : "оплата за кільце згідно Договору № 2011-42 від 05.07.2011 р.".

На момент подання позову заборгованість відповідача за отриманий товар складає 87 081,66 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 90 083,60 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 05.07.2011 р. Договору поставки товару № 2011-42, з яких : 87 081,66 грн. основний борг, 1 754,56 грн. 3% річних за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р., 1 247,38 грн. інфляційних втрат за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього складає 87 081,66 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підтверджені документально і нормами матеріального права та відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1 754,56 грн. за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р., інфляційних нарахувань у розмірі 1 247,38 грн. за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р., суд прийшов до висновку, що останні підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1 582,51 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 876,83 грн. за період з 19.09.2011 р. по 04.05.2012 р. у зв'язку з допущеними арифметичними помилками (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача в обґрунтування заперечення проти позову на приписи Статуту залізниць України та Типову технологію митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів судом не оцінюються як правомірні, оскільки вказані нормативні акти не регулюють спірні правовідносини.

Інші заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються вищевикладеним, допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору останній суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 87 081,66 грн. заборгованості, 876,83 грн. інфляційних нарахувань, 1 582,51 грн. 3% річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з огляду на невірний обрахунок позивачем розміру інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 790,82 грн..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (вул. Київська, б. 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631), п/р 26003010052980 в філії "Придніпровське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит", м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 05808735 на користь Приватного акціонерного товариства "КАУЧУК" (вул. Вузівська, 1-а, м. Маріуполь, 87504), код ЄДРПОУ 13507918, п/р 26001000120470 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 -87 081,66 грн. заборгованості, 876,83 грн. інфляційних нарахувань, 1 582,51 грн. 3% річних та 1 790,82 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 05.06.2012 р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.