Рішення № 24701735, 30.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2012 р. Справа № 12/044-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»

до приватного підприємства «АГРО-ОЛІМП 2006»

про стягнення заборгованості у розмірі 889,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -адвокат (свідоцтво НОМЕР_1 від 29.10.2009 року);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»(далі -позивач) до приватного підприємства «АГРО-ОЛІМП 2006»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 889,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що на підставі досягнутої домовленості з відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»зобов'язувалось передати відповідачу ROST-концентрат 10 л, SOLU Zn 20 л, Басфоліар 6-12-6 40 л, Азотофіт-р 20 л, МАРС ЕL (5 л) 10 л (далі -товар), а відповідач зобов'язувався переданий товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Проте відповідач товар, переданий товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО», оплатив з порушенням встановленого законодавством строку.

22 лютого 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»та позивачем була укладена угода про заміну кредитора у зобов'язанні №06/02-12, згідно з умовами якої товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»зобов'язувалось відступити позивачу право вимоги виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, а позивач зобов'язувався компенсувати вартість переданого зобов'язання.

23 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»направило відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, проте відповідач заборгованість перед позивачем не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 203,62 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 685,55 грн., та 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2012 року, справу призначено до розгляду 11 квітня 2012 року.

11 квітня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 30 травня 2012 року.

13 квітня 2012 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яке підлягало задоволенню судом.

30 травня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, з матеріалами справи не ознайомився.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО», на підставі досягнутої домовленості з приватним підприємством «АГРО-ОЛІМП 2006»(далі -відповідач), зобов'язувалось передати відповідачу ROST-концентрат 10 л, SOLU Zn 20 л, Басфоліар 6-12-6 40 л, Азотофіт-р 20 л, МАРС ЕL (5 л) 10 л (далі -товар), а відповідач зобов'язувався переданий товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Так, 16 липня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»передало відповідачу товар на загальну суму 6 849,24 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00339, копія якої долучена до матеріалів справи, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується довіреністю, виданою відповідачем особі, уповноваженій на отримання цінностей у товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО», ЯПР№283686 від 16.07.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 цієї статті, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Частиною ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України закріплено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач товар, переданий товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО», оплатив з порушенням встановлених законодавством строків, а саме 15.03.2010 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в розмірі 1 000,00 грн., 30.04.2010 року -2 000,00 грн., 05.08.2010 року -1 000,00 грн., 29.09.2010 року -1 000,00 грн., 22.10.2010 року -1 849,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких долучені до матеріалів справи.

22 лютого 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»та товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»(далі -позивач) була укладена угода про заміну кредитора у зобов'язанні №06/02-12 (далі -угода), згідно з умовами якої товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»зобов'язувалось відступити позивачу право вимоги виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, а позивач зобов'язувався компенсувати вартість переданого зобов'язання.

Пунктом 2.1 угоди передбачено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 889,17 грн.

Відповідно до п. 2.2 угоди, товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»повідомляє, а позивач погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1, що відступається, є загальною сумою (розміром) 3% - річних та інфляційних витрат, котрі нараховані товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

З пункту 2.3 угоди вбачається, що сторонами угоди погоджено розмір нарахувань, а саме: три проценти річних у розмірі 203,62 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 685,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

23 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»направило відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, проте відповідач заборгованість перед позивачем не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 203,62 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 685,55 грн., та 500,00 грн. витрат на адвоката.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з:

18.07.2009 року до 14.03.2010 року складає 240 днів, тому три проценти річних від суми 6 849,24 грн. становлять 135,11 грн.;

15.03.2010 року до 29.04.2010 року складає 46 днів, тому три проценти річних від суми 5 849,24 грн. становлять 22,11 грн.;

30.04.2010 року до 04.08.2010 року складає 97 днів, тому три проценти річних від суми 3 849,24 грн. становлять 30,69 грн.;

05.08.2010 року до 28.09.2010 року складає 55 днів, тому три проценти річних від суми 2 849,24 грн. становлять 12,88 грн.;

29.09.2010 року до 21.10.2010 року складає 23 дні, тому три проценти річних від суми 1 849,24 грн. становлять 3,50 грн.,

а разом 204,29 грн.

Оскільки позивачем три проценти річних визначені у розмірі 203,62 грн, то стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 18.07.2009 року до 21.10.2010 року у 2009 році: у серпні - 99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні - 100,8% (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні - 100,9% (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні - 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому - 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні - 100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні - 99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні - 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні - 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні - 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні - 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні - 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні - 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 6 849,24 грн., складає 761,90 грн.

З огляду на те, що позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена в розмірі 685,55 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Крім цього, позивач просив суд зобов'язати відповідача відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 500,00 грн., на підтвердження чого надав договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №01-03/12-9 від 01.03.2012 року та платіжне доручення №17 від 15.03.2012 року, з якого вбачається, що позивачем на користь адвоката ОСОБА_1 було перераховано 500,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 3 ст. 264, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 510, п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»до приватного підприємства «АГРО-ОЛІМП 2006»про стягнення заборгованості у розмірі 889,17 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «АГРО-ОЛІМП 2006»(Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. К. Лібкнехта, 228, ідентифікаційний код 34398002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»(м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) три проценти річних у розмірі 203,62 грн. (двісті три грн. 62 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 685,55 грн. (шістсот вісімдесят п'ять грн. 55 коп.); 500,00 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката; 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.06.2012 року.

Суддя С. Грабець