Ухвала суду № 24700739, 28.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року м. Київ К-46209/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009

у справі №2-а-1903/08

за позовом Приватного підприємства «Альянс»

до 1) Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська, 2) Управління Державного казначейства в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області

третя особа Дніпропетровська митниця

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.08.2007 №0007221502/0/14446/10/15-240, від 25.09.2007 №0007221502/1/16319/10/15-240, від 26.02.2008 №0007221502/3/47325/10/15-240. В частині вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Альянс»16623,00 грн. бюджетної заборгованості відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну (камеральну) перевірку ПП «Альянс»з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої складений акт від 20 серпня 2007 року №1449/1502/30493856.

Перевіркою встановлено, що ПП «Альянс»сформувало від'ємне значення внаслідок імпортування товарів на митну територію України у травні 2007 року (ВМД від 03.05.2007 №110000001/70115430). Однак, суми податку на додану вартість, нараховані митним органом не зараховувались безпосередньо на рахунки Державного бюджету, а були перераховані ТОВ «Грін Лайн». Згідно акта перевірки, враховуючи відсутність факту підтвердження нарахування та сплати ПП «Альянс»податкових зобов'язань по ПДВ по операції з імпорту товарів на митну територію України безпосередньо на рахунки державного бюджету, підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2007 року податок у сумі 16623,00 грн. та заявлено бюджетне відшкодування у податковій декларації з ПДВ за червень 2007 року у сумі 16623,00 грн. За висновками акту підлягає зменшенню сума ПДВ за червень 2007 року яка підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку. На підставі акта перевірки відповідачем 29 серпня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007221502/0/14446/10/15-240.

За результатами процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Підпункт 7.3.6. пункту 7.3. статті 7 вказаного Закону визначив, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 квітня 2007 року між ТОВ «Грін Лайн»(повірений) та ПП «Альянс»(довіритель) укладено договір №09/07/ТЛС-БР, за умовами якого повірений від імені та за рахунок довірителя здійснює митно-брокерське обслуговування.

За повідомленням Дніпропетровської митниці, 03.05.2007 згідно ВМД №110000001/70115430 у митному відношенні був оформлений вантаж дробарка валкова та вібросито, митне оформлення здійснено брокерською фірмою ТОВ «Грін Лайн».

Згідно відмітки на ВМД №110000001/70115430, суми податку на додану вартість сплачено грошовими коштами у розмірі 16622,53 грн. (графа С ВМД).

Відповідно до пункту 3.1 «Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України», затвердженим наказом Державної митної служби України від 27 вересня 2006 р. № 821 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2006 р. за № 1128/13002, сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів до/або під час оформлення ВМД, ТД чи НД відповідно до «Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 N 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за N 64/11938 (далі - Порядок №25/44).

Кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в УДК у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість через митного брокера у повному обсязі 03.05.2007 про що в графі С посадовою особою митного органу, якою здійснювався контроль за справлянням податків і зборів за цією ВМД, проставлено номерний штамп «СПЛАЧЕНО», підпис і дата, відповідно до «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. № 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 р. № 933), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за №443/2247, сплачені суми податку на додану вартість надійшли від позивача через митного брокера на депозитні рахунки митного органу відкриті в управліннях Державного казначейства України, які в свою чергу були перераховані з депозитних рахунків на рахунки з обліку доходів.

Слід погодитись і з висновками судів попередніх інстанцій, про безпідставність доводів податкового органу про порушення пункту 10.5 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства), оскільки термін «безпосередньо»відноситься саме до напрямку зарахування коштів, а можливість перерахування сум податку платником податку через митного брокера передбачена нормами Митного кодексу України.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій позивача по включенню до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого грошовими коштами під час митного оформлення товару, дата сплати якого підтверджується належно оформленою митною декларацією, є правильними.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Г.Пилипчук