Ухвала суду № 24700729, 28.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року м. Київ К-46069/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009

у справі №2-а-2314/2008

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод КРП»

до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009, позов задоволено. Визнано нечинним рішення Коломийської ОДПІ №00220482320/0 від 07.112007 про застосування штрафних санкцій в сумі 490640,70 грн. та №00220502320/0 від 07.11.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 4077,28 грн.

Рішення суду мотивовані тим, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пов'язує обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати реєстратор розрахункових операцій саме зі здійсненням операцій з продажу товарів та/або надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Оскільки, оскільки позивач не є, ані підприємством торгівлі, ані громадського харчування та здійснив реалізацію основних фондів на товарній біржі з укладенням біржових угод, то висновок відповідача про те, що підприємствам, розрахункові операції повинні проводитись із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку,а також про необхідність придбання торгового патенту є помилковими.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт №187/23-230-05755602 від 26.10.2007.

На підставі акта перевірки прийнято рішення №00220482320/0 від 07.112007 про застосування штрафних санкцій в сумі 490640,70 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та №00220502320/0 від 07.11.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 4077,28 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно п.2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №108 торговельна діяльність -це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Пунктом 7 цього порядку встановлені певні вимоги до місць, у яких може здійснюватись роздрібна торгівля, а саме передбачено, що суб'єкти господарської діяльності для заняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері роздрібної торгівлі: магазини -стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців, - дрібно роздрібна мережа; тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для роздрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки, тощо -пересувна мережа.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у 2006 році здійснено реалізацію основних фондів з біржових торгів з метою погашення податкового боргу з дозволу податкового керуючого Коломийської ОДПІ, з оформленням біржових угод.

Згідно ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Частиною 1 ст. 17 цього Закону визначено, що фінансові санкції застосовуються у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її через РРО і не роздрукування розрахункових документів.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що реалізація позивачем основних фондів у вищезазначений спосіб не є торгівельною діяльністю, а отримання коштів розрахунковою операцією у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій на підставі положень цього Закону.

За не підтвердження факту здійснення позивачем торгівельної діяльності, правильними є і висновки судів про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Г.Пилипчук