Постанова № 24700403, 08.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1858/2012

13 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2012р. публічне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на суму 44724 грн. 20 коп. за квітень 2012 р. та скасування рішення про їх здійснення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунки відповідача не відповідають статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки атестація робочих місць, необхідна для визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачем не проводилась. Також особи, яким призначені пільгові пенсії, працювали на державному комунальному автотранспортному підприємстві 17127, а позивач не є його правонаступником, тому не зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. З посиланням на п. 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», який передбачає, що повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ліквідованому підприємству не направляється, вважає, що відповідач безпідставно направив йому розрахунки за квітень 2012р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.06.2012р. проти позову заперечив. Також надав до суду письмове заперечення, в обґрунтування якого зазначив, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість до Пенсійного фонду України на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2012 року на загальну суму 44 724 грн. 20 коп. Посилання позивача на безпідставність нарахувань з приводу відсутності атестації робочих місць є помилковими, оскільки право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «з»частини 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачає атестації робочого місця, при цьому пенсія працівникам позивача нараховувалась на підставі виданих ним довідок про уточнюючий характер роботи.

У судове засідання 08.06.2012р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

Оскільки відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений судовою розпискою, суд розглядає справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані до суду письмові докази, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», ідентифікаційний код 03115399, згідно виписки з ЄДР 06.04.1992р. зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради та відповідно до витягу із Статуту (а.с. 5-6) є правонаступником ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127».

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах направило на адресу ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за квітень 2012р. на суму 44 724 грн. 20 коп.

У вказаних розрахунках зазначені фактичні витрати на виплату пільгових пенсій за віком, призначених згідно з пунктам «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»гр. гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_44, ОСОБА_43

Зазначені особи працювали водіями автобусів міського пасажирського автотранспорту у Черкаському 17127, Черкаському АТП 23121, ВАТ «Черкаське АТП 17127»і їм призначені пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р., а ОСОБА_35 працював у ВАТ «Черкаське АТП 17127»газоелектрозварювальником з 01.12.1997р. по 31.05.2000р., і йому призначена пільгова пенсія за віком відповідно до Списку №2 розділ ХХХ111 код 23200000-19756 Списку робіт,професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 за атестованим робочим місцем. Пільгові пенсії вказаним особам призначені на підставі довідок про уточнюючий характер роботи, виданих ВАТ «Черкаське АТП 17127».

Вказані обставини встановлені на підставі письмових заперечень відповідача, усних пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні 05.06.2012р., довідки №835 (а.с. 24) та не заперечуються представником позивача.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV (у подальшому -Закон № 1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2004р., тобто до набрання чинності вказаним Законом, порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400 (у подальшому -Закон № 400), пунктом 1 статті 1, пунктом 1 статті 2, статтею 4 якого було передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону (чоловіки -60 років, жінки -55 років) шляхом сплати загальнообов'язкового збору на пенсійне страхування за ставкою 100 відсотків від вказаних витрат.

Таким чином, з набранням чинності Законом №1058 зберігся обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 та пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663 роботодавці відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(додаток 6 до Інструкції), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 вказаної Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти суб'єктам підприємницької діяльності розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки пільгові пенсії відповідно до пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені працівникам позивача, останній зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Відтак, відповідач має право складати та направляти на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд акцентує увагу на тому, що саме позивач видав довідки, які підтверджують право працівників на отримання пільгової пенсії (за віком), що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій переліченим вище особам.

Суд вважає посилання позивача на відсутність атестації робочих місць необґрунтованими з таких міркувань.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно з пунктом «б»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом «з»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виникнення права на пільгову пенсію на підставі пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не пов'язується з результатами проведення атестації робочого місця. При цьому умовою для призначення пільгової пенсії за вказаним пунктом є робота на певній посаді, у даному випадку -водія міського пасажирського транспорту, досягнення певного віку та наявність певного стажу.

Відсутність атестації робочого місця газоелектрозварювальника, посада якого передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, спростовується довідкою позивача №835, згідно якої атестація робочого місця була проведена.

Крім цього, суд зазначає, що наявність атестації робочого місця є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії. Натомість відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю чи відсутністю атестації робочого місця не пов'язане.

Стосовно посилання позивача на те, що він не є правонаступником державного комунального автотранспортного підприємства 17127, суд зазначає, що згідно статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Оскільки згідно пункту 1.1 Статуту ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»створене шляхом перетворення Черкаського державного підприємства Черкаського АТП 17127, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача стосовно відсутності правонаступництва між попередньою та новоутвореною юридичними особами.

Крім цього, пунктом 6.3 Інструкції №21-1 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86. п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 13 червня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко