Постанова № 24698994, 30.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р. № 2а-834/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.,

за участю секретаря

судового засідання: Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: Завалишин Ю.О.,

від відповідача: Оленюк Х.І.,

розглянув справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 р. № 0000050804/439.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000050804/439 від 10.01.2012 року, за яким збільшено розмір суми податку на додану вартість на загальну суму 168642,15 грн., у тому числі 112428,10 грн. -основний платіж та 56214,05 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою судового засідання 07.05.2012 року із занесенням секретарем до журналу судового засідання судом в порядку, передбаченому ст.55 КАС України допущено заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий кредит з податку на додану вартість сформовано ним на підставі Закону України «Про податок на додану вартість»та норм Податкового Кодексу України, господарські операції з постачальником товарно-матеріальних цінностей були реальними, товар отриманий, накладні виписані контрагентами ПП «Будпром-Захід»та ТзОВ «ВКФ «Локомотив»є дійсними. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями та іншими документами, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Позивач також зазначає, що акт перевірки не містить жодних посилань на докази, що підтверджують порушення податкового законодавства. З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву від 29.02.2012 року №3752/10-010/142, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», посилається на те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»безпідставно включено в жовтні 2010 року до складу податкового кредиту з ПДВ суму 830,00 грн., та відповідно зменшено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 830,00 грн., а також у вересні 2011 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 111598,10 грн., та відповідно зменшено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 111598,10 грн. за договорами поставки товарів з ПП «Будпром-Захід»та ТзОВ «ВКФ «Локомотив». Безпідставність обґрунтовувалася тим, що ПП «Будпром-Захід»станом на 16.06.2011 за юридичною та фактичною адресою не знаходилося, жодних первинних документів фінансово-господарської діяльності до перевірки не надало. В ході перевірки ТзОВ «ВКФ «Локомотив»встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з реалізації товарів (послуг) підприємцям покупцям та по операціям з придбання цих товарів (послуг) у підприємств постачальників. Крім цього, відповідач зазначив на відсутність в ПП «Будпром-Захід»та ТзОВ «ВКФ «Локомотив»виробничих потужностей, транспортних засобів та великого штату працівників, а укладені договори між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»та ПП «Будпром-Захід» та ТзОВ «ВКФ «Локомотив»є нікчемними, відповідно до ст.215 та ст.228 ЦК України, оскільки дані правочини суперечать моральним засадам суспільства і не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ним та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ ВПП у м. Львові) було проведено невиїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»з питань взаєморозрахунків з ПП «Будпром-Захід»за жовтень 2010 та ТзОВ «ВКФ «Локомотив»за вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1710/08-04/00740599 від 30.12.2011 року (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»безпідставно включено в жовтні 2010 року до складу податкового кредиту з ПДВ суму 830,00 грн., та відповідно зменшено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 830,00 грн., а також у вересні 2011 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 111598,10 грн., та відповідно зменшено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 111598,10 грн.

На підставі Акта перевірки № 1710/08-04/00740599 від 30.12.2011 року, СДПІ ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення рішення № 0000050804/439 від 10.01.2012 року, за яким визначено загальну суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 168642,15 грн., у тому числі 112428,10 грн. -основний платіж та 56214,05 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що відсутність в суб'єкта господарювання виробничих потужностей, транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду. А наявні у податкового органу відомості про ймовірні випадки порушення суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства при заповненні податкових декларацій та несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з долучених до справи матеріалів, згідно рахунку постачальника -ПП «Будпром-Захід»від 01.09.2010 № 45, ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»платіжним дорученням від 07.09.2010 № 5050 було перераховано кошти у сумі 4980 грн., у т.ч. ПДВ 830 грн. ПП «Будпром-Захід»за склоплафони підкузовного освітлення електровозів «Промінь». Згідно з накладною № 907 від 06.10.2010, товарно-транспортною накладною від 06.10.2010 та податковою накладною від 06.10.2010 № 907 поставка склоплафонів підкузовного освітлення електровозів «Промінь»відбулася 06.10.2010. Факт отримання ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»вказаного товару від ПП «Будпром-Захід» підтверджується також прихідним ордером № 42432 від 06.10.2010 та картка складського обліку матеріалів на склоплафони «Промінь».

Судом на підставі Розраховочних норм витрат запасних частин електровоза серії ВЛ-8 капітального ремонту КР-1; КР-2 та Розраховочних норм витрат запасних частин електровоза серії ВЛ-11 капітального ремонту КР-1; КР-2 встановлено, що склоплафон «Промінь» та плафон підкузовного освітлення є тим самим товаром, чим спростовуються заперечення відповідача щодо того, що відбулася поставка склоплафону «Промінь», в той час як оплату проведено за плафон підкузовного освітлення.

В матеріалах справи містяться усі зазначені вище первинні документи, що підтверджують товарність операцій, здійснених між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»та ПП «Будпром-Захід».

Судом встановлено, що між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»та ТзОВ «ВКФ «Локомотив»укладено договори поставки: № ВЗК-320 від 21.09.2011, № ВЗК-319/11 від 22.09.2011, № ВЗК-255/11 від 12.07.2011 разом з додатковими угодами № 1 від 15.08.2011, № 2 від 19.08.2011, № ВЗК-113/11 від 09.03.2011, № ВЗК-134/11 від 17.03.2011, № ВЗК-096/11 від 12.01.2011, № ВЗК-290/11 від 17.08.2011, № ВЗК-130/11 від 17.03.2011, № ВЗК-061/11 від 07.02.2011, № ВЗК-159/11 від 04.04.2011, № ВЗК-261/11 від 12.07.2011, № ВЗК-090/11 від 18.02.2011, № ВЗК-112/11 від 11.03.2011, № ВЗК-084/11 від 22.02.2011, № ВЗК-312/11 від 09.09.2011, № ВЗК-151/11 від 30.03.2011, № ВЗК-316/11 від 09.09.2011 разом з додатковою угодою № 1 від 25.11.2011. До кожного з перелічених договорів сторонами підписано специфікацію, у якій визначено вид, марка та кількість товару.

Позивачем з метою доведення його позиції про проведення господарських операцій згідно зазначених договорів з ТзОВ «ВКФ «Локомотив»представлено суду реєстр отриманих від ТзОВ «ВКФ «Локомотив»у серпні 2011 року податкових накладних, накладні, товарно-транспортні накладні разом з прибутковими ордерами на отримані від ТзОВ «ВКФ «Локомотив»у вересні 2011 товарно-матеріальні цінності, податкові накладні виписані ТзОВ «ВКФ «Локомотив» за вересень 2011 року, платіжні доручення, що підтверджують оплату ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод».

В матеріалах справи містяться усі зазначені вище первинні документи, що підтверджують товарність операцій, здійснених між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»та ТзОВ «ВКФ «Локомотив».

Щодо товарно-транспортних накладних на товари, поставлені ТзОВ «ВКФ «Локомотив», які на думку відповідача оформлені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, і на які посилається в акті відповідач, суд зазначає, що згідно з п.11.5 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Форма товарно-транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Однак слід взяти до уваги те, що даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять рекомендаційний характер.

Крім цього, відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, в Акті перевірки не вказано, в яких саме товарно-транспортних накладних на товари, поставлені ТзОВ «ВКФ «Локомотив», допущені порушення та в чому полягають такі порушення. Не зміг цього пояснити і представник відповідача в судовому засіданні.

Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується також долученими до матеріалів справи картками складського обліку, довіреностями на отримання товару.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

А, відтак, вищенаведені встановлені судом обставини ставлять під сумнів та спростовують висновки перевірки в частині встановлених порушень податкового законодавства.

Згідно із закріпленим в Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов'язане нести відповідальність за дії інших осіб.

Таким чином, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та іншими документами, підтверджується реальність придбання позивачем у вищенаведених контрагентів товарів (робіт, послуг) з подальшим їх використанням у своїй господарській діяльності та спростовують висновки органу державної податкової служби про неправомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними належними та допустимими доказами. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000050804/439 від 10.01.2012 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 32,19 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби від 10.01.2012 р. № 0000050804/439.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Локомотиворемонтний завод»(місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, ідентифікаційний код 00740599) 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 42 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови

Постанова в повному обсязі складена 05.06.2012 року

Суддя Лунь З.І.