Постанова № 24698517, 05.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3467/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про стягнення заборгованості в сумі 5104,18 коп., -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до суду із адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про стягнення заборгованості в сумі 5104,18 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» є юридичною особою, зареєстроване платником збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Стахановській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №4403100471. Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.01.2012 за страхувальником рахується заборгованість у сумі 5104,18 коп., яку позивач просить стягнути з Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надіслав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просив справу розглядати без участі уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-III роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Статтею 9 Закону визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ст. 23 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону.

Частиною 1 статті 30 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 №16, страхувальники повинні щомісячно нараховувати страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому, не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Згідно п. 4.4 вказаної Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку.

Відповідач - Міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Кіровської міської ради 06.07.2001, рішення №562 (а.с. 10) та перебуває на обліку у Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків з 07.12.2001, реєстраційний номер 440310000471 (а.с. 8, 9).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується наданими доказами, зокрема, довідкою про заборгованість (а.с. 6) та фінансовим звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, що станом на 01.01.2012 заборгованість Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності становить 5104,18 грн. (а.с.12).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст.2, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» про стягнення заборгованості в сумі 5104,18 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг» (ідентифікаційний код 21785643) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) суму заборгованості в розмірі 5104,18 грн. (п'ять тисяч сто чотири гривні 18 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Повний текст постанови складено 11 червня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова