Постанова № 24698197, 01.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1340/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (надалі - ТзОВ «Вест Ойл Груп») звернулося з позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (надалі - Луцька ОДПІ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372302 від 24 лютого 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених в Актах про результати документальних позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року № 9607/23-3/34524327 від 05.12.2011 року та № 814/23-3/34524327 від 15.02.2012 року та вважає, що ним правомірно було заявлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 2 995 473,00 грн. відображене в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року. Крім того позивач самостійно виявив та виправив допущені в податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року помилки надавши відповідачу уточнюючий розрахунок до вищевказаної декларації. Відтак, ТзОВ «Аргос СП» вважає, що винесені Луцькою ОДПІ ДПС оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000372302 від 24 лютого 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем було надано заперечення, яке обґрунтовано наступним. В ході проведення перевірок ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань дотримання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року були встановлено, що останнім занижено суму бюджетного відшкодування шляхом невірного заповнення декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за вказаний період. Таким чином, відповідач вважає, що підстав для зволення позову немає.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому судом враховано наступне.

Судом встановлено, що працівниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції з 24.11.2011 року по 30.11.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань дотримання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року в розмірі 2995473,00 грн. За результатами перевірки було складено акт № 9607/23-3/34524327 від 05.12.2011 року. Перевіркою було встановлено, що позивачем в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування невірно вказаний рік, з якого позивач просить провести бюджетне відшкодування та в звітній податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року не визначено спосіб отримання бюджетного відшкодування (на рахунок платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань у наступних податкових періодах). За таких обставин відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 4.6.5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, і як наслідок порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Позивач 24.01.2012 року подав до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якими виправив зазначені вище помилки.

На підставі акту перевірки Луцької ОДПІ ДПС № 814/23-3/34524327 від 15.02.2012 року податковий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження суми податку на додану вартість в розмірі 2 995 473,00 грн., заявлену на збільшення бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку до декларації на додану вартість за вересень 2011 року, поданої позивачем, оскільки дана сума вже брала участь в бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2011 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

Підпунктами 200.2 та 200.3 статті 200 ПК України визначено, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункту 200.4).

Відповідно до приписів пункту 200.6 статті 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.8 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з системного аналізу зазначених вище норм, платник податків самостійно визначає спосіб отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на рахунок платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

На момент подачі позивачем звітної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, порядок її заповнення визначався Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935.

Відповідно до підпункту 4.6.5. пункту 4.6 вказаного Порядку, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Відповідно до вказаних положень платник самостійно визначає порядок отримання бюджетного відшкодування вказавши відповідну суму або в рядку 23.1 (на рахунок платника у банку), або у рядку 23.2 (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних (податкових) періодів), або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. У випадку повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку додають необхідні додатки до декларації.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні податкової звітності, позивачем 20.10.2011 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року. В рядку 23 позивачем було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 2 995 473 грн. Рядок 23.1 та 23.2 позивачем не заповнено.

До податкової декларації позивачем було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), відповідно до якого, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 2995473,00 грн.

Також позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), в якій визначено суму бюджетного відшкодування (2995473,00 грн.) та зазначено рахунок в банку, на який належить перерахувати відповідну суму бюджетного відшкодування. При цьому позивачем зазначено, що до повернення належить сума визначена у податковій декларації за вересень 2010 року.

Таким чином, позивачем 20.10.2011 року було подано до податкового органу всі належні документи для повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Подання позивачем 20.10.2011 року одночасно з податковою декларацією за вересень 2011 року розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) свідчить про рішення позивача отримати бюджетне відшкодування на рахунок у банку. Незаповнення позивачем рядка 23.1(на рахунок платника у банку) та 23.2 (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних звітних (податкових) періодів), а також зазначення в заяві про повернення періоду «вересень 2010 року» є очевидними описками.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено строк 1095 днів.

Як було встановлено судом 24.01.2012 року позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого, позивачем виправлено значення рядка 23.1 та зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 2 995 473,00 грн.

Одночасно з уточнюючим розрахунком позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) за вересень 2011 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України самостійно виявлено та усунуто допущені ним помилки при поданні 20.10.2011 року податкової звітності.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при визначені суми бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню за вересень 2011 року та способу його повернення, позивач діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000372302 від 24.02.2012 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000372302 від 24.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою «Вест Ойл Групп» сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер