Ухвала суду № 24697970, 14.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 4с-42/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13»квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Хрістюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Левченко Н.В.,-

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська зі скаргою на неправомірні дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

В обґрунтування заяви зазначила, що в липні 2007 і березні 2008 рр. вона уклала кредитні договори з ПАТ «Український комунальний банк»м. Луганська (далі БАНК). Через

скрутне матеріальне становище, зобов'язання за договорами нею виконувалися з порушенням умов та за позовом Банку в грудні 2008 року Ленінським районним судом м. Луганська було винесено рішення, про стягнення заборгованості. Виконуючи рішення суду, заявниця заборгованість добровільно і регулярно погашала, у сумах, які дозволяв сімейний бюджет. 18 травня 2011 заявницею добровільно і в повному обсязі була погашена заборгованість за всіма зобов'язаннями кредитних договорів перед банком і таким чином добровільно і повністю виконані рішення суду. Не приймаючи до уваги факт добровільного погашення заборгованості, 12 листопада 2011 з поштою, заявниця отримала витяг про реєстрацію її як

боржника в державному реєстрі обмежень рухомого майна, на підставі постанови старшого державного виконавця відділу ДВС - Ленінського району міського управління юстиції (надалі - ДВС) Чаус А.С., тоді як до 28 листопада 2011 ніяких взаємовідносин з ДВС у неї не

було, будь - яких документів, інформації, повісток, запрошень вона не отримувала і отже не знала і не могла знати про відкриття виконавчого провадження, якщо таке було. 28 листопада 2011 заявниця звернулася в ДВС за роз'ясненнями та проханням ознайомити її з матеріалами справи. У процесі ознайомлення з наданими їй документами, вона переконалася в тому, що діями і рішеннями посадових осіб ДВС порушені її законні права, передбачені Законом України від 21.04.1999г. № 606 - XIV «Про виконавче провадження»(далі - Закон), Конституцією України. У матеріалах справи була відсутня постанова про відкриття

виконавчого провадження і як наслідок вона заявниці не направлялася, заявниця з

нею не ознайомлена, їй не були роз'яснені її права, що випливають з

положень ст. ст. 24, 29, 30 і порушені гарантії прав, передбачені ч. 1, 2 ст. 7

Закону. Державний виконавець, не переконавшись в тому, що рішення суду вже виконано заявницею добровільно і в повному обсязі не склав про це передбачений Законом акт, виніс постанову про арешт майна боржника, не направив заявниці копію, не ознайомив її з правами, позбавивши заявницю права його оскаржити. Державним виконавцем ДВС у Ленінському районі м. Луганська, як посилається заявниця, порушені вимоги ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 7, ч. 2, 3 ст. 24, ч. 1, 3 ст. 30 Закону. Також заявниця посилалася на те, що не ознайомивши її ні з однією постановою ДВС і не вручивши їй їх копій, а їх в матеріалах справи 28.11.11г. не було, ст. державний виконавець Чаус А.С. усно повідомила її про необхідність оплатити «послуги ДВС»в сумі 3639 грн., проте, як посилалася заявниця, якщо це виконавчий збір, то він стягується в установленому Законом та інструкціями порядку за певні дії органу ДВС. Не отримавши чітких роз'яснень щодо дій і рішень у відділі ДВС

Ленінського району, 02 грудня 2011 року заявниця звернулася зі скаргою до начальника

головного управління юстиції в Луганській області, відповідь на скаргу отримано

26 грудня 2011. Скарга, по суті, не розглянута. У формальному

характері відповіді дається роз'яснення на право звернення до суду.

Проте посадові особи ДВС Ленінського району, врахували зазначені в

скарзі порушення Закону, але тільки в частині наповнення справи про виконавче провадження відсутніми і передбаченими Законом документами. У зв'язку з черговим зверненням до ДВС, 29 грудня 2011 року заявниці були вручені копії постанов ДВС, (формувалися на комп'ютері в присутності заявниці). У постанові про відкриття виконавчого провадження, заявниці, як боржнику, пропонувалося в семиденний строк з дня отримання виконати добровільно і повністю виконане 18 травня 2011 рішення

суду. У постанові про закінчення виконавчого провадження не відображений факт добровільного виконання рішення суду боржником, оскільки добровільне виконання суперечило б самій суті виконавчого виробництва, як примусового заходу, що ще раз вказує на фактична відсутність виконавчих дій, за які стягується за Законом виконавчий збір та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчих дій.

Враховуючи викладене, заявниця просила суд визнати дії посадових осіб відділу ДВС Ленінського району міського управління юстиції неправомірними, зобов'язати посадових осіб відділу ДВС скасувати покладену на неї обов'язку зі сплати виконавчого збору в сумі 3571 грн. 56 коп. і витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчих дій в сумі 68

грн., покласти судові витрати на суб'єкт оскарження.

В судовому засіданні заявниця підтримала подану скаргу у повному обсязі, а також надала суду письмові пояснення, в яких уточнила, що скарга подана нею на неправомірні дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ Левченко Н.В., посилаючись на наступне, окрім викладеного у первісній заяві. За роз'ясненнями причин накладення обтяження на майно, 28 листопада 2011 року, заявниця звернулася в ДВС Ленінського району. У момент ознайомлення з документами, у справі знаходилися такі

документи: - виконавчі листи Ленінського районного суду. Тільки 29 грудня 2011 року, після неодноразового прохання, заявниці були вручені копії постанов, складених і

внесених у справу у її присутності. Ознайомившись з отриманими копіями постанов, заявниця переконалася в неправомірних діях державного виконавця Ленінського відділу

ДВС Левченко Н.В., який виніс постанови про стягнення з боржника

виконавчого збору від 04.05.2011 року ВП № 26064236 та ВП № 26064428. Також посилалася на те, що рішення про примусове стягнення постановлено Ленінським

районним судом м. Луганська, а оскаржити його відповідно до п. 3 постанови

державний виконавець ДВС Левченко Н.В., всупереч вимогам ч. 4 ст. 82 Закону, та з незрозумілих причин, відсилає в Слов'яносербський суд Луганської області. Постанова про виконавче зборі може бути винесено у відповідності до ст. 28 Закону, у випадках, якщо боржник не виконує рішення суду добровільно і у встановлений Законом термін. Інших підстав Закон не передбачає. Враховуючи викладене, просила суд визнати дії державного виконавця Ленінського відділу ДВС Луганського міського управління юстиції

Левченко Н.В., про покладання на неї обов'язків по сплаті виконавчого збору в сумі 3 571 грн. 56 коп. неправомірними, а постанови від 04.05.2011 року ВП № 26064236 та ВП № 26064428 скасувати.

Державний виконавець в судове засідання, суду надала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні скарги. посилаючись на наступне. До Ленінського ВДВС Луганського МУЮ заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від боржниці надійшла лише 28.11.2011, але стосовно винесення Ленінським районним судом рішення стосовно стягнення заборгованості по кредитним зобов'язанням перед АБ "Українським комунальним банком", боржниця знала з грудня 2008року, як вбачається зі змісту поданої нею скарги. Отже, факт заборгованості, яку треба сплатити ОСОБА_1 була інформована. Скаргу на рішення та дії посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції подано боржницею лише, 23.01.2012, чим порушено строк для звернення до суду, визначений ст. 385 ЦПК України. Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у правових відносинах, а також стимулює учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Зі скарги вбачається, що боржник просить визнати незаконними дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, тобто порушенні норми ст. 383 Цивільного процесуального Кодексу України, скарга подана не на дії державного виконавця, а на відділ державної виконавчої служби -не належного відповідача. Виконавчі листи стосовно стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АБ "Українського комунального банку", № 2-3075 Ленінського районного суду міста Луганська 09.12.2010 у розмірі 22 268,72 грн. та №2-3074 Ленінського районного суду міста Луганська 09.12.2010 у розмірі 13 446,9 ггрн. надійшли на виконання за місцем мешкання боржника: місто Луганськ, квартал Пролетаріату Донбасу 11/46. 22.04.2011 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст. 17,19,20,25,41 Закону України "Про виконавче провадження" винесено, постанову про відкриття виконавчих проваджень, а також постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, копію постанов надіслано сторонам для відома, а боржникові для виконання. Надіслано виклик боржникові. 29.04.2011 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. ст.5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" , зроблено запити до обліково-реєстраційних установ а саме: МКП БТІ, УДАІ УМВС, Інспекції з державного технічного нагляду, Держкомзему, МДГО у Ленінському р-ні, УПФУ в Ленінському р-ні. Луганський міський центр зайнятості. 04.05.2011 державним виконавцем у відповідності до вимог ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника, копію постанови надіслано сторонам для відома. 04.05.2011 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. 25.11.2011 до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ надійшла довідка від АБ "Українського комунального банку", про сплату заборгованості ОСОБА_1 за двома виконавчими провадженнями. 28.11.2011 до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ надійшла заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання копій. 28.11.2011 державним виконавцем у відповідності до вимог п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі сплатою боргу. По-третє, у відповідності до вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження" сторони зобов'язанні протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником , ні стягувач, ні боржник не дотримались вимог вищезазначеної статті Закону України "Про виконавче провадження" та не надали державному виконавцю ніяких відомостей про погашення заборгованості 18.05.2011 (зі змісту скарги), отже, у державного виконавця є усі правові підстави для здійснення примусових дій згідно Закону України "Про виконавче провадження". До того ж, 09.03.2012 Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) було змінено в новій редакції. Вимогами ст.ст. 19, 20, 25 не передбачається державним виконавцем пересвідчення стосовно отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач стверджує, що державним виконавцем порушено вимоги статті 63 Закону, якими визначено порядок та умови звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи - норма є спеціальної стосовно ст.52, 57 Закону та використовується на стадії відчуження майна. Поняття „відчуження" - це передача майна у власність іншій особі або один із способів здійснення власником повноважень розпорядження, такими активами. Процес відчуження здійснюється на основі цивільно-правових договорів, добровільно, платна чи безоплатно. Порядок реалізації арештованого майна визначено вимогами статі 62 Закону. Таким чином, скарга є необґрунтованою та безпідставною, яка не підлягає задоволенню, а дії державним виконавцем вчинено правомірно, у відповідності з нормами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження».

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

22 квітня 2011 року постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ Хрістюка О.О. ВП № 26064428 було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укркомунбанк»боргу у розмірі 13 446,91 грн. на підставі виконавчого листа № 2-3074/08, виданого 09 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська, а також постановою ВП № 26064236 - про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укркомунбанк»боргу у розмірі 22 268,72 грн. на підставі виконавчого листа № 2-3075/08, виданого 09 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська (а.с. 5).

22 квітня 2011 року постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ Хрістюка О.О. ВП № 26064428 з ОСОБА_1 були стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 34,00 грн. з виконання виконавчого листа № 2-3074/08, виданого 09 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська, а також постановою ВП № 26064236 - витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 34,00 грн. з виконання виконавчого листа № 2-3075/08, виданого 09 грудня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська (а.с. 7).

04 травня 2011 року постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ Левченко Н.В.. з боржниці ОСОБА_1 за виконавчим провадження ВП № 26064428 було стягнуто судовий збір у розмірі 1 344,69 грн., а за виконавчим провадженням ВП № 26064236 -у розмірі 2 226,87 грн., у зв'язку із невиконанням у добровільному порядку рішень суду, строк добровільного виконання не зазначено (а.с. 6).

08 листопада 2011 року старшим державним виконавцем Чаус Г.С. в рамках виконавчого провадження № 26064428 було накладено арешт на майно ОСОБА_1 та оголошено заборону його відчуження, а відповідний витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 09 листопада 2011 року надіслано на адресу боржниці (а.с. 8).

28 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження (а.с. 9).

28 листопада 2011 року старшим державним виконавцем Чаус Г.С. було винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП № 26064428 та ВП № 26064236, а також знято обтяження з майна боржниці (а.с. 10. 11).

12 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління юстиції в Луганській області зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб цього відділу, посилалася на своєчасне виконання рішення суду та неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, проте у задоволенні скарги їй було відмовлено (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та/або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у

виконавчому документі.

В порушення вимог ст. 31 цього Закону, до відома ОСОБА_1 не було доведено інформацію про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для

самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст. 25 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, винесення постанови про стягнення судового збору має похідний характер від винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, адже такий збір стягується відповідно до постанови державного виконавця у випадку самостійного невиконання боржником рішення суду у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Ст. 31 цього закону встановлено виключення до тих випадків, коли постанови державного виконавця надсилаються простою кореспонденцією, до таких випадків віднесено надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження не могла бути надіслана заявниці простою кореспонденцією.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 своєчасно було доведено до відома про винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень, відповідні доводи заявниці державним виконавцем не спростовані, в матеріалах виконавчого провадження відповідне документальне підтвердження відсутнє.

Враховуючи, що до відома заявниці своєчасно не було доведено про відкриття виконавчих проваджень, не настали обставини з якими Закон пов'язує виникнення обов'язку щодо винесення постанови про стягнення судового збору та за яких безпосередньо у ОСОБА_1 виник обов'язок зі сплати судового збору.

Як було встановлено в судовому засіданні, заявниця виконувала рішення суду в добровільному порядку, сплачуючи на користь стягувача суми боргу, станом на 24 травня 2011 року заборгованість відсутня.

Що стосується доводів державного виконавця про обов'язок боржника повідомити про виконання рішення суду, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Тобто, даний обов'язок згідно закону покладено як на боржника, так і на стягувача.

Враховуючи викладене, доводи заявниці щодо незаконного стягнення з неї судового збору на підставі постанови державного виконавця знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Відповіднодо ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 387, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Левченко Н.В., - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Ленінського відділу ДВС Луганського міського управління юстиції Левченко Н.В., про покладання на ОСОБА_1 обов'язків по сплаті виконавчого збору в сумі 3 571 грн. 56 коп. неправомірними.

Постанови державного виконавця Ленінського відділу ДВС Луганського міського управління юстиції Левченко Н.В. від 04.05.2011 року ВП № 26064236 та ВП № 26064428, - скасувати.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом п'яти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення -з дня отримання копії рішення, через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий -суддя: ______ Е.В. Женеску