Постанова № 24695490, 24.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 травня 2012 р. № 2-а- 3428/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Межирицького А.О.,

відповідача - Константинова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд: скасувати повністю податкове повідомлення - рішення №0002122302 від 06.12.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 815721 грн. (в т.ч. основний платіж - 543814 грн., штрафні санкції - 271907 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки Позивача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва серії А01 №420744, Позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради (а. с. 8).

Відповідно до арк. 2 акту перевірки, Позивача взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 16.04.2009 року за реєстраційним номером 24490.

Фахівцями податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ компанія "СПО" (код ЄДРПОУ 36372211) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ компанія "СПО" в частині взаємовідносин з ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876), ТОВ "Сатур-Сю" (код ЄДРПОУ 37364400), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №3415/23/36372211 від 22.11.2011 року, яким зафіксовані наступні порушення: не підтвердження господарських операцій між ТОВ компанія "СПО" та контрагентами - постачальниками, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, у зазначених обсягах наявні ознаки дефектності первинних документів за серпень 2011 року; п.2 ст. 3, п.1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями); п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 543814 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 543814 грн. (а. с. 9-25).

На підставі вищезгаданого акту перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0002122302 від 06.12.2011 року на суму 815721 грн. (а. с. 26)

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 06.12.2011 року в порядку ст. 56 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року до ДПА у Харківській області, ДПС України.

Рішенням ДПА регіонального рівня, а в подальшому рішеннями ДПС України, скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін (а. с. 27-31).

Згідно з висновками згаданого акту перевірки в діяльності позивача податковим органом було виявлено порушення вимог діючого законодавства України, а саме зазначено про те, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами - ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876), ТОВ "Сатур-Сю" (код ЄДРПОУ 37364400), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769).

В основу висновку акту перевірки Відповідача були покладені висновки ДПІ у яких підприємства перебувають на податковому обліку.

Відповідно до висновків вказаних актів перевірок зазначається, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 543814 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За матеріалами справи, між ТОВ компанія "СПО" (код ЄДРПОУ 36372211) (Покупець) та ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876) (Постачальник) були укладені договори поставки №б/н від 20.07.2011 року, від 01.08.2011 року (а. с. 84-86, 97-99). Докази виконання умов вказаних договорів підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковими накладними: №250701 від 25.07.2011 року на загальну суму 24567,00 грн., в т. ч. ПДВ - 40946,00 грн., №270701 від 27.07.2011 року на загальну суму 582420,00 грн., в т. ч. ПДВ - 97070,00 грн., №104 від 01.08.2011 року на загальну суму 265550,00 грн., в т. ч. ПДВ - 44258,33 грн., №1602 від 16.08.2011 року на загальну суму 338970,00 грн., в т. ч. ПДВ - 56495,00 грн., №2205 від 22.08.2011 року на загальну суму 148704,00 грн., в т. ч. ПДВ - 24784,00 грн. (а. с. 87-88, 100-103), видатковими накладними: №9 від 25.07.2011 року, №10 від 27.07.2011 року, №10804 від 01.08.2011 року, №16802 від 16.08.2011 року, №220804 від 22.08.2011 року (а. с. 89-90, 104-107), товарно - транспортними накладними: №1 від 01.08.2011 року, №11 від 16.08.2011 року, №17 від 22.08.2011 року, №2 від 01.08.2011 року, №3 від 02.08.2011 року, №4 від 04.08.2011 року, № (а. с. 111-113, 141-143), складеними актами прийому товару: від 01.08.2011 року, від 16.08.2011 року, від 22.08.2011 року, № (а. с. 114-118). Доставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "АКПД-плюс" здійснювалась за рахунок покупця орендованим автотранспортом згідно договору оренди №5/11 від 01.04.2011 року. Факт доставки товару підтверджується також актом -прийому-передачі транспортного засобу від 01.04.2011 року (а. с. 150-152).

Також судом встановлено, що між ТОВ компанія "СПО" (код ЄДРПОУ 36372211) (Покупець) та ТОВ "Сатур-Сю" (код ЄДРПОУ 37364400) (Постачальник) було укладено договір поставки №б/н від 15.08.2011 року (а. с. 67-69). Реальність виконання зобов'язання Позивачем по договору поставки першочергово підтверджується податковими накладними: №1601 від 16.08.2011 року на загальну суму 423312,00 грн., в т. ч. ПДВ - 70552,00 грн., №1602 від 16.08.2011 року на загальну суму 531300,00 грн., в т. ч. ПДВ - 88550,00 грн. (а. с. 70-72). Також, доказами слугують залучені до матеріалів справи видаткові накладні: №160801 від 16.08.2011 року, №160802 від 16.08.2011 року (а. с. 139-140). Постачання товарно-матеріальних цінностей згідно укладеного договору здійснювалась за рахунок постачальника, що підтверджується товарно-транспортною накладною №12 від 16.08.2011 року (а. с. 147) та складеними актами прийому товару (а. с. 148-149).

Крім того, між ТОВ компанія "СПО" (код ЄДРПОУ 36372211) (Покупець) та ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) (Постачальник) були укладені наступні договори: договір поставки №б/н від 15.07.2011 року, договір про надання послуг від 29.07.2011 року, договір оренди обладнання (а. с. - 41-44, 52-54, 58-61). Підтвердженням придбання товару є видаткові накладні: №01087 від 01.08.2011 року, №02083 від 02.08.2011 року, №04082 від 04.08.2011 року (а. с. 47-49). Було виписано, отримано та включено до реєстру податкові накладні №7 від 01.08.2011 року на загальну суму 126450,00 грн., в т. ч. ПДВ - 21075,00 грн., №15 від 02.08.2011 року на загальну суму 268200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 44700,00 грн., №27 від 04.08.2011 року на загальну суму 2300,00 грн., в т. ч. ПДВ 383,33 грн., №119 від 31.08.2011 року на загальну суму 90000,00 грн., в т. ч. ПДВ 15000,00 грн., №118 від 31.08.2011 року на загальну суму 240000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 40000,00 грн... Оплата здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ТОВ компанія "СПО" (код ЄДРПОУ 36372211), що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а. с. 57, 64-65). Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи складеними актами прийому - передачі №1 від 31.08.2011 року, №2 від 31.08.2011 року (а. с. 55, 62), актами прийому товару: від 01.08.2011 року, від 02.08.2011 року, від 04.08.2011 року (144-146). Доставка товару за договором поставки від 15.07.2011 року здійснювалась за рахунок постачальника та супроводжувалась складанням товарно - транспортних накладних: №2 від 01.08.2011 року, №3 від 02.08.2011 року, №4 від 04.08.2011 року (а. с. 141-143).

В ході розгляду справи з пояснень представника позивача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що товар отриманий ТОВ компанія "СПО" від контрагентів зберігався на орендованому Позивачем складі згідно договору оренди №23 від 01.01.2011 року, по вул. Кільцева дорога, 3 (а. с. 169-173).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у ТОВ "АКПД-Плюс" (код ЄДРПОУ 34756876), ТОВ "Сатур-Сю" (код ЄДРПОУ 37364400), ТОВ "Аркада-Т" (код ЄДРПОУ 33676769) товару та подальше використання його в своїй господарській діяльності, що підтверджується укладеним договором поставки №б/н від 10.01.2011 року, за яким Позивач (Постачальник), а ТОВ "ВАГО-РЕВ" (Покупець), видатковими накладними: №24 від 16.08.2011 року, №25 від 16.08.2011 року, №22 від 01.08.2011 року, №23 від 16.08.2011 року, податковими накладними: №9 від 16.08.2011 року, №15 від 16.08.2011 року, №33 від 01.08.2011 року, №34 від 16.08.2011 року (а. с. 75-83, 119-125).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач до суду не подав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ компанія "СПО" вимог п.2 ст. 3, п.1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних Позивач та його контрагенти рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість (а. с. 163-168).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення -рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати повністю податкове повідомлення - рішення №0002122302 від 06.12.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 815721 грн. (в т.ч. основний платіж - 543814 грн., штрафні санкції - 271907 грн.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2012 року.