донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.06.2012 р. справа № 5009/777/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.суддівМоскальової І.В., Мясищева А.М. при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: прокурор: Пономарьов А.О. -за посвідченням № 3897від позивача:не з'явився від відповідача (скаржника): ОСОБА_6 -за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар», м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід03.05.2012р. (повний текст підписано 07.05.2012р.) по справі№ 5009/777/12 (суддя Гончаренко С.А.) за позовомПрокурора Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Запорізької міської ради, м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар», м.Запоріжжя прозобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, В С Т А Н О В И В:
Прокурор Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Запорізької міської ради, м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар», м.Запоріжжя про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. позовні вимоги Прокурора Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Запорізької міської ради, м.Запоріжжя задоволені в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст.125, 126, 212 Земельного кодексу України, зважаючи на відсутність у відповідача правоустановчих документів на спірну земельну ділянку, а тому самовільне її зайняття не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Скаржник вважає, що судом неправильно засновані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник прокуратури у судовому засіданні заперечив проти апеляційних вимог скаржника, посилаючись на те, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області - без змін.
Представники Запорізької міської ради у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Запорізької міської ради № 55/6 від 28.03.2007р. між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»15.05.2007р. був укладений договір оренди землі, який був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2007р. за № 040726100391.
Відповідно до умов договору оренди, Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»в строкове платне користування була передана земельна ділянка загальною площею 1,9350га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 15, кадастровий № 2310100000:03:044:0053, для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.
17.10.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Запоріжжя, відповідно до вимог ст.ст.6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»по вул.Луначарського, 15 в м.Запоріжжі, про що складено відповідний акт за № 259.
За результатами перевірки встановлено факт самовільного зайняття без належно оформлених документів та їх реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»земельної ділянки (землі рекреації) площею 0,4275га шляхом розташування капітального паркану, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Зі змістом вказаного акту представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»був ознайомлений та його копію отримав, про що свідчить відмітка на зворотній стороні акту.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»виданий відповідний припис від 17.10.2011р. за № 00089/89 (а.с. 92) про усунення в місячний термін виявлених порушень земельного законодавства, який отриманий представником останнього, про що свідчить відмітка у приписі. Вказаний припис не оспорений.
В частині 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ч.3 ст.126 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст.126 Земельного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Самовільне зайняття земельної ділянки, відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Стаття 212 Земельного кодексу України визначає порядок повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, а саме:
Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Місцевим господарським судом встановлена відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»правоустановчих документів на спірну земельну ділянку. Не представлено таких документів й суду апеляційної інстанції, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»спірної земельної ділянки підтверджений матеріалами справи.
Посилання скаржника на відсутність правових підстав для задоволення вимог Прокурора Комунарського району м.Запоріжжя, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, як визначив представник скаржника у судовому засіданні, землекористувачем спірної земельної ділянки є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову.
Подані до Донецького апеляційного господарського суду заявником апеляційної скарги клопотання від 23.05.2012р., в порядку ст.38 ГПК України, про витребування від Управління Держкомзему у м.Запоріжжя доказів не підлягають задоволенню колегією суддів, виходячи з наступного:
В частині 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.02.2012р. було порушено провадження у даній справі. Вказана ухвала була направлена сторонам 01.03.2012р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали. Згідно поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи (а.с. 16), Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»отримало ухвалу про порушення провадження у справі 05.03.2012р., а отже було повідомлено про наявність спору та його предмет. При цьому, колегія суддів зазначає, що у скаржника з моменту видачі йому відповідного припису від 17.10.2011р. за № 00089/89 про усунення виявлених порушень земельного законодавства, а також з моменту отримання вищевказаної ухвали до моменту прийняття оспорюваного судового рішення було достатньо часу для спростування висновків, викладених в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, та надання доказів, що спростовують висновки суду.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотань поданих в порядку ст.38 ГПК України, оскільки заявником не обґрунтовано неможливість подання доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У заяві від 23.05.2012р. скаржник зауважив, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства проведена працівниками Управління Держкомзему у м.Запоріжжя з порушення п.п. 4.1., 4.3., 5.4., 5.5., 5.6. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, який затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р.
У своєму рішенні місцевий господарський суд правомірно врахував той факт, що акт № 259 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення серії А № 00049/49, постанова про накладення адміністративного стягнення або припис № 00089/89 не оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар»та не скасовані у встановленому законом порядку. Не представлено таких доказів й Донецькому апеляційному господарському суду.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оспорюваному рішенні.
Посилання скаржника про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно засновані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, не знайшли свого підтвердження.
Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі № 5009/777/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс Корсар», м.Запоріжжя -залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі № 5009/777/12 -без змін.
Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі № 5009/777/12 викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб Корсар" (вул. Грязнова, буд. 2-в, м. Запоріжжя, 69002, ЄДРПОУ 33527987) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4254га, вартістю 952213,50грн., по вул.Луначарського 15 у м.Запоріжжя шляхом знесення капітального паркану в місячний термін з дня набрання чинності рішенням та повернути її за належністю Запорізькій міській раді.».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.В.Москальова
А.М.Мясищев
Надруковано 6 примірників:
1 -прокурору
1 - позивачу
1 -відповідачу (скаржнику)
1 -у справу
1 -ГСЗО
1 -ДАГС
Судове рішення № 24694165, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 15.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/777/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: