Постанова № 24694161, 15.06.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2012 р. справа №5009/654/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дучал Н.М.

Суддів: Радіонова О.О., Склярук О.І.

При секретарі Отцевич В.Ю.

За участю представників сторін:

прокурор -Пономарьов А.О., за посвідченням

від позивача 1 -не з'явився

від позивача 2 -без участі представника

від відповідача -без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, м.Запоріжжя, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької областівід09.04.2012р. (підписано 11.04.2012р.)

у справі№ 5009/654/12 (суддя Серкіз В.Г.)за позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, м. Запоріжжя, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області до Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний", смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області простягнення 4764грн. 18 коп. збитків

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Рибогосподарського приватного підприємства "Рибний" про стягнення суми 4 764,18 грн. заподіяних державі збитків.

В обґрунтування позовних вимог посилався на перевірку, проведену Запорізькою міжрайонною екологічною прокуратурою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що посадовими особами РПП «Рибний»не забезпечується виконання вимог законодавства про тваринний світ при вилученні водних живих ресурсів на території Запорізької області.

Заявою №60-542 вих.12 від 26.03.2012р. Запорізький міжрайонний екологічний прокурор уточнив позовні вимоги стосовно рахунку, на який підлягають зарахуванню грошові кошти, про стягнення яких заявлено в позові.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №5009/654/12 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване недоведеністю заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу; відсутністю підстав для стягнення з РПП «Рибний»збитків.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. у справі №5009/654/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення суду прийняте за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до вимог ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №001795 від 23.08.2011р. та постановою про адміністративне правопорушення №1068 від 29.08.2011р. відносно відповідального за промисловий лов РПП «Рибний»ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КУпАП. В судовому засіданні прокурор висловився на підтримку апеляційних вимог.

Малокатеринівська селищна рада Запорізького району Запорізької області заявою №175/01-32 від 23.05.2012р. погодилась з апеляційною скаргою, скаргу просить розглядати без участі представника ради.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві від 07.06.2012р. на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Зазначив, що визначені для підприємства ліміти лову риби (квоти) не перевищені, номери сіток, виявлених 23 серпня 2011р. в протоколі не зазначені. Просить рішення господарського суду Запорізької області по справі №5009/654/12 від 09.04.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Справу просить розглядати без участі представника РПП «Рибний».

Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області не скористалося правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання було повідомлено належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами(ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рибогосподарським приватним підприємством "Рибний" на підставі Ліцензії серії АВ №548089, виданої 29.09.2010р. (строк дії необмежений) здійснюється діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм, (ставків) господарств.

23.08.2011р. старшим державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області відносно громадянина ОСОБА_1, що працює на посаді ланкового РПП "Рибний", складений протокол №001795 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що о 09:00 23.08.2011р. гр. ОСОБА_1, що є відповідальним за лов в РПП «Рибний», згідно талону №000021 від 01.01.2011р. здійснював лов у Каховському водосховищі с. Малокатеринівка Запорізької області 56 сітками, замість дозволених 30 сіток. Зазначене є порушенням ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 9.5. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Шкода, спричинена рибному господарству України буде розрахована згідно з Методикою розрахунку(п.5 протоколу).

У порушника виявлені (п.6 протоколу): риболовецький баркас ЯЗП-2965 з подвесним човновим мотором "Вихрь"-30к.с. б/н; сітки ліскові -26 одиниць; свіже виловлена риба: плітка -83 шт./21кг, карась -35 шт./16кг, судак -1 шт./0,5кг, сазан -1 шт./1кг, лящ -5шт./5кг.

Постановою №1068 від 29.08.2011р. старшого державного інспектора Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн.; вилучену рибу: плітка -83 екз., карась -35 екз., судак -1 екз., сазан -1 екз., лящ -5 екз. постановлено повернути РПП «Рибний»; РПП «Рибний»- оприбуткувати дану рибу у встановленому порядку із зарахуванням в квоту; баркас, човновий двигун, сітки -повернути РПП «Рибний».

Начальником відділу контролю за промислом та роботою СТРГ здійснений Розрахунок збитків, розмір яких склав 4764,18 грн.

Як вбачається з Розрахунку, останній здійснювався до Протоколу про адміністративне порушення №001795 від 23.07.2011р., в результаті заподіяння збитків рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004р. №248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.07.2004р. за №1446/10045.

Претензією №254 від 20.01.2012р. з додаванням копії розрахунків збитків, адресованою РПП «Рибний», Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, вимагало у добровільному порядку сплатити збитки, заподіяні ланковим ОСОБА_1 рибному господарству, у розмірі 4764,18 грн., шляхом перерахування коштів до бюджету Малокатеринівської селищної ради за відповідними реквізитами.

Оскільки відповідачем збитки, заподіяні рибному господарству, у розмірі 4764,18 грн., відшкодовані не були, зазначене стало підставою для звернення Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, та Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області до суду з позовом про стягнення зазначеної суми з РПП «Рибний», з посиланням на ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1172 Цивільного кодексу України, ст.63 Закону України "Про тваринний світ".

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об"єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи у неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законом України "Про тваринний світ", законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами ( ст.1 Закону України "Про тваринний світ").

Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону. Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом, Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими законодавчими актами (ст. 57 Закону України «Про тваринний світ»).

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі, визначаються

Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та органами рибоохорони з метою забезпечення, зокрема, реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони,відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури; підтримання балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом; запобігання виснаженню рибогосподарських водних об'єктів (їх частин)(ст. 21 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Повноваження посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства стосовно здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів визначені ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, тощо.

До спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища ( ст.17 Закону України "Про тваринний світ").

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про тваринний світ»).

Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані, зокрема, додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати. Користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані: раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування тощо(ст.34 Закону України "Про тваринний світ").

За приписами ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин, тощо. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Пунктами 23, 24 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192, встановлено, що рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обґрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки. Промислове добування водних живих ресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження, регламентується, крім правил, спеціальними режимами рибальства.

Додатком до Режиму спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011р., затвердженого Наказом Державного комітету рибного господарства України від 24.01.2011р. №51, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2011р. за №304/19042, встановлена кількість знарядь лову на промислі протягом 2011р., зокрема, для Каховського водосховища -13 160шт. сіток ставних.

На підставі положень п. 5.1, 5.2. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затв. Наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за N 326/3619, та згідно з Додатком до талону №21, виданому відповідальному за лов РПП «Рибний» ОСОБА_1, дозволено застосовувати на Каховському водосховищі за одні сітосутки не більш ніж 30 ставних сіток на кожен промбаркас.

Пунктом 9.5. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, про порушення якого йдеться у позові, забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

Порядок притягнення порушників цих Правил до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначається чинним законодавством України (п. 20 Правил).

Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється на підставі "Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів", затвердженої наказом Міністерства аграрної промислової політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 за №248/273, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за №1446/1045.

Відповідно до п. 1.3. Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення (п. 1.4. Методики).

Враховуючи зазначене, обов"язковою умовою для стягнення збитків є доведення та підтвердження фактів загибелі риби, інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Матеріалами справи не підтверджено фактів загибелі риби, завдання шкоди рибному господарству, незаконного вилучення риби з водного об"єкту, зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Як свідчить п.6 протоколу про адміністративне порушення № №001795 від 23.08.2011р., у порушника виявлені: риболовецький баркас ЯЗП-2965 з подвісним човновим мотором "Вихрь"-30к.с. б/н; сітки ліскові -26 одиниць; свіже виловлена риба: плітка -83 шт./21кг, карась -35 шт./16кг, судак -1 шт./0,5кг, сазан -1 шт./1кг, лящ -5шт./5кг. Отже, вилов риби здійснений знаряддями лову в межах дозволеної їх кількості, що не спростовано позивачами та прокурором.

Про виявлення ще 30ти сіток в протоколі не йдеться.

До того ж, з протоколу №001795 від 23.08.2011р. про адміністративне правопорушення не вбачається належності виявлених органами рибоохорони сіток саме РПП «Рибний», оскільки протокол не містить серій, номерів сіток чи будь-які інші відомості щодо їх маркування, яке є обов"язковим відповідно до положень п. 6.1.7. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України.

Наданий до матеріалів справи Розрахунок збитків здійснений ( в якості додатку) до Протоколу про адміністративне правопорушення №001795 від 23.07.2011р., тоді як в підставу позову покладається протокол №001795 від 23.08.2011р.

За приписами ст. 1172 Цивільного кодексу України, на яку йдеться посилання у позові про стягнення збитків, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У світлі положень ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.

У п. 1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", на який зокрема посилається в апеляційній скарзі прокурор, зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Разом з тим, згідно з п. 1.3 даного роз'яснення розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази наявності повного складу правопорушення, що є обов'язковою умовою для стягнення (відшкодування) майнової шкоди. За відсутності хоча б одного з елементів -цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з приписів ст.ст. 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»обов'язковою умовою для застосування відповідальності, є доведення факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків), які у цій справі є не встановленими та не підтвердженими.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 4 764,18 грн. є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. (підписане 11.04.2012р.) у справі №5009/654/12 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/654/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області, м.Запоріжжя, Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. (підписане 11.04.2012р.) у справі №5009/654/12- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2012р. (підписане 11.04.2012р.) у справі №5009/654/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

О.О. Радіонова

Судді:

О.І. Склярук

Надруковано: 8 екземплярів

прокурору -2, позивачам - 2

відповідачу 1, у справу - 1

ДАГС - 1, ГСЗО- 1