Постанова № 24694098, 15.06.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2012 р. справа № 5009/807/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.суддівМоскальової І.В., Мясищева А.М. при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: прокурор: не з'явився від позивача:не з'явився від відповідача (скаржника): від третіх осіб: ОСОБА_5 -за довіреністю 1) не з'явився 2) не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1на рішення господарського суду Запорізької областівід23.04.2012р. (повний текст підписано 27.04.2012р.) по справі№ 5009/807/12 (суддя Корсун В.Л.) за позовомПрокурора Приморського району прокуратури Приморського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Приморської районної державної адміністрації, м.Приморськ до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 1) Державного підприємства «Приморське лісове господарство», м.Приморськ 2) Відділу Держкомзему у Приморському районі Запорізької області, м.Приморськ простягнення шкоди в розмірі 10168,75грн., В С Т А Н О В И В:

Прокурор Приморського району прокуратури Приморського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Приморської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки із земель лісового фонду площею 0,42га, в розмірі 10168,75грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. позовні вимоги Прокурора Приморського району прокуратури Приморського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Приморської районної державної адміністрації задоволені в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст.152, 211 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України та ст.56 Закону України «Про охорону земель»та самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки із земель лісового фонду та використання її не за цільовим призначенням.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Державне підприємство «Приморське лісове господарство»у відзиві від 31.05.2012р. проти апеляційних вимог скаржника заперечує, посилаючись на порушення останнім вимог земельного законодавства. У заяві від 31.05.2012р. Державне підприємство «Приморське лісове господарство»просить розглянути справу без участі представника.

Прокурор Приморського району прокуратури Приморського та представники Приморської районної державної адміністрації та Відділу Держкомзему у Приморському районі Запорізької області у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступного:

Предметом спору є вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки із земель лісового фонду площею 0,42га, в розмірі 10168,75грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.10.2011р. старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Лісницькою Л.В., за участю землевпорядника Зеленівської сільської ради, головного контролера-ревізора КРВ у Приморському районі, лісничого Маринівського лісництва ДП "Приморський лісгосп" у присутності ФОП ОСОБА_6, відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", була проведена перевірка з питання додержання вимог земельного законодавства про використання земель лісового фонду ФОП ОСОБА_6

За результатами вище вказаної перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.10.11р. та акти обстеження земельної ділянки від 21.10.11р., в яких встановлено, що ФОП ОСОБА_6 в порушення вимог ст.ст. 19, 20, 57, 125, 126 Земельного кодексу України самовільно, без зміни цільового призначення та без правостановлюючих документів на землю використовує земельну ділянку лісового фонду (угіддя -нелісовкриті землі) орієнтовною площею 0,42га із земель ДП "Приморський лісгосп" на території Зеленівської сільської ради. Ділянка розорана, використовується для вирощування сільськогосподарських культур, внаслідок чого ДП "Приморський лісгосп" завдана шкода.

З боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вищезазначені акти не підписані, але 24.10.11р. в одному примірнику направлені на його адресу поштою, про що свідчить відмітка старшого державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель.

21.10.11р. старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель ФОП ОСОБА_6 винесено припис, яким передбачено в місячний термін припинити користування та повернути ділянку власнику, та про результати розгляду припису необхідно було повідомити до 21.11.11р.

Також судом першої інстанції встановлено, що 21.10.11р. старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель складено протокол № 00546 про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого ФОП ОСОБА_6 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 53-1 (самовільне зайняття земельної ділянки) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.11р. № 00546 старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.10.11р., якою ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00грн. за порушення вимог ст.ст. 19, 20, 57, 125, 126 Земельного кодексу України (ЗК України) та ст.ст. 53, 53-1 КУпАП, а саме: самовільне використання земельної ділянки орієнтовною площею 0,42га для вирощування сільгоспкультур на території Зеленівської сільської ради.

Матеріали справи свідчать, що вказана постанова про накладення адміністративного стягнення від 21.10.11р. відносно ФОП ОСОБА_6 останнім в порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП не оскаржувалась, у зв'язку з чим, є чинною станом на час розгляду господарським судом справи по суті спору.

Також із матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 добровільно було сплачено суму штрафу за самовільне використання земельної ділянки в розмірі 850,00 грн., що підтверджується квитанцією від 11.11.11р., копія якої долучена до матеріалів справи.

На підставі викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, з яким колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно п.б) ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до ч.2 ст.157 Земельного кодексу України, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, визначений Методикою визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт вчинення ФОП ОСОБА_6 адміністративного правопорушення (акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; припис з вимогою усунення порушення земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення) і, як наслідок, є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Проте, такий висновок місцевого господарського суду є передчасним.

Відповідно до пункту 5.6. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.2003р. № 312, в акті слід визначати план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі повинна бути визначена загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Поряд з тим, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази складання під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства схем земельних ділянок із прив'язкою до місцевості із зазначенням суміжних землекористувачів, як того передбачає вищевказаний Порядок, тому у суду відсутня можливість встановити точне географічне розташування ділянок, самовільно зайнятих ФОП ОСОБА_6, а площа самовільно зайнятої земельної ділянки 0,42га в акті зазначена як орієнтовна.

Доказів яким чином проводилось обстеження земельної ділянки, встановлювалась площа самовільно зайнятої земельної ділянки на місцевості, період самовільного зайняття ділянки матеріали справи не містять.

Як визначив місцевий господарський суд, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.10.2011р. був складений у присутності ФОП ОСОБА_6 Проте, колегія суддів зазначає, що підпис ФОП ОСОБА_6 у зазначеному акті відсутній, відсутні також й докази складання відповідного акту про відмову останнього від підпису акту. Таким чином, зазначення особи, що перевіряється, у відповідній графі акту перевірки не свідчить про його фактичну присутність під час перевірки.

Отже, виходячи з положень пункту 4.1., 5.5. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.2003р. № 312, у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача перевірка проводиться за наявності двох свідків, акт перевірки підписується державним інспектором, представником землекористувача та свідками.

В матеріалах справи відсутні докази залучення до перевірки двох свідків, як того передбачає Порядок.

Також колегією суддів встановлено, що акт перевірки підписаний лише старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Лісницькою Л.В. та однією особою присутньою при перевірці, - землевпорядником Зеленівської сільської ради Єнюковою О.А. Інші особи, які приймали участі у проведенні перевірки, про що зазначено в самому акті (головний контролер-ревізор КРВ у Приморському районі та лісничий Маринівського лісництва ДП "Приморський лісгосп"), акт за результатами перевірки не підписували, що підтверджено відсутністю їх підписів у відповідному рядку акту.

Отже, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.10.2011р. не відповідає приписам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а тому не приймається колегією суддів як належний доказ підтвердження факту самовільного зайняття ФОП ОСОБА_6 спірної земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про фактичне зайняття ФОП ОСОБА_6 під посіви сільськогосподарських культур спірної земельної ділянки, оскільки сам факт розорення землі не підтверджує факт її самовільного зайняття будь-якою особою.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 шкоди в розмірі 10168,75грн., нарахованої за самовільне зайняття та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки із земель лісового фонду площею 0,42га, оскільки наявними у справі доказами не підтверджено факт самовільного зайняття останнім спірної земельної ділянки з метою вирощування на ній сільськогосподарських культур.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі № 5009/807/12 підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого висновки викладені в оспорюваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 -задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі № 5009/807/12 -скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Прокурора Приморського району прокуратури Приморського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Приморської районної державної адміністрації, м.Приморськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки із земель лісового фонду площею 0,42га, в розмірі 10168,75грн. -відмовити.

Стягнути з Приморської районної державної адміністрації, м.Приморськ (72100, Запорізька область, м.Приморськ, вул.Пролетарська, 110) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 (72113, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 804,75грн.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: І.В.Москальова

А.М.Мясищев

Надруковано8 примірників:

1 -прокурору

1 - позивачу

1 -відповідачу (скаржнику)

2 -третім особам

1 -у справу

1 -ГСЗО

1 -ДАГС