Рішення № 24693103, 05.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/4522-2012 05.06.12

За позовом Приватного виробничого торгівельного підприємства «Бріг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.05.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 05 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробниче торгівельне підприємство «Бріг»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»(відповідач) заборгованості в сумі 9 447,34 грн. з них основного боргу -9 000,00 грн., пені -351,54 грн., втрат від інфляції -27,00 грн. та 3% річних -68,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 020054001 від 01 квітня 2011 року, зокрема, за дорученням позивача відповідач не виготовив та не розмістив рекламне оголошення, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за договором перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 05.06.2012р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між позивачем (надалі -Замовник) та відповідачем (далі по тексту -Виконавець) (разом - сторони) було укладено договір № 020054001 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виготовити та розмістити рекламне оголошення, а саме:

а) графічне оголошення, та/або

б) розширену базову інформацію (текстовий стандарт у виданні Жовті сторінки України) /по тексту - Довідник/, а також забезпечити розповсюдження Довідника як рекламу Замовника серед споживачів відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Специфікації до Договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Замовник в повному обсязі попередньо оплатив вартість робіт Виконавця, однак останній у визначений Договором строк роботи не виконав, внаслідок чого, за розрахунками позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 9 000,00 грн. (сума вартості не виконаних робіт).

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення останнім грошового зобов'язання за Договором.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 квітня 2011 року між сторонами укладено договір № 020054001 відповідно до умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виготовити та розмістити рекламне оголошення, а саме:

а) графічне оголошення, та/або

б) розширену базову інформацію (текстовий стандарт у виданні Жовті сторінки України) /по тексту - Довідник/, а також забезпечити розповсюдження Довідника як рекламу Замовника серед споживачів відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Специфікації до Договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 3.1., 3.5 Договору послуг передбачено, що вартість послуг Виконавця за Договором становить 9 000,00 грн.; Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником у національній валюті України шляхом перерахування вартості послуг на рахунок Виконавця, вказаний у Договорі.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні-травні 2011 року Замовник перерахував на користь Виконавця грошові кошти в сумі 9 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 168 від 05.04.2011р., 235 від 10.05.2011р. та 268 від 23.05.2011р. (копії розрахункових документів містяться в справі).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1.3. Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується виготовити Довідник не пізніше 30.10.2011р.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що в передбачений Договором строк Виконавець Довідника не виготовив.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. та 15.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 10.04.2012р. та 15.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо виготовлення в строк не пізніше 30.10.2011р. Довідника за Договором, станом на червень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Замовника про стягнення з Виконавця 9 000,00 грн. (вартість не виконаних в строк робіт).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В роз'ясненнях від 29.04.1994р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»Вищий арбітражний суд України довів до відома судам України, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинними законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства. Конкретний розмір пені, що підлягає стягненню з платника, який порушив строки виконання зобов'язання, встановлено, зокрема, частиною третьою статті 14 Закону України «Про зв'язок».

За таких обставин, зважаючи на те, що сторонами в Договорі не встановлено пені, як виду відповідальності Виконавця за невиконання чи неналежне виконання умов п. 2.1.3. Договору, недоведеними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 351,54 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 625 необхідним є встановлення факту/настання обставин прострочення боржником саме грошового зобов'язання.

З огляду на те, що обов'язок виготовити Довідник не пізніше 30.10.2011р., не носить в собі елементів грошового зобов'язання, з урахування того, що достатніх доказів отримання відповідачем листа-претензії б/н б/д «Про звернення до суду», всупереч вимог ухвал від 10.04.2012р. та 15.05.2012р., позивачем до суду не представлено, недоведеними є заявлені позивачем вимог про стягнення з відповідача 27,00 грн. втрат від інфляції та 68,80 грн. 3% річних за період з 31.10.2011р. по 31.01.2012р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 9 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 529,03 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»(ідентифікаційний код: 23733780, адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 /Літера И/, р/р 26008262400300 від. № 73 ПАО «ВІЕЙБІ Банк»м. Київ, МФО 380537), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного виробничого торгівельного підприємства «Бріг»(ідентифікаційний код: 30592901, адреса: м. Харків вул. Багратіона, 6, р/р 26000011864980 в ф-лі Слбожанського РУ «АТ Фінанси і Кредіт»), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень) та судові витрати -1 529,03 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень 03 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 12.06.2012р.