Рішення № 24693060, 06.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/180 06.06.12

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 35 000,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 36 від 27.01.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «СК «АХА Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(відповідач) про стягнення 35 000,00 грн. страхового відшкодування в порідку регресу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.11 р. (суддя Удалова О.Г.) було порушено провадження у справі № 17/180, призначено її розгляд на 20.04.11 р. та витребувано певні документи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 17/180 від 20.04.11 р. розгляд даної справи було відкладено на 11.05.11 р. та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 17/180, а також надати суду оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію страхового полісу ВС/6095041 для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 17/180 від 11.05.11 р., у зв'язку з тим, що ПАТ «СК «АХА Україна»перебуває у стані припинення підприємницької діяльності шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», суд задовольнив клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 17/180 та зобов'язав позивача повідомити Господарський суд м. Києва про завершення реорганізації ПАТ «СК «АХА Україна».

У зв'язку із перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків та уникнення затягування розгляду справи № 17/180, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, згідно з розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 18.11.11 р., справу № 17/362 передано судді Гавриловській І.О.

Листами (вихідний № 17/180 від 18.11.11 р.) суддя Гавриловська звернулась до ПрАТ «СК «АХА Україна»та ПрАТ «СК «АХА Страхування»з проханням повідомити про стан припинення підприємницької діяльності ПрАТ «СК «АХА Україна»шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування».

28.04.12 р. ПрАТ «СК «АХА Страхування»звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою, якою повідомило суд, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 17/180 усунуто; просила поновити провадження у даній справі та здійснити заміну позивача його правонаступником -Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування».

Враховуючи наведене, оскільки підстави, які зумовили зупинення провадження у справі № 17/180 відпали, суддя Гавриловська ухвалою від 28.04.12 р. прийняла справу № 17/180; було поновлено провадження у справі № 17/180; зобов'язано позивача надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, та належним чином засвідчені копії цих документі для залучення до матеріалів справи, якими підтверджується завершення процедури реорганізації Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»; зобов'язано відповідача надати суду оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи полісу ВС/6095041; витребувано шляхом направлення відповідного судового запиту у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 01.06.2012 р. інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_1, який діяв станом на 05.11.2009 р., вказавши його серію та номер, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника.

15.05.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, яку було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.12 р. надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 28.04.12 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 03.05.12 р., згідно з яким відповідач отримав 08.05.12 р. ухвалу суду від 28.04.12 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.09 р. на перехресті доріг вулиця Жмеринська -вулиця Бетховена в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Fiat», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку «надати дорогу», не пропустив автомобіль «Fiat», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанова Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.09 року в адміністративній справі № 3-8290/2009, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.09 року в адміністративній справі № 3-8290/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Fiat», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування -це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між ЗАТ «СК АХА Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», (страховик) та ОСОБА_5, (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту серія ИБ 2 132032 від 02.03.2009 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Fiat», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Fiat», державний номер НОМЕР_2, замовив у ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

09.11.09 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «Fiat», державний номер НОМЕР_2.

20.11.09 р. було надано звіт щодо автотоварознавчого дослідження автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_2, складений оцінювачем ОСОБА_6 (вища технічна освіта, кваліфікація експерта-автотоварознавця, кваліфікаційне свідоцтво оцінювач ФДМУ МФ НОМЕР_3 від 01.11.03 р.), який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_2 становить 47 148,31 грн.

На підставі заяви страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування від 06.11.09 р., калькуляції ТОВ «Автотрейд-Київ»Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 14696/09/05/11 від 07.12.09 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 42 075,39 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту серія ИБ 2 132032 від 02.03.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжним дорученням № 21510 від 08.12.2009 р. суму страхового відшкодування в розмірі 42 075,39 грн. власнику автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_2 -ОСОБА_5, на рахунок ТОВ «автотрейд-Київ»за ремонт зазначеного автомобіля.

Враховуючи те, що постановою Святошинського районного суду м. Київ від 12.11.2009 року в адміністративній справі № 3-8290/2009 ОСОБА_3, який керував автомобілем «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Fiat», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Fiat», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/6095041.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору страхування наземного транспорту серія ИБ 2 132032 від 02.03.2009 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.11.09 р. на перехресті доріг вулиця Жмеринська -вулиця Бетховена в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_5 -власнику автомобіля «Fiat», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, зокрема до відповідача у даній справі -Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6095041 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -25 500,00 грн. та франшиза -510,00 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»заяву (вих. № 6136/18ЦВ від 23.09.10 р.) на виплату страхового відшкодування за полісом № ВС/1065041 в порядку регресу у розмірі 42 075,39 грн.

Проте Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, пояснюючи це тим, що полісом ВС/6095041 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 25 500,00 грн., а також не зрозуміло на яких правових підставах ОСОБА_3 керував автомобілем «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1.

Судом не приймаються доводи відповідача, оскільки п. 2.2 ПДР України встановлено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, яка має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих ПДР України.

Крім того, відповідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії, що виключає наявність талону у водія.

Крім того, ст. 16 зазначеного вище Закону встановлено, що водій під час керування транспортним засобом повинен мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Таким чином, фактично скасовується інститут довіреності на право керування транспортним засобом, що необхідно враховувати при визначенні наявності відповідної правової підстави володіння транспортним засобом (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2012 «Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках»).

Також суд зазначає, що у довідці ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України м. Києва про ДТП № 8509183 не зазначено, що ОСОБА_3 в порушення статті 16 Закону України «Про дорожній рух»не мав при собі посвідчення водія та реєстраційного документ на транспортний засіб «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1.

15.05.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, згідно з яким в ЦБД на даний час є інформація про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, зазначена в судовому запиті. Страхувальником за даним договором є ОСОБА_8, тип договору -1.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»щодо стягнення 24 990,00 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.11.09 р. на перехресті доріг вулиця Жмеринська -вулиця Бетховена в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Fiat», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10 010,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(вулиця Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вулиця Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. суми невиплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. витрат на сплату державного мита та 168 (сто шістдесят вісім) грн. 50 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено 11.06.2012 р.