Рішення № 24692628, 12.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.12р. Справа № 21/5005/2907/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ в особі Дніпропетровського району електричних мереж, м. Підгороднє, Дніпропетровська область

до Територіального Управління Державної Судової Адміністрації в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 46 220,56грн. за спожиту електроенергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт Дніпропетровського району електричних мереж ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго", дов. № 127 від 20.04.11р.

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 72/12 від 18.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 40 959,28 грн., пені - 4 193,03 грн., за реактивну електроенергію - 57,69 грн., 3% річних - 1 010,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 404 від 01.01.2008р. щодо оплати спожитої активної та реактивної електроенергії у встановлений договором строк.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог № 580 від 12.06.2012 р.. Заява мотивована тим, що станом на 12.06.12р. відповідачем суму основного боргу сплачено в повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього пеню у розмірі 6 027,19 грн., 3% річних - 1 010,56 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач позовні вимоги в частині стягання основного боргу визнає, надав докази сплати основного боргу у повному обсязі, заявив клопотання про застосування позовної давності на підставі ст.ст. 258, 267 ЦК України та зменшення суми пені.

Відповідно до ст. 77 ГПК України з 18.04.12р. до 29.05.12р., з 29.05.12р. до 12.06.12р. оголошувався перерив.

Ухвалою суду від 18.04.12р. розгляд справи продовжено до 12.06.12р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 12.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських районних електричних мереж, правозаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", (далі - Постачальник, Позивач) та Територіальним Управлінням Державної Судової Адміністрації в Дніпропетровській області (далі - Споживач, Відповідач) 01.01.2008р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 404 (далі - Договір) строком дії до 31.12.2008р. (п. 9.8. Договору), та який відповідно до п. 9.8.1. вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.

Відповідно до п.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 182,2 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язаний постачати електроенергію Відповідачу, який у свою чергу, повинен своєчасно сплачувати за спожиту активну електроенергію та компенсувати втрати Позивача, які виникли через перетоки реактивної електроенергії, шляхом здійснення платежів на поточний рахунок Позивача.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, зокрема, за грудень 2010р.; січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2011р., що підтверджується актами про використану електричну енергію за цей же період.

Згідно п.2 Додатка 3 до Договору №404 „Порядок розрахунків" - Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Відповідно до п. 2.1. Додатка 3 до Договору №404 „Порядок розрахунків" - Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності , рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 14 Додатка 9 до Договору №404 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" - За підсумками розрахункового періоду Постачальник за даними Акту про використання електричної енергії Споживачем (додаток 5 до цього договору), здійснює обчислення платежів і виписує Споживачу рахунок за перетікання реактивної електричної енергії. Рахунок надається представнику Споживача на руки , нарочним ( через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через Банк. Кошти за перетікання реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5(10) операційних днів від дня отримання розрахункових документів.

Відповідач щомісячно отримував рахунки на оплату за активну та реактивну електроенергію, про що свідчать корінці від самих рахунків по активній та реактивній електроенергії та до цього часу не сплачені, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту активну електричну енергію в листопаді, грудні 2011р. в сумі 40 959,28 грн. та за реактивну електричну енергію за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. в сумі 57,69 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ході розгляду справи Представником Відповідача були наданні докази часткової оплати

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив погашення Відповідачем основного боргу в сумі 41 016,97 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 027,19 грн., 3% річних - 1 010,56 грн.

Відповідно до ст.610,611 Цивільного Кодексу України, Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного Кодексу України , Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що начисляється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Відповідно до п.4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктах 2.3.3.-2.3.4. цього Договору , з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної плати.

Відповідно до розрахунку позивача, ним нараховано пеню за період з 27.08.2010р. по 27.03.2012р. на загальну суму 6 027,19 грн.

Відповідач в судовому засіданні надав клопотання від 12.06.2012р. у якому просить на підставі ст.ст. 258, 267 ЦК України застосувати позовну давність до вимог про стягнення боргу за період: серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень, 2010р., листопад 2010р., січеньо 2011р., лютий 2011р., березень 2011р.

Суд прийшов до висновку про задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, передбачено ст.230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст.258 ЦК України передбачено, що для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 27.03.2012р., про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області за № 2380, тому із урахуванням приписів ч.2 ст.258 ЦК України в межах річного строку позовної давності для стягнення пені позивач повинен був врахувати період з 27.03.2011р. по 27.03.2012р.

Натомість, згідно поданого в матеріали справи розрахунку при нарахуванні суми пені позивач взяв до уваги період з 27.08.2010р. по 27.03.2012р., тобто за межами встановленого ч.2 ст.258 ЦК України строку давності та в порушення вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 3 285,35 грн. пені заявлено безпідставно.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня за період з 27.04.2011р. по 27.03.2012р. включно становить 2 741,84 грн., тому вимога позивача щодо стягнення суми пені в цьому розмірі є обґрунтованою.

Крім застосування позовної давності відповідач просить зменшити суму пені у зв'язку з тим, що відповідач є бюджетною організацією, що повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Будь-яких інших статей доходу Управління не має та є збитковим підприємством.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами та на засадах яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність та розумність і справедливість, а також враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи та приписи законодавства, враховуючи те, що основною причиною невиконання зобов'язань відповідача по договору є тяжке фінансове становище підприємства, а також оплату відповідачем основного боргу в повному обсязі, суд, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 1 370,92 грн. В частині стягнення пені в розмірі 1 370,92 грн. відмовити.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума нарахованих 3% річних з 24.01.2011р. по 16.02.2012р. становить 1 010,56 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 1 370,92 грн. та 3% річних - 1 010,56 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, на останнього покладаються судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіального Управління Державної Судової Адміністрації в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, б. 21-а; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Дніпропетровських районих електричних мереж (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Піонер-Майдан, б. 46; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34367325) пеню у сумі 1 370,92 грн. (одна тисяча триста сімдесят грн. 92 коп.), 3% річних у сумі 1 010,56 грн. (одна тисяча десять грн. 56 коп.), витрати по сплаті судового збору 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення пені у сумі 4 656,27 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.06.2012р.