Постанова № 24692441, 12.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5019/36/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокурораТомчук М.О. -прокурор відділу Генеральної прокуратури УкраїнипозивачаОСОБА_5 -довіреність від 27.12.2011 р.відповідачаОСОБА_6 -довіреність від 16.11.2011 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постановувід 11.04.2012 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5019/36/12 господарського суду Рівненської областіза позовомЗаступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"провнесення змін в договір оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.08.2006 р. № 040658300238, укладеного між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта") і викласти пункт 8 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222597 грн. 28 коп.".

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на статті 632, 651, 792 Цивільного кодексу України, приписи Законів України "Про оренду землі" та "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що внаслідок змін у законодавстві, з огляду на прийняття радою рішення про зміну нормативної грошової оцінки, та з урахуванням невідповідності розміру орендної плати, який фактично сплачується відповідачем законодавчо встановленим межам розміру орендної плати, оскільки є меншим трикратного розміру земельного податку, розмір орендної плати, передбачений у договорі оренди землі, підлягає зміні, проте, неодноразові звернення ради про внесення відповідних змін до договору залишені відповідачем без задоволення, направлена додаткова угода відповідачем не підписана.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Укрнафта" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на відповідність розміру орендної плати встановленої у договорі, законодавчо визначеному 3 % від нормативної грошової оцінки землі, а також посилаючись на відсутність у позивача підстав вимагати внесення змін до договору, зобов'язання по якому відповідачем виконуються в повному обсязі та належним чином.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.03.2012 року (суддя Качур А.М.) позовні вимоги задоволені, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 08.08.2005 року № 040658300238, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), та викладено пункт 8 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222597 грн. 28 коп.".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, посилаючись на умови договору, норми законодавства та приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6.

За апеляційною скаргою ПАТ "Укрнафта" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Огороднік К.М.) переглянувши рішення господарського суду Рівненської області від 07.03.2012 року в апеляційному порядку, постановою від 11.04.2012 р. змінив його в частині помилки у зазначенні у пункті 2 резолютивної частини рішення дати укладення договору. По суті рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, посилаючись також і на постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/10068-2008 та від 23.05.2011р. у справі №7/105-10(30/234-09).

ПАТ "Укрнафта" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, зазначає, що ним сплачуться орендна плата в розмірі, що визначений договором та який перевищує встановлений законодавством 3 % мінімум, у зв'язку з чим відсутні підстави для перегляду ставки орендної плати як відповідно до положень чинного законодавства, умов спірного договору, так і умов затвердженого рішенням місцевої ради № 1104 від 18.08.2011 р. Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за користування землею державної та комунальної власності на території Рівненської міської ради.

Крім того, заявник касаційної скарги вказував на те, що укладаючи у 2006 році договір сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, включаючи розмір орендної плати та підстави її перегляду, а зміна умов договору в односторонньому порядку на підставі збільшення рішенням ради ставок орендної плати ані чинним законодавством, ані умовами договору не передбачена. При цьому, законом встановлено, що договір оренди може бути змінений за рішенням суду у випадку незгоди однієї із сторін виключно з підстав передбачених частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, за наявності одночасно всіх чотирьох умов визначених вказаною нормою.

Заявник касаційної скарги також зазначав, що ухвалою Рівненського міського суду від 01.02.2012 р. відкрито провадження у справі № 1715/1226/12 за позовом ПАТ "Укрнафта" про визнання частково протиправним та скасування частково підпункту 2.2.10 підпункту 2.2 пункту 2 Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за користування землею державної та комунальної власності на території Рівненської міської ради, що судами не було взято до уваги.

У відзивах на касаційну скаргу заступник прокурора м. Рівне та Рівненська міська рада просили відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін посилаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. та вказуючи на встановлення чинним законодавством та умовами договору можливості внесення змін до договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 27.07.2006 р. між Рівненською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта") (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Рівненська міська рада на підставі рішення № 1930 від 25.01.2006 р. надала, а ВАТ "Укрнафта" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Черняка, 17 загальною площею 3788 кв.м. для обслуговування автозаправної станції, строком на 49 років.

Пунктом 4 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 818019,57 грн., згідно з довідкою № 03-87 від 06.04.2006 року, виданою Рівненським міським управлінням земельних ресурсів.

Пунктом 8 означеного договору сторони погодили розмір орендної плати в рік на рівні 65 441,60 гривень.

За пунктом 9 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням діючої індексації.

27.07.2006 року земельна ділянка Рівненською міською радою передана ВАТ "Укрнафта" за актом прийому-передачі земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 040658300238.

Судами також встановлено, що 18.08.2011 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", пунктом 2 внесено зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської Ради, виклавши його у новій редакції.

Пункт 3.1.5 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради (у новій редакції) передбачає, що розмір орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) вказується у договорі оренди земельної ділянки.

За пунктом 2.1 Положення річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи фенологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), (електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 2.2 вказаного рішення ради розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2 цього Положення, збільшується:

2.2.1. на 1,2 відсотка від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться роздрібна торгівля;

2.2.2. на 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки, якщо площа ділянки становить від 100 м2 до 500 м2;

2.2.3. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо площа ділянки не перевищує 100 м2;

2.2.4. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться гуртова торгівля;

2.2.5. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;

2.2.6. на 2 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється ремонт автомобілів та автотехобслуговування;

2.2.7. на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці ведеться гуртова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;

2.2.8. на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами;

2.2.9. на 4 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці розміщуються банківські, фінансові та кредитні установи, а також заклади грального бізнесу;

2.2.10. на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному.

Судами встановлено, що попередньо повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту -проекту рішення № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" опубліковано в тижневику "Сім Днів" № 22 від 22.05.2006 року.

01.11.2011 року Рівненською міською радою було направлено на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.08.2006 р. шляхом укладення додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки із проектом додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040658300238 та розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку на вул. Черняка, 17 у місті Рівне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.08 внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.08.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.11 Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.08.2006 р. № 040658300238, укладеного між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта") із викладенням пункту 8 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 222597 грн. 28 коп.", з посиланням, зокрема, на статті 632, 651, 792 Цивільного кодексу України, приписи Законів України "Про оренду землі" та "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Пунктом 11 договору сторони визначили, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства.

Вказаним пунктом договору сторонами було визначено, що розмір орендної плати переглядається (періодично) у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому, відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судами під час розгляду справи було встановлено, що Рівненською міською радою дотримано порядок зміни господарських договорів.

Крім того, як зазначено судами під час розгляд справи законодавством передбачено здійснення нормативно-грошової оцінки земель та статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" (зі змінами та доповненнями) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи законодавства та встановлені судами обставини справи, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на те, що нормами чинного законодавства передбачене право сторін змінити умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовам договору, а відтак і наявність у позивача підстав вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача та відповідача.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а доводи викладені у касаційній скарзі непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.

Доводи скаржника про відкриття провадження Рівненським міським судом у справі № 1715/1226/12 за позовом ПАТ "Укрнафта" про визнання частково протиправним та скасування частково підпункту 2.2.10 підпункту 2.2 пункту 2 Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за користування землею державної та комунальної власності на території Рівненської міської ради, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлена обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, і як встановлено судами сторонами доказів про визнання нечинним або скасування рішення Рівненської міської ради № 1104 від 18.08.2011 року, на час звернення до суду та розгляду справи, надано не було.

Керуючись статтями 1115, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. у справі № 5019/36/12 та рішення господарського суду Рівненської області від 07.03.2012р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач