Постанова № 24690563, 28.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2012 року № 2а-6437/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон «Регіон»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон «Регіон»(надалі –Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Державної податкової служби України (надалі –Відповідач) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.

Як вбачається із позовної заяви, Позивач просить: - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, що полягають в проведенні перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон», за наслідками якої було складено Акт №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон» з питань формування податкового кредит) з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп»; - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському у районі м Києва щодо визнання в Акті №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року нікчемним правочину №5/1/11/ЛЗР від 01.06.2011 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»з ТОВ «Асторія Груп»; - зобов'язати ДПІ у Печерському районі міста Києва утриматись від вчинення певних дій, саме: утриматись використовувати неправомірний Акт №127/22-2/37567845 від 06.04.20Г року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті Акту перевірки №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року Відповідачем порушено цілу низку норм чинного Податкового кодексу України, що призвело до завдання шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає частковому задоволенню , з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що шостого квітня 2012 року Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість з серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп».

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року (далі - Акт), який отримано Позивачем 11.04.2012 року.

Відповідно до висновків, викладених в Акті, встановлено наступні порушення: -ч.5 ст.203, ч.1.2. ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані н реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснені ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон» при придбанні та продажу товарів (послуг); - встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбань та продажу товарів (послуг) отриманих від ТОВ «Асторія Груп»за період 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, які підпадають під визначення до п.п.14.1.27 Податкового Кодексу України від 02.12.2010№2755-VI із змінам та доповненнями; - встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів (послуг) отриманих від ТОВ «Асторія Груп»за період 01.08.2011 по 31.08.2011 року, які підпадають від визначення ст.22, 18 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами т доповненнями ).

Проте, не погоджуючись з висновками Акту, Позивач 18.04.2012 року подав заперечення Акт до ДПІ у Печерському районі міста Києва, в якому виклав свої обґрунтування стосовно неправомірності висновків акту та просив розглядати заперечення в його присутності. Однак, запрошення на розгляд заперечення на Акт, яке повинно було відбути о 12 годині 25.04.2012 року, отримано Позивачем в день розгляду о 15:00, що унеможливило присутність представника Позивача на розгляді заперечення у визначений Відповідачем час. Таким чином, розгляд заперечень на Акт відбувався без участі Позивача, чим було порушено права останнього на розгляд заперечень, передбачені п.86.7. 86 Податкового Кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши усі фактичні обставини справи, що мали юридичне значення при вирішенні спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про те, що дії Відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, оскільки ним допущено значну кількість порушень норм чинного Податкового кодексу України, що регулюють процедурні питання проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Так, підставою для проведення перевірки у відповідності до п.п.78.1.4. п.78.1.1. п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, слугувало виявлення, недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Однак, в ході розгляду справи встановлено, що відображена в Акту підстава проведення перевірки не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки запитів з приводу надання пояснень по взаємовідносинах Позивача з ТС «Асторія Груп»податковий орган на адресу Позивача не скеровував.

Крім того, Позивач листом №94 від 31.10.2011 року надано Відповідачу належним чином оформлені всі первинні документи (податкові накладні та банківські виписки), що підтверджують правомірність формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп», і даний факт зафіксовано в п. 2.11 Акта, що свідчить про неоднозначність викладених висновків у Акті.

Порядок проведення документальних позапланових невиїзних перевірок регулюється статтями 78-79 Податкового кодексу України.

Зокрема, п.78.4. Податкового кодексу передбачено наступне - про проведеш документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальні позапланової перевірки.

Пункт 79.2. передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомлення про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Одночасно, матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем на адресу Позивача не було вчасно надіслано копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, оскільки повідомлення №75/22-2 про проведення перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»06.04.2012 року, Повідомлення про запрошення №37 для підписання акту документальної невиїзної перевірки та Наказ №191 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»датовано однією датою - 05.04.2012 року та направлені на адресу Позивачі в одному конверті - 05.04.2012 року. Позивачем отримані вищезазначені документи лише 12.04.2012 року, про що є підтвердження у матеріалах справи.

Такі дії Відповідача є грубим порушенням імперативних приписів ст.79 Податкового Кодексу України.

Таким чином, Відповідач провів документальну позапланову перевірку Позивача за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року без наявності права на проведення такої перевірки, передбаченого ст.ст. 78-79 Податкового кодексу України.

Водночас щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському у районі м Києва щодо визнання в Акті №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року нікчемним правочину №5/1/11/ЛЗР від 01.06.2011 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»з ТОВ «Асторія Груп»та зобов’язання утриматись від вчинення певних дій, саме: утриматись використовувати неправомірний Акт №127/22-2/37567845 від 06.04.20Г року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп», суд прийшов до висновку про те, що вони задоволенню не підлягають, з огляду про наступне.

Так, Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та просить суд визнати протиправними дії щодо конкретних висновків, зроблених Відповідачем у ході перевірки та відповідно відображених у Акті.

Проте, частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб’єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов’язки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (кола суб’єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки та висновки акта перевірки, які в них викладені, не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом митної служби відповідних правових актів індивідуальної дії –податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред’явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Відтак, суд не може досліджувати питання правомірності висновків, викладених у Акті перевірки, оскільки останній не підлягає судовому оскарженню і не може бути предметом спору.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині та наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, що полягають в проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН «Регіон», за наслідками якої було складено Акт №127/22-2/37567845 від 06.04.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН «Регіон»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Асторія Груп».

3. Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 10 грн. 73 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ЛІГА ЗАКОН «Регіон»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

4. У решті позовних вимог –відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур