КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.2008 № 23/447
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі:
За участю представників:
від боржника:Ковеза А.І.
від УПФУ в Деснянському районі м. Києва: Кручко О.Ю. (дов. № 10886/06-1 від 13.10.2008 р.);:
від КМЦЗ: Хименко І.В, (дов. № 11-8794 від 12.12.2007 р.);
від ДПІ у Деснянському районі м. Києва:Литвинчук В.О. (дов. № 2474/9/10-017 від 18.09.2008 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 05.08.2008
у справі № 23/447 (Демидова А.М.)
за позовом Акціонерне товариство "1-й Експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"
до Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2008.р. у справі №23/447 за заявою Акціонерного товариства “1-й Експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” (далі – Ініціюючий кредитор) до Відкритого акціонерного товариства “Київенергобуд” (далі - Боржник) про визнання останнього кредитором визнано поточними кредиторами Боржника:
- Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на суму 11 822,19 грн.,
- Дочірню компанію “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на суму 123 167,01 грн.,
- Київський міський центр зайнятості на суму 2 426,04 грн.,
- Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва на суму 1893,22грн.
Не погоджуючись зі згаданою ухвалою ліквідатор ВАТ “Київенергобуд” Ковеза А.І. звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.08.2008 р. по справі № 23/447 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні заяв Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Київського міського центру зайнятості, Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання їх поточними кредиторами відмовити. Вважає, що вимоги вищезазначених організацій не підлягають задоволенню оскільки після винесення постанови про визнання боржника банкрутом 25.02.2008 р. припинились будь-які нарахування по податкам ті іншим обов’язковим платежам, а також комерційна діяльність боржника.
Ковеза А.І. в судовому засіданні підтримав апеляційну в повному обсязі.
Київський міський центр зайнятості надав суду заперечення на апеляційну скаргу в якому просив апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду баз змін.
Представник Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду баз змін.
Інші представники кредиторів в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення кредиторів про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційне подання та апеляційну скаргу у їх відсутності.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників боржника, кредиторів та арбітражного керуючого, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін із наступних мотивів:
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що скаржник, в порушення вимог ст..33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, при апеляційному провадженні.
Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено наступні обставини справи.
Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 01.09.2000 року порушено провадження у справі № 23/447 про банкрутство ВАТ “Київенергобуд” за заявою АТ “Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (т. 1 а.с. 1).
24.11.2000 року арбітражного суду м. Києва винесено ухвалу підготовчого засідання (т. 1 а.с. 44-45).
18.04.2006 р. господарським судом м. Києва винесено ухвалу попереднього засідання (т.7 а.с.95-100).
Постановою господарського суду м. Києва від 25.02.2008 р. ВАТ “Київенергобуд” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковезу А.І., підприємницьку діяльність завершено, строк виконання всіх зобов’язань вважається таким що настав, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всім видам заборгованості (т.11 а.с. 17-20).
В газеті «Голос України» № 55 (4305) від 21.03.2008 року опубліковано оголошення про і що господарський суд м. Києва постановою від 25.02.2008 року по справі №23/447 визнав банкрутом ВАТ “Київенергобуд”.
Відповідно до визначення, наведеного в ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточний кредитор це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах процедури ліквідації, яка відкрита в даному випадку постановою від 25.02.008 р..
31.03.2008 р. до господарського суд м. Києва з заявою про визнання поточним кредитором звернулось Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва. Свої кредиторські вимоги обґрунтовує наступним. ВАТ “Київєнергобуд” зареєстроване в УПФ України в Деснянському районі м. Києва і як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400) та ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від (далі - Закон № 1058) є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно Акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування № Ю/347-04-98 від 05.04.2003р., станом на 05.04.2003р. заборгованість по сплаті страхових внесків складає 11433 грн. 31коп.
Заборгованість по нарахуванню на фонд оплати праці за квітень 2003р по червень 2003р. включно становить 480,00грн. При цьому, Боржником за вищевказаний період було сплачено частину заборгованості в сумі 121грн. 12 коп.
Відповідно до розрахунків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, утримання із заробітної плати за період з квітня місяця 2003 року по червень місяць 2003 року включно становлять 30,00грн.
За вказаний період до Пенсійного фонду України платежі по сплаті утримання страхових внесків із заробітної плати не надійшли.
Таким чином, враховуючи вищенаведене заборгованість ВАТ “Київенергобуд” зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає в сумі: 11822,19 грн.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те що вимоги Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'явлені після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто в межах процедури ліквідації, зазначені вимоги документально підтверджені і обґрунтовані, а тому місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те що заява про визнання поточним кредитором Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва підлягає задоволенню
18.04.2008 р. до господарського суд м. Києва з заявою про визнання кредитором звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на суму 123 167,01 грн. Вимоги кредитора обґрунтовані наступним.
1) 10.03.2005 року господарським судом міста Києва було задоволено позовні вимоги ДК “Газ України” та прийнято рішення по справі №42/156-6/54 (по договору №10/1-70-ТЕ-41 від 09.01.2001 року), про стягнення з ВАТ “Київенергобуд” на користь ДК “Газ України” боргу на суму 63 050,07 грн. з них основного боргу – 61 791,80 грн.
08.08.2005 року господарським судом міста Києва був виданий наказ відповідно до вищезазначеного рішення, який був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби. У зв'язку чим, 20.09.2005 року ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На сьогоднішній день сума Боржником не погашена.
2) 04.12.2003 року господарським судом міста Києва було задоволено позовні вимоги ДК “Газ України” та прийнято рішення по справі №37/585 (по договору № 10/16-1199ТЕ-41 від 23.10.2000 року), про стягнення з ВАТ «Київенергобуд” на користь ДК “Газ України” боргу на суму 15 430,46 грн. з них основного боргу 12 776,90 грн.
22.12.2003 року господарським судом міста Києва був виданий наказ відповідно до вищезазначеного рішення, який був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби. У зв'язку чим З1.01.2004 року ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На сьогоднішній день сума Боржником не погашена.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання дощового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
На момент звернення з даною заявою вся сума боргу ВАТ “Київенергобуд” перед ДК “ Газ України” за договором від 09.01.2001 року №10/1-70-ТЕ-41 (борг згідно рішення суду + 3% річних + сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів) становить 100 079 грн. 79 коп.
На момент звернення з даною заявою вся сума боргу ВАТ “Київенергобуд” перед ДК “ Газ України” за договором від 23.10.2000 року №10/16-1199-ТЕ-41 (борг згідно рішення суду + 3% річних + сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів) становить 23087 грн. 79 коп.
Отже, вся заборгованість разом ВАТ “Київенергобуд” перед ДК “ Газ України” становить 123 167,01 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те що вимоги ДК “ Газ України” виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'явлені після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто в межах процедури ліквідації, зазначені вимоги документально підтверджені і обґрунтовані, а тому місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те що заява про визнання поточним кредитором ДК “ Газ України” підлягає задоволенню.
18.04.2008 р. до господарського суд м. Києва з заявою про визнання кредитором звернувся Київський міський центр зайнятості на суму 2426,04 грн. Вимоги кредитора обґрунтовані наступним.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.
Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" 10.01.1995р. було зареєстроване в Деснянському районному центрі зайнятості м. Києва як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Так, 31.03.2008р. при подачі Розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2008 року (далі - Розрахункова відомість) ВАТ “Київенергобуд” в 4 розділі Розрахункової відомості вказало заборгованість з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду у сумі 58415 грн. 99 коп. та в розділі 2 зазначило розмір страхових внесків, строк сплати яких не настав у сумі 2426 грн. 04 коп.
Перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття проводилась 31.03.2008р. за період з 01.07.2006р. по 31.03.2008р. з відома арбітражного керуючого Ковези А.І. якою встановлено, що розмір страхових внесків, строк сплати яких не настав у сумі 2426 грн. 04 коп.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те що вимоги Київського міського центру зайнятості виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'явлені після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто в межах процедури ліквідації, зазначені вимоги документально підтверджені і обґрунтовані, а тому місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те що заява про визнання поточним кредитором Київського міського центру зайнятості підлягає задоволенню.
21.04.2008 р. до господарського суд м. Києва звернулась з заявою про визнання кредитором ДПІ у Деснянському районі м. Києва на суму 1893,22 грн. Вимоги кредитора обґрунтовані наступним. Відповідно до акту перевірки своєчасності сплати податкового зобов’язання №676/15 від 19.04.2004 р. та податкового повідомлення рішення та податкових декларацій поданих боржником Боржник має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток в сумі 1846,00 грн. Заборгованість по комунальному податку в сумі 47,22 виникла на підставі поданих податкових розрахунків за відповідні базові періоди з 2006 р. по лютий 2008 р. (до винесення постанови суду) та акту невиїзної перевірки №749/1505/04630689 від 20.06.20087 р. та відповідного податкового повідомлення-рішення (докази в матеріалах справи т. 12 а.с. 7-34)
Заборгованість по платежам на момент звернення з заявою Боржником не сплачена, що підтверджується довідкою про заборгованість №1159/9/24-022 від 17.04.2008 р. і становить 1893,22 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те що вимоги ДПІ у Деснянському районі м. Києва виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'явлені після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто в межах процедури ліквідації, зазначені вимоги документально підтверджені і обґрунтовані, а тому місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те що заява про визнання поточним кредитором ДПІ у Деснянському районі м. Києва підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ліквідатора ВАТ “Київенергобуд” арбітражного керуючого Ковези А.І. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки ухвала Господарського суду м. Києва від 05.08.2008р. відповідає нормам чинного законодавства про банкрутство, а тому залишає ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ “Київенергобуд” арбітражного керуючого Ковези А.І. залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.08.2008 р. у справі № 23/447 – без змін.
3. Матеріали справи № 23/447 повернути Господарському суду м. Києва для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.
01.12.08 (відправлено)
Судове рішення № 2469015, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 25.11.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 23/447. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: