Постанова № 24689739, 21.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.05.2012 р. справа № 2а-5584/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТОВ "Ремстройелектро", пр. Жовтневий, 55, кв. 7 (м. Миколаїв-30, а/с 53), м. Миколаїв, 54030

доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання дій протиправними В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстройелектро" (далі - позивач, ТОВ "Ремстройелектро") до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Під час розгляду справи судом здійснено процесуальне правонаступництво державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) (а. с. 89-90).

Позивач просить суд визнати протиправними дій ДПІ, які полягають в призначенні і проведенні перевірки ТОВ "Ремстройелектро". Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у відповідача не малось підстав для проведення перевірки, адже він надав письмову відповідь на запит ДПІ.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення (а. с. 42), в яких зазначив, що ним дотримана процедура проведення перевірки, а висновки, викладені в акті перевірки, не порушують прав позивача.

Представниками сторін подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 247-248). Згідно ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи вищенаведеної статті та клопотання сторін, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі поданих сторонами письмових доказів, судом встановлені наступні обставини справи, яким він надає таку правову оцінку.

В липні 2011 р. ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2011 р. Результати перевірки оформлені актом від 6 липня 2011 р. № 2147/23-100/34851424 (далі - акт перевірки) (а. с. 15-26).

У висновку акту перевірки відповідач зазначив, що ним встановлена відсутність поставок товарів позивачу від ТОВ "Світ Імпекс" в квітні 2011 р., що свідчить про укладення позивачем договорів із цим контрагентом без мети настання правових наслідків, а тому ДПІ вважає, що позивач податковий кредит в квітні 2011 р. сформував на підставі нікчемних правочинів, у зв'язку із чим його податкові зобов'язання підлягають коригуванню.

Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Особливості проведення такого виду перевірок, як "документальна невиїзна перевірка", встановлені ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 79 п. 79.1. та 79.2. ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, проведенню перевірки обов'язково повинно передувати надіслання платнику податків запиту про надання пояснень щодо взаємовідносин з контрагентами і право на проведення перевірки у податкового органу виникає тільки в разі ненадання платником податків протягом 10 днів своїх пояснень та їх документального підтвердження.

16 червня 2011 р. ДПІ склала запит, в якому вимагала від позивача надати інформацію та документи, вказані в запиті. Позивач вказаний запит отримав 17 червня, що підтверджується підписом посадової особи ТОВ "Ремстройелектро" на копії запиту (а. с. 66).

23 червня 2011 р., на сьомий день, позивач надав відповідь на запит з додатками на 138 аркушах. Відповідь отримана відповідачем того ж дня (а. с. 67, 100-246).

Таким чином, позивач виконав свій обов'язок надати відповідь протягом 10 днів з моменту отримання запиту.

Оскільки наказ на проведення перевірки, як на підставу її проведення, містить посилання саме на ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України (а. с. 63), тобто ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на запит ДПІ протягом 10 днів, а судом встановлено, що позивач такі пояснення з додатками у строк надав, відповідач не мав права проводити перевірку саме на підставі ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, а повинен був проводити перевірку на інших підставах.

Щодо заперечень відповідача про те, що позивач надав не всі витребувані документи, суд зазначає таке.

Аналіз запиту дає підстави для висновку про те, що багато вимог відповідача є нечіткими, їх формулювання не дозволяє визначити, що саме вимагає відповідач. Представник відповідача, а також допитаний в якості свідка перевіряючий ОСОБА_1 не змогли надати суду чітких пояснень з приводу того, які саме з запитуваних документів або інформації позивач не надав.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав на адресу ДПІ копії договорів з додатками, накладні, видаткові і податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі обладнання, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, виписки з банківського рахунку, довіреності, рахунки (а. с. 101-246). Представник позивача суду пояснив, що надав на запит ДПІ всі документи, які мались в його розпорядженні, стосовно питань, які порушувались у запиті.

Якщо відповідач вважав, що позивачем надіслані не всі документи, він мав право направити додатковий запит в якому вказати документи, яких йому не вистачає для проведення перевірки.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач не мав права проводити документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, із посиланням в наказі на її проведення на ст. 78 п. 78.1. пп. 78.1.1. ПК України, адже ця стаття в якості підстави для проведення перевірки визначає ненадання платником податків відповіді на запит ДПІ, тоді як позивач таку відповідь надав.

З приводу пояснень позивача про незгоду із висновками акту перевірки, суд зазначає наступне.

Вимоги позивача стосуються визнання протиправними дій ДПІ щодо призначенні і проведення перевірки, так як позивач вважає, що відповідач порушив процедуру проведення такої перевірки, тобто предметом доказування в даній справі є дотримання законодавчо встановленої процедури проведення перевірки, безвідносно до висновків такої перевірки, тобто висновки перевірки ніяким чином не впливають на дотримання процедури її проведення.

Крім того, як визначено п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тобто акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, який сам по собі породжує для платника податків правові наслідки.

З тих самих підстав суд відкидає і доводи позивача про те, що акт перевірки містить вимогу здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 р., адже такий висновок перевіряючими зроблено в акті перевірки, який, як вже відзначалось судом, не може покладати на платника податків будь-яких обов'язків.

Цей висновок суду підтверджується і подальшим розвитком законодавства.

На час перевірки позивача діяла наступна редакція ст. 44 п. 44.1. абз. 3 ПК України: "У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу".

7 липня 2011 р. в зазначену статтю були внесені зміни, відповідно до яких: "У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу".

Тобто, на час розгляду справи в суді, ПК України передбачає за платником податків право, а не обов'язок, вносити зміні у податкову звітність.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач, надавши квитанцію № 1935/з5 від 22 квітня 2011 р. (а. с. 3), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору у розмірі 3,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, які полягають в проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ремстройелектро" 6 липня 2011 р., визнати протиправними.

3. Відшкодувати ТОВ "Ремстройелектро" судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз