Постанова № 24689601, 30.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2012 року 2а-2532/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.

за участю :

представника заявника -Оверченко О.С.,

представника відповідача - Зарубін О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Малого приватного підприємства «Діліжанс»

про зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з поданням до Малого приватного підприємства «Діліжанс»про зупинення видаткових операцій Малого приватного підприємства «Діліжанс»на рахунках йому належних, а саме: БЦФ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Біла Церква, МФО банку 321121, № 260021063, російський рубль; БЦФ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Біла Церква, МФО банку 321121, № 260021063, долар США; БЦФ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Біла Церква, МФО банку 321121, № 260021063, ЄВРО; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві, МФО банку 380805, № 260402334, українська гривня; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві, МФО банку 380805, № 260415004, українська гривня; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві, МФО банку 380805, № 2604534757, українська гривня; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО банку 380805, № 26005122839, українська гривня; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві, МФО банку 380805, № 26008219158, українська гривня; ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО банку 300023, № 26008000033032, українська гривня; КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Київ, МФО банку 322904, № 26059721185781, українська гривня.

Вимоги заявника мотивовані тим, що 28.05.2012 посадові особи Білоцерківської ОДПІ в Київській області не були допущені до приміщень та фінансово-бухгалтерської документації малого приватного підприємства «Діліжанс»для проведення фактичної перевірки.

На думку податкового органу, такі дії перешкоджають законній діяльності його посадових осіб під час виконання ними своїх службових обов'язків, що в свою чергу, відповідно до положень частини другої підпункту 20.1.15 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є підставою для зупинення видаткових операцій Малого приватного підприємства «Діліжанс».

У судовому засіданні 30.05.2012 представник заявника підтримав заявлене подання.

Представник Малого приватного підприємства «Діліжанс»у судовому засіданні 30.05.2012 заперечував щодо задоволення такого подання. В обґрунтування заперечень зазначив, що керівник та посадові особи Малого приватного підприємства «Діліжанс»не вчиняли будь-яких дій, які б могли перешкоджати заявнику провести фактичну перевірку підприємства. У зв'язку з чим представник Малого приватного підприємства «Діліжанс»зазначив, що підстави для задоволення вимог заявника про зупинення здійснення видаткових операцій на рахунках платника -відсутні.

Дослідивши обставини справи та документи, подані сторонами як докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство «Діліжанс»як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 30.06.1998. Як платник податків та інших обов'язкових платежів, Мале приватне підприємство «Діліжанс»взяте на облік Білоцерківською ОДПІ Київської області з 01.01.1991 за № 306.

На підставі наказу Державної податкової служби в Київській області № 142 від 03.05.2012, посадовими особами Державної податкової служби в Київській області були видані направлення від 28.05.2012 № 1237 та № 1238 для проведення у травні 2012 року фактичної перевірки Малого приватного підприємства «Діліжанс»щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, дотримання законодавства у сфері ліцензування та патентування.

Зі змісту наказу Державної податкової служби в Київській області № 142 від 03.05.2012 слідує, що фактична перевірка має бути проведена «з метою організації контролю за діяльністю суб'єктів господарювання сфери торгівля, громадського харчування та послуг».

За клопотанням заявника в судовому засіданні 30.05.2012 року було залучено в якості свідків інспектора податкової служби І рангу ОСОБА_4 та радника податкової служби ОСОБА_5, які безпосередньо приймали участь в обставинах, у зв'язку з якими позивач звернувся до суду з даним поданням.

Відповідаючи на запитання суду, ОСОБА_4, пояснив, що 28 травня 2012 року він прибув разом з ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1. В приміщення були присутні секретар, засновник відповідача та головний бухгалтер. Головний бухгалтер на прохання свідка підписати необхідні документи для проведення перевірки -відмовилась це зробити та не надала необхідні документи перевірки, мотивуючи свою поведінку тим, що всі документи, які можуть бути предметом перевірки знаходяться у директора позивача, який в той час перебував у відрядження. Разом з тим, ОСОБА_4 вказав суду на те, що предметом перевірки були відносини щодо ведення касових операцій, оформлення дозвільних документів та оформлення трудових відносин. Враховуючи предмет перевірки та відповідаючи на запитання суду, свідок також підтвердив, що фактична перевірка відповідача полягає у вивченні його фінансово-господарських документів. ОСОБА_4 ніяким чином не вказав, що огляд приміщення позивача був запланований позивачем чи взагалі доцільний з огляду на предмет перевірки. Також цей свідок у справі підтвердив, що перешкод до огляду свого приміщення відповідач ніяким чином не чинив. Того ж дня, у зв'язку з діями головного бухгалтера по ненаданню документів до перевірки та відмовою від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведеннями перевірки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було складено Акт відмови від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведеннями перевірки б/н та Акт №0634/1000/22/20616878 про відмову у допуску до фактичної перевірки.

Всі свідчення ОСОБА_4 були підтверджені іншим свідком по справі, ОСОБА_5 Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що він та ОСОБА_4 неодноразово до 28 травня 2012 року виїжджали за адресою АДРЕСА_1 для проведення фактичної перевірки, однак документів для перевірки не отримали у зв'язку з відсутністю на робочому місці директора позивача.

У судовому засіданні представником Малого приватного підприємства «Діліжанс»були надані письмові пояснення головного бухгалтера МПП «Діліжанс»- Голембіовської Л.Б., в яких остання зазначила, що 28.05.2012 до офісу МПП «Діліжанс»прийшли два невідомих чоловіка, які представлялись працівниками органів податкової інспекції та повідомили, що мають намір провести фактичну перевірку підприємства. У зв'язку з відрядженням, директора в цей час підприємства не було. За поясненнями головного бухгалтера, вказані особи не пред'явили посвідчення особи, показали ксерокопію наказу на проведення перевірки та оригінал направлення на проведення перевірки, які були надруковані дуже дрібним шрифтом, не давши часу для того, щоб перечитати зазначені документи. На прохання зняти ксерокопії з цих документів головному бухгалтеру було відмовлено. Як вбачається із письмових пояснень головного бухгалтера, від підписання жодних документів вона не відмовлялась, актів про відмову у допуску до перевірки не підписувала і не відмовлялась підписувати, у допуску до перевірки посадовим особам Білоцерківської ОДПІ Київської області не відмовляла. Як зазначила головний бухгалтер МПП «Діліжанс», з посадовими особами було досягнуто домовленості про те, що 29.05.2012 директор підприємства повернеться із відрядження та надасть всі необхідні.

Голембіовська Л.Б., в поясненнях зазначає, що ніякого обстеження території та приміщень, як це передбачено п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, не робили. На підприємстві ніхто не перешкоджав посадовим особам податкового органу в доступі на територію і до приміщень підприємства (письмові пояснення наявні в матеріалах справи). Крім того, в судовому засіданні представником МПП «Діліжанс»були надані суду письмові пояснення директора МПП «Діліжанс», в яких останній підтвердив пояснення головного бухгалтера (письмові пояснення наявні в матеріалах справи).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм пунктів 20.1.15 та 20.1.15.2 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби наділені правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності лише однієї підстави - недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень.

Зі пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідує, що відповідач не вчиняв ніяких дій, які могли б судом оцінюватись, як недопущення представників податкової служби до обстеження територій та приміщень. Відповідно, суд не встановив фактичної підстави для застосування до відповідача санкції передбаченої пунктом 20.1.15 Податкового кодексу України - зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено складення органами податкової служби такого документа як «акт відмови від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведення перевірки». Разом з тим, відповідно до п. 81.1 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Акт відмови від підписання розписки про ознайомлення з направленням на проведення перевірки від 28 травня 2012 року є, як слідує з його змісту, актом про відмову від підпису у направленні на перевірку. Таким чином, органи податкової служби були наділені правом безперешкодно здійснювати фактичну перевірку без підписання документу про ознайомлення з наказом та направленням на перевірку.

Суд прийшов до висновку, що позивачем в судовому засіданні не доведено - в чому полягало недопущення відповідачем до фактичної перевірки. Також позивачем не доведено, що ненадання відповідачем документів відбувалось з метою не допустити органи податкової служби до фактичної перевірки, а не у зв'язку з фізичною неможливістю їх надати.

Незважаючи на протокольну ухвалу суду від 29 травня 2012 року, якою суд зобов'язував позивача в порядку забезпечення виконання статей 69, 70 та 79 надати оригінали копій документів, які були долучені до подання в якості додатків, позивачем по справі не було надано для огляду суду оригінал наказу від 3 березня 2012 року №142 Державної податкової служби у Київській області, на підставі якого і мала бути здійснена фактична перевірка. Таким чином, суд був позбавлений можливості виконати вимоги статті 79 щодо форми речових доказів, до яких відносяться документи, які суд досліджує та оцінює як докази по справі.

Разом тим, суд, не беручи до уваги, як належний речовий доказ по справі, наказ від 3 березня 2012 року №142 Державної податкової служби у Київській області, вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України дано визначення «фактичної перевірки»- такою є перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначається статтею 80 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, в юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, чинним законодавством передбачено вичерпний перелік обставин для проведення фактичної перевірки. Ні в копії наказу Державної податкової служби у Київській області від 03.05.2011 № 142, ні в направленнях на перевірку №1237 та №1238 не зазначено, що є фактичною підставою (обставиною) для проведення фактичної перевірки. Позивач також не подав будь-яких інших документів, з яких суд міг би встановити обставини, що є фактичною підставою для проведення перевірки щодо особи відповідача. Відсутність вказівки на підставу (обставини) для проведення фактичної перевірки нівелює законність мети податкових органів на проведення такої перевірки, зазначену в наказі від 03.05.2011 № 142 та в направленнях на перевірку №1237 та №1238.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про неможливість задоволення подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про зупинення здійснення видаткових операцій Малого приватного підприємства «Діліжанс»у зв'язку з відсутністю фактичних підстав для такого зупинення.

Керуючись статтями 9, 69-71, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про зупинення здійснення видаткових операцій Малого приватного підприємства «Діліжанс», - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.