Постанова № 24689293, 29.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року (о 12 год. 05 хв.) Справа № 2а-0870/12105/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Базилевич В.О.

представника відповідача Ратієва Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Український графіт» (далі - ПАТ «Укрграфіт», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, яка була замінена на правонаступника, Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803 та від 17.06.2011 № 0000540803 та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додатково наданих поясненнях (вх. № 20035 від 11.05.2012). Вважає податкові повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 та від 01.09.2011 № 0000710803 незаконними, так як вони винесені на підставі висновків, які не відповідають дійсності, викладених в акті перевірки від 06.06.2011 № 73/10/08-03/00196204. Вказує, що рішення податкового органу пройшли процедуру адміністративного оскарження. Рішенням ДПА в Запорізькій області № 3817/10/25-020 від 29.08.2011 податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 скасовано в частині 697198,00 грн. завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 і залишено без змін в іншій частині (в сумі 105388,00 грн.). За результатами розгляду первинної скарги СДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.09.2011 № 0000710803 на суму 105388,00 грн. Рішенням ДПС України від 11.11.2011 № 5357/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803), а скарги без задоволення. Представник позивача не погоджується з висновками ДПС України, викладеними в Рішенні № 5357/6/10-2115 та зазначає, що висновки не відповідають фактичним обставинам та спростовуються первинними документами, які підтверджують факт поставки антрациту від ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» на адресу ВАТ «Укрграфіт» відповідно до договору № 1-уг/804/95193/134 від 28.10.2009. Зазначає, що в процесі перевірки посадовими особами податкового органу в повному обсязі були перевірені первинні документи, що підтверджують факт поставки ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» антрациту на адресу ВАТ «Укрграфіт». Але посадовими особами податкового органу в Акті зроблені висновки про неможливість підтвердження факту поставки ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» антрациту на адресу ВАТ «Укрграфіт», що базуються тільки на інформації з електронної бази даних автоматизованих систем ДПА України про ненадання контрагентами ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» податкових декларацій у податкові органи. Вказує, що така інформація не може бути підставою для невизнання факту поставки. Також зазначає, що факт здійснення господарської операції з поставки антрациту ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» на адресу ВАТ «Укрграфіт» відповідно до договору № 1-уг/804/95193/134 від 28.10.2009 підтверджений податковими органами при проведенні зустрічної перевірки ТОВ «ТД «Еко-Вугілля», яка проводилась 16.06.2011. Звіркою ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Укрграфіт», податкова перевірка підтвердила господарські відносини, дослідила реальність їх здійснення та повноту відображення їх в обліку. Зазначає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог ст. 198, 200 ПК України, на підставі первинних документів, що підтверджують фактичну поставку антрациту, включено до складу податкового кредиту за березень 2011 ПДВ у сумі 105388,00 грн. і нараховане від'ємне значення по ПДВ за березень 2011 у сумі 105388,00 грн. по господарських операціях по придбанню ВАТ «Укрграфіт» у ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» антрациту в березні 2011 відповідно до договору № 1-уг/804/95193/134 від 28.10.2009. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803 та від 17.06.2011 № 0000540803.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненнях до адміністративного позову (вх. № 16024 від 11.04.2012). Зокрема, зазначає, що Рішенням від 29.08.2011 про результати розгляду первинної скарги ДПА в Запорізькій області скасувала податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 в частині 697198,00 грн. завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 і залишено без змін в іншій частині (в сумі 105388,00 грн.). 01.09.2011 на підставі рішення ДПА в Запорізькій області від 29.08.2011 № 3817/10/25-020 СДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000710803, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на 105388,00 грн. 09.09.2011 позивач подав до ДПС України повторну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803. В своєму рішенні від 11.11.2011 № 5357/6/10-2115 про результати розгляду скарги ДПС України залишає без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ від 17.06.2011 № 0000540803 з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803), а скарги без задоволення. Отже, в даному випадку контролюючим органом вищого рівня - ДПС України було залишено без задоволення скаргу позивача від 09.09.2011 про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на 105388,00 грн. Вказує, що контролюючий орган мав повноваження щодо задоволення або незадоволення саме податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803. Контролюючий орган вищого рівня в своєму рішенні підкреслює врахування ним під час розгляду скарги рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги. Зазначає, що ДПС України не може вийти за меді розгляду повторної скарги і скасувати податкове повідомлення-рішення, яке вже скасовано за результатом адміністративного оскарження. Крім того, вказує, що сума ПДВ 105388,00 грн. залишається непідтвердженою за результатами перевірки. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Укрграфіт» відмовити повністю.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Укрграфіт» (ідентифікаційний код 00196204) є юридичною особою, яка зареєстрована 27.09.1994 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою АА № 554252 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 497762. ПАТ «Укрграфіт» є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200044995 серії НБ № 502361, дата реєстрації платником податку на додану вартість - 04 липня 1997 року.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення № 0369 від 23.05.2011, виданого СДПІ, посадовими особами ДПА у Запорізькій області на підставі п. 78.2 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу СДПІ від 23.05.2011 № 561 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Укрграфіт» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за березень 2011 та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено Акт від 06.06.2011 № 73/10/08-03/00196204 (далі - Акт).

Зі змісту Акту вбачається, що ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» є посередником в поставці товару, а постачальником реалізованої продукції є ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія». Між ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» та ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» укладено угоду за № 01П-уг від 02.11.2009 про поставку товару.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ВАТ «Укрграфіт» завищено податковий кредит березня 2011 на суму 802586,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду березня 2011.

В Акті зазначено, що згідно інформації, що міститься в базі даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АIС Реєстр платників податків, АIС Облік податків та платежів, Пошукова - довідкова система ЦБД ДПА України, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» не відображено взаємовідносин з ТОВ «Торговий Дім «Еко-Вугілля» за березень 2011. В той же час первинні документи, описані у акті, свідчать про те, що вантажовідправником товару є ВАТ ЦОФ «Нагольчанська». Матеріалами зустрічної звірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» з ВАТ ЦОФ «Нагольчанська». За таких підстав неможливо підтвердити факт постачання товару від ТОВ «ТД «Еко-Вугілля», який є посередником, на ВАТ «Укрграфіт».

Таким чином, в Акті зроблено висновок, зокрема, про те, що на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України ВАТ «Укрграфіт» завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2011 на 802586,00 грн. Акт підписаний посадовими особами позивача з запереченнями.

В запереченнях за № 25/1993 від 10.06.2011 позивач просить СДПІ врахувати надані заперечення при винесенні рішення по Акту та скасувати даний Акт повністю.

На підставі Акта та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 802586,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням від 17.06.2011 № 0000540803 позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області направлено скаргу від 24.06.2011 № 10-2244, в якій позивач просить скасувати повністю прийняте СДПІ податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 29.08.2011 № 3817/10/25-020, яким скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 17.06.2011 № 0000540803 в частині 697198,00 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 і залишено без змін в іншій частині.

Судом встановлено, що на підставі рішення ДПА в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги № 3817/10/25-020 від 29.08.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням від 01.09.2011 № 0000710803 позивачем направлено на адресу Державної податкової адміністрації України повторну скаргу від 09.09.2011 № 10/3679, у якій ВАТ «Укрграфіт» просить скасувати повністю прийняте СДПІ податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, а Рішення про результати розгляду скарги № 3817/10/25-020 від 29.08.2011, прийняте ДПА в Запорізькій області, скасувати в частині зменшення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 на суму 105388,00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Розглянувши вищезазначену скаргу, Державною податковою службою України прийнято рішення від 11.11.2011 № 5357/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ від 17.06.2011 № 0000540803 з урахуванням рішення ДПА в Запорізькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803), а скарги - без задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» (постачальник) та ВАТ «Укрграфіт» (покупець) укладено договір поставки від 28.10.2009 № 1-уг/804/95193/34 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, далі - вугілля», по марочному складу, якості, цінам та в кількості, вказаним в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах «FCA - станція відправлення», згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС - 2000. Мінімальна партія - вагон (65 тон метричних).

Транспортні витрати з доставки вугілля сплачує покупець. У разі оплати транспортних витрат постачальником, покупець зобов'язується сплатити постачальнику всі транспортні витрати з доставки вугілля, на підставі виставлених постачальником рахунків (п. 2.3. Договору). Перехід права власності на вугілля відбувається в момент прийняття вагонів до перевезення залізничною дорогою (п. 2.4. Договору). Датою поставки вважається дата штемпеля залізничної станції відправлення на залізнично-дорожній накладній (п. 2.7. Договору). Поставка вугілля здійснюється на суму узгодженої, здійсненої передоплати протягом 5 календарних днів після отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.9. Договору). Вантажовідправників визначає постачальник з числа підприємств, що знаходяться в Луганській та Донецькій областях України (п. 2.11. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна вугілля визначається згідно Додатків (специфікацій) до Договору. В ціну вугілля не входять транспортні витрати (залізничний тариф та експедиційні послуги). Згідно з п. 3.2. Договору платежі за вугілля здійснюються на умовах 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунка, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку. Постачальник та покупець домовились про те, що покупець має право на відстрочення платежу на строк не більше 5 банківський днів від дати поставки на відвантажену партію товару.

В матеріалах справи містяться та судом досліджені Специфікація № 1 від 28.10.2009, Специфікація № 2 від 13.12.2010, в яких зазначені найменування вугільної продукції, категорія якості, розмір кусків, кількість. В п. 2 Специфікацій вказано, що кількість та строки відвантаження вугілля на кожний місяць обумовлюються сторонами в Додатках до Договору, що підписуються до початку відвантаження вугілля. В додатку також повинно бути зазначено найменування вантажовідправників та вантажоодержувачів, якісні характеристики товару, базову вартість однієї тони вугілля, а також додаток може містити механізм розрахунку вартості вугілля, що підлягає поставці за Договором, та інші умови. Специфікація № 1 від 28.10.2009 складена на поставку вугілля в 2009-2010, а специфікація № 2 від 13.12.2010 на поставку вугілля в 2010-2011.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 28.10.2009 між ВАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» підписані наступні Додатки, а саме Додаток № 1 від 28.10.2009, Додаток № 2 від 27.11.2009, Додаток № 3 від 29.12.2009, Додаток № 4 від 29.01.2010, Додаток № 5 від 26.02.2010, Додаток № 6 від 26.03.2010, Додаток № 7 від 28.04.2010, Додаток № 8 від 26.05.2010, Додаток № 9 від 30.06.2010, Додаток № 10 від 30.07.2010, Додаток № 11 від 30.08.2010, Додаток № 12 від 01.10.2010, Додаток № 13 від 01.11.2010, Додаток № 14 від 30.11.2010.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору та Специфікації № 2 від 13.12.2010 між ВАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» підписані наступні Додатки, а саме Додаток № 15 від 30.12.2010, Додаток № 16 від 31.01.2011, Додаток № 17 від 23.02.2011, Додаток № 18 від 25.03.2011, Додаток № 19 від 28.04.2011, Додаток № 20 від 01.06.2011, Додаток № 21 від 30.06.2011.

Відповідно до вищезазначених Додатків постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугілля. В Додатках, зокрема, зазначено найменування вугільної продукції, кількість, зола, вологість, базова ціна без ПДВ, сума без ПДВ. Також в Додатках вказано, що поставка вугілля здійснюється на умовах «FCA, залізнична станція «Карахаш» Донецької залізничної дороги «Укрзалізниці», код станції - 502000» згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, з урахуванням умов та застережень, що містяться в Договорі та Додатках. Вантажовідправник вугілля: ВАТ ЦОФ «Нагольчанська», код 1042. Одержувач вугілля: ВАТ «Укрграфіт», код підприємства - 4091. Залізнична станція «Запоріжжя-Ліве» Придніпровської залізничної дороги, код станції - 460005.

Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка Єнакієвської ОДПІ від 16.06.2011 № 1150/23/36596236 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ВАТ «Укрграфіт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 26.02.2011 по 31.03.2011. Відповідно до даної Довідки зроблено висновок, що звіркою ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ВАТ «Укрграфіт», яка мала правові відносини з платником податків. Також звіркою ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ВАТ «Укрграфіт».

Із матеріалів справи вбачається, що сума 105388,00 грн. є ПДВ з поставок антрациту, здійснених 01.03.2011 (280 тон) на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. та 08.03.2011 (138 тон) на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн.

Поставка вугілля 01.03.2011 в обсязі 280 тон, яка здійснювалася у вагонах № 67901256, № 65757122, № 66680968, № 67863977, на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. підтверджується наступними документами:

- акт приймання-передачі вугільної продукції № 0000000108 від 01.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.;

- податкова накладна № 2 (антрацит + ж/д тариф) від 01.03.2011 на суму 946532,80 грн., в т.ч. ПДВ 157755,47 грн. (в загальну суму 946532,80 грн. входить вартість поставки 4 вагонів в обсязі - 280 тон на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. та вартість поставки 6 вагонів - 347 тон на суму 524188,00 грн. з іншої поставки;

- квитанція про приймання вантажу № 49481864 від 01.03.2011 на суму 10956,00 грн. (без ПДВ);

- прибутковий ордер № 128 (антрацит) від 02.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.;

- прибутковий ордер № 128ж (ж/д тариф) від 02.03.2011 на суму 13147,20 грн., в т.ч. ПДВ 2191,20 грн.;

- рахунок № 0000000108 (вугілля) від 01.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.;

- рахунок № СФ 0000043 (ж/д тариф) від 01.03.2011 на суму 13147,20 грн., в т.ч. ПДВ 2191,20 грн.

Таким чином, сума ПДВ 70390,80 грн. складається з наступних сум: 68199,60 грн. та 2191,20 грн. - сум ПДВ з поставок антрациту та залізничного тарифу.

Поставка вугілля 08.03.2011 в обсязі 138 тон, яка здійснювалася у вагонах № 66789587, № 67148650, на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн. підтверджується наступними документами:

- акт приймання-передачі вугільної продукції № 0000000124 від 08.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.;

- податкова накладна № 34 (антрацит + ж/д тариф) від 08.03.2011 на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн.;

- залізнична накладна № 49675614 від 08.03.2011 на суму 5478,00 грн. (без ПДВ);

- прибутковий ордер № 153 (антрацит) від 09.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.;

- прибутковий ордер № 153ж (ж/д тариф) від 09.03.2011 на суму 6573,60 грн., в т.ч. ПДВ 1095,60 грн.;

- рахунок № 0000000124 (вугілля) від 08.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.;

- рахунок № СФ 0000052 (ж/д тариф) від 08.03.2011 на суму 6573,60 грн., в т.ч. ПДВ 1095,60 грн.

Таким чином, сума ПДВ 34997,23 грн. складається з наступних сум: 33901,63 грн. та 1095,60 грн. - сум ПДВ з поставок антрациту та залізничного тарифу.

Оскільки ПАТ «Укрграфіт» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803 та від 17.06.2011 № 0000540803 прийняті відповідачем всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а товар придбаний з метою його використання в господарській діяльності позивача. Доказів того, що придбаний товар не призначався для використання ПАТ «Укрграфіт» в власній господарській діяльності відповідачем суду надано не було.

Податкові накладні, у яких відображена спірна сума ПДВ, відповідають вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час розгляду адміністративної справи у представника відповідача не виникало.

Твердження відповідача про неможливість підтвердити факт постачання товару від ТОВ «ТД Еко-Вугілля», який є посередником, на ВАТ «Укрграфіт» базується на тому, що постачальником продукції ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» не відображено взаємовідносин з ТОВ «ТД Еко-Вугілля» за березень 2011, а також матеріалами зустрічної звірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «ТД Еко-Вугілля» з вантажовідправником продукції ВАТ «ЦОФ «Нагольчанська». Стосовно зазначеного суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, порушення одним з постачальників товару у ланцюгу постачання певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача та не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства, тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів. Якщо будь-який з контрагентів не виконує свого зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: - були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновок про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. суперечить обставинам справи та діючому законодавству.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що СДПІ, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно з пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000540803 вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 № 0000710803, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000710803 від 01.09.2011, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Український графіт» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 526,94 грн. (п'ятсот двадцять шість гривень дев'яносто чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак