Постанова № 24688787, 15.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/1692/12

категорія 12.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0281

про стягнення коменсації за неотримане речове майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А 0281 про стягнення 5000,34 грн. грошової компенсації за неотримане ним речове майно, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно. Просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 5000,34 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, пояснив, що позивач не бажає отримувати речове майно в натурі, оскільки воно йому вже не потрібне, а крім того, наявне на складі майно не підходить йому за розмірами.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що виплата такої компенсації не передбачена чинним законодавством, кошти для цього не виділялись, а крім того, на складі є речове майно, яке позивач може отримати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 14 травня 2011 року № 199 позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" частини шостої статті 26 (у зв"язку із закінченням терміну контракту) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Наказом командира військової частини А0281 №176 від 09 серпня 2011 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини (а.с. 9).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"( в редакції, яка була чинною до 01.01.2007 року), військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

Проте статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів"від 17.02.2000р. №1459/3, з 11.03.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року N 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.

При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачене право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте фактично ця норма в 2007 році не діяла, оскільки була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було виключено, проте зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Крім того, пунктом 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Під час проходження служби позивач належне йому до видачі речове майно не отримував.

При звільненні відповідач, як суб"єкт владних повноважень, також не виконав зобов"язань держави перед позивачем і не розрахувався з ним за неотримане речове майно.

В судовому засіданні представником відповідача був наданий перелік речового майна, яке знаходиться на складі військової частини. З вказаного вище переліку вбчачається, що більша частина майна, яке належало видати позивачу, на складі відсутня, а інше майно (кітелі куртки і брюки) - не підходить його за розміром (52/3). Реально, позивач може отримати лише краватки в кількості 7 шт. загальною вартістю 39,90 грн.

За таких обставин, єдиним способом захисту порушеного права позивача є стягнення на його користь грошової компенсації за решту неотриманого речового майно.

Відсутність у відповідача на даний час коштів для виплати такої компенсації не може бути підставою відмови у задоволенні позову, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов"язань, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до довідки-розрахунку №27 від 13.03. 2012 року, виданої військовою частиною А0281, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить 5000,34 грн. З врахуванням вартості семи краваток, що є на складі, сума компенсації становитиме 4960,44 грн.

Для даних правовідносин статтею 99 КАС України встановлений місячний строк звернення з позовом до суду. Позивач звільнений із служби у серпні 2011 року, проте строк звернення з позовом до суду ним не пропущений, адже своїм листом від 14 березня 2012 року №819 (а.с.12) відповідач визнав існування боргу, що тягне за собою переривання строку позовної давності.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, ст.ст. 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0281 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане ним речове майно.

Стягнути з військової частини А0281 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане ним речове майно в сумі 4960,44 грн.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 16 травня 2012 р.