Постанова № 24688698, 30.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/2518/12

категорія 12.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ракалович В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

за участю позивача та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зміну формулювання підстав звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, допомоги на оздоровлення і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та відшкодування моральної шкоди ,-

встановив:

У липня 20007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської районної державної адміністрації. Уточнивши під час розгляду справи позовні вимоги, просила визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації №55 від 18 вересня 2006 року і №733 від 20 листопада 2006 року про накладення на неї дисциплінарних стягнень, та №67-к від 11 грудня 2006 року про звільнення з посади начальника відділу освіти Новоград-Волинської районної державної адміністрації за п.3 ст.40 КЗпП України. Крім того, просила зобов"язати відповідача, не поновлюючи її на роботі, змінити формулювання підстави звільнення на п.5 ст.36 КЗпП України та дату звільнення на 4 листопада 2007 року, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за невикористану відпустку, допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та відшкодувати моральну шкоду в сумі 15000 грн.

В судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що позивач була обгрунтовано притягнута до дисциплінарної відповідальності, а в подальшому - звільнена з посади за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків. В обгрунтування своїх доводів надав пояснення з приводу недоліків в роботі позивача, що потягли за собою оголошення їй доган, проте не зміг пояснити, за яке конкретно порушення вона була звільнена з роботи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Справа за позовом ОСОБА_1 розглядалась судами неодноразово.

Скасовуючи постановлені по ній судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність з"ясування причин пропуску строків звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строки звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації №733 від 20 листопада 2006 року і №67-К від 11 грудня 2006 року з поважних причин, оскільки в межах встановлених на той час тримісячного та місячного строків вона 11 січня 2007 року звернулась до Новоград-Волинського міськрайсуду з позовом, в якому оспорювала як притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і своє звільнення з роботи. Такий позов помилково був прийнятий судом до провадження і тривалий час розглядався. Лише 20 червня 2007 року апеляційний суд Житомирської області закрив провадження в справі (а.с.16-19). Дізнавшись про це, позивачка 13 липня 2007 року ( в місячний термін) звернулась до Житомирського окружного адмінсуду з позовом, який і розглядається в даній справі (а.с.13). Суд вважає, що допущена Новоград-Волинським міськрайсудом помилка при визначенні підсудності даного спору знаходиться в причинному зв"язку з порушенням позивачкою строків звернення з позовом до суду.

Строк звернення з позовом про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації №55 від 18 вересня 2006 року позивачкою пропущений без поважних причин, що на час подачі позову було підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Перевіривши законність і обгрунтованість розпоряджень №733 від 20 листопада 2006 року і №67-К від 11 грудня 2006 року, суд встановив, що вони є протиправними і підлягають скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06 квітня 2005 року працювала начальником відділу освіти Новоград-Волинської РДА.

Розпорядженням голови Новоград-Волинської РДА №67-к від 11 грудня 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків. Перед звільненням позивачка декілька разів притягувалась до дисциплінарної відповідальності - розпорядженнями голови райдержадміністрації від №17 28 квітня 2006 року , №55 від 18 вересня 2006 року та №733 від 20 листопада 2006 року їй були оголошені догани.

Суд не входить в обговорення питання про законність двох перших стягнень, оскільки перше було предметом розгляду в іншій справі і визнане обгрунтованим (а.с.217), а по другому, як вже зазначалось, пропущений строк звернення з позовом до суду.

При винесенні двох інших спірних розпоряджень допущені такі порушення вимог чинного законодавства.

Як випливає зі змісту ст.30 Закону України "Про державну службу", державна служба припиняється як з підстав, передбачених названим законом, так і із загальних підстав, передбачених КЗпП України.

Відповідно до п.п.22-23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів ", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як встановив суд, в даному випадку позивачка була звільнена з роботи з порушенням вказаних правил.

Остання перед звільненням догана оголошена позивачці 20 листопада 2006 року розпорядженням №733. Відповідно, в подальшому вона могла бути звільнена з роботи за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України лише за проступок, вчинений після 20 листопада 2006 року. Проте, як встановлено з пояснень представника відповідача та поданих ним письмових доказів, після вказаної дати позивачка не допускала проступків, за які заслуговувала б звільнення. В цей період вона хворіла і була присутня на роботі лише один робочий день - 21 листопада 2006 року (а.с. 249).

Крім того, суд вважає безпідставною і догану, оголошену позивачці перед звільненням 20 листопада 2006 року. В судовому засіданні встановлено, що висунуті проти позивачки звинувачення в бездіяльності при підготовці харчоблоків навчальних закладів та організації харчування школярів у 2006-2007 навчальному році є безпідставними, носять загальний характер.

Не заперечуючи наявності конкретних недоліків в організації харчування школярів, позивачка в судовому засіданні надала детальні пояснення по кожному з наведених в розпорядженні №733 від 20 листопада 2006 року випадків, вказала об"єктивні причини, з яких вона не могла у повному обсязі виконувати покладені на неї функціональні обов"язки. При цьому, представником відповідача, всупереч вимогам ст.71 КАС України, доводи позивачки спростовані не були.

Так, наприклад, позивачка пояснила, що в Кленівській ЗОШ були перебої з харчуванням школярів через вихід з ладу водяного насоса, який належав місцевому сільськогосподарському підприємству, що обслуговує водогін.

У Великій Горбаші, стверджувала позивачка, побудована нова школа, проте не вистачило коштів на придбання посуду для їдальні, холодильників і плит.

У Теснівській ЗОШ не вдалося організувати харчування через відсутність кухаря, оскільки запропонована в межах бюджетних асигнувань оплата праці (0,25 ставки) не задовільнола жодного з потенційних працівників.

Подібні пояснення надані позивачкою і з інших питань, а представником відповідача вони не спростовані.

За наведених обставин оспорені позивачкою розпорядження №733 від 20 листопада 2006 року і №67-К від 11 грудня 2006 року підлягають скасуванню як протиправні. Відповідно, позивачка, як незаконно звільнений працівник, підлягала б поновленню на роботі. Проте, враховуючи бажання позивачки, котра з 4 листопада 2007 року працевлаштувалась в іншому місці, та керуючись принципом диспозитивності, відповідно до якого особа розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд (ст.11 КАС України), суд визнає ОСОБА_1 звільненою з посади начальника відділу освіти Новоград-Волинської районної державної адміністрації з 04 листопада 2007 року за п.5 ст. 36 КЗпП України (переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду).

Відповідач у зв"язку з цим зобов'язаний внести відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_1, на підставі ст.235 КЗпП України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2006 року по 04 листопада 2007 року включно та компенсацію за невикористану відпустку.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу", умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 постанови КМ України від 9 березня 2006 р. N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", надання працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки є правом, а не обов"язком керівника.

Крім того, відповідно до ст.35 Закону України "Про державну службу", допомога для оздоровлення виплачується лише при наданні відпустки.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплати їй допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань задоволенню не підлягають.

На підставі ст.237_1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов"язаний відшкодувати працівнику моральну шкоду у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Безумовно, відповідачем така шкода ОСОБА_1 заподіяна. У зв"язку з незаконним звільненням вона зазнала моральних страждань, тривалий час відчувала себе незаслужено скривдженою, була позбавлена зарплати, як основного джерала засобів свого існування, змушена була декілька років відстоювати свої права в суді, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, шукати іншу роботу. Суд вважає достатньою для відшкодування такої моральної шкоди грошову суму 3000 грн.

На підставі викладеного і керуючись Кодексом законів про працю України, ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації №733 від 20 листопада 2006 року і №67-К від 11 грудня 2006 року.

Визнати ОСОБА_1 звільненою з посади начальника відділу освіти Новоград-Волинської районної державної адміністрації з 04 листопада 2007 року за п.5 ст. 36 КЗпП України.

Зобов'язати Новоград-Волинську районну державну адміністрацію внести відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_1, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2006 року по 04 листопада 2007 року включно і компенсацію за невикористану відпустку.

Стягнути з Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 06 червня 2012 р.