Постанова № 24682036, 07.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р.Справа № 5017/257/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.06.2012 року:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО"

на рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2012 року

по справі № 5017/257/2012

за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО"

про стягнення 54022,68 грн.

В судовому засіданні 07 червня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі -позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО" (далі -відповідач, ПП „ЛОГІСТІК-АГРО") про стягнення 54022,68 грн., з яких 50000,00 грн. боргу, 3370,36 грн. пені та 652,32 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач неналежним чином виконав грошове зобов'язання за договором № 29/08-1, укладеним 29.08.2011 року між ФОП ОСОБА_2 та ПП „ЛОГІСТІК-АГРО", що спричинило заборгованість відповідача в сумі 50000,00 грн. та стало підставою для нарахування пені в розмірі 3370,36 грн., виходячи з умов пункту 6.3.2 договору, 3% річних в сумі 652,32 грн. відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2012 року по справі № 5017/257/2012 (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 35000,00 грн. основного боргу, 3370,36 грн. пені, 652,32 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15000,00 грн. за відсутністю предмету спору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 11, 509, 525, 526, 625, 626, 628, 629, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 307 Господарського кодексу України та мотивовано тим, що позивачем доведено документальними доказами наявність у відповідача боргу в сумі 50000,00 грн. за договором № 29/08-1 від 29.08.2011 року. Обставина погашення ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" частини боргу в сумі 15000,00 грн. під час розгляду справи по суті зумовило припинення провадження у справі в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим судом задоволено вимогу позивача в частині стягнення боргу в сумі 35000,00 грн. Крім цього, суд вказав про наявність законних підстав для нарахування пені та 3% річних.

Не погодившись з рішенням суду від 06.04.2012 року, ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а ті обставини, які суд визнав встановленими, є недоведеними, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд проігнорував доводи відповідача, викладені у відзиві на позов; неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, факт непогодження сторонами всіх істотних умов перевезення вантажу, в тому числі його вартості. Крім цього, ненадання позивачем всіх документів, передбачених умовами договору, свідчить про відсутність у ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" підстав для виконання грошового зобов'язання, а відтак, відсутні законні підстави для нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2012 року апеляційна скарга ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" прийнята до провадження з призначенням дати розгляду, ухвала була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходило, отже всі учасники судового процесу відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

На час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 07.06.2012 року будь -яких письмових заяв та клопотань від скаржника щодо відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 29.08.2011 року між Приватним підприємством „ЛОГІСТІК-АГРО" (замовник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір № 29/08-1 на організацію перевезень автомобільним транспортом (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати доставку вантажів/товару замовника у відповідності із погодженими сторонами маршрутами. Замовник сплачує виконання доручення в сумі, погодженій сторонами у заявках, які являються невід'ємною частиною договору. В суму доручення включені витрати виконавця за виконання доручення замовника та винагорода виконавця у разі надання останнім транспортно -експедиційних послуг. Умови транспортування погоджуються сторонами у заявках (пункти 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Підпунктом 2.1.1 встановлено, що виконавець має право для здійснення доручення замовника залучати третіх осіб (підрядників) за своїм вибором.

Згідно підпункту 2.2.2 договору замовник зобов'язаний сплачувати рахунки виконавця (суму доручення) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору платежі та взаєморозрахунки за виконані доручення здійснюються відповідно до виставленого рахунку виконавця. Рахунок виконавця підлягає оплаті на протязі 15-ти днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та надання замовнику документів, передбачених розділом 4 цього договору.

Пунктом 4.2 договору встановлений перелік документів, які надаються після виконання кожного перевезення, зокрема, рахунок встановленого зразка із зазначенням ставки ПДВ.; ксерокопія заявки на перевезення, засвідчена „мокрою" печаткою виконавця; CMR для міжнародних перевезень або 3-й примірник ТТН для перевезення на території України; податкова накладна; акт виконаних робіт з обов'язковим зазначенням номеру та дати договору, номеру та дати заявки, маршруту, ТТН або CMR, номер авто/півпричепу, ПІБ водія.

Згідно підпункту 6.3.2 договору у разі затримки платежів, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожний день затримки платежу.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що дія цього договору починається з моменту його підписання сторонами та продовжується на кожний наступний календарний рік за умов відсутності пропозицій сторін щодо його розірвання.

Відповідно до частин 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 4 ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Згідно ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору № 29/08-1 від 29.08.2011 року за заявками ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" від 29.08.2011 року, 30.08.2011 року, 31.08.2011 року, 02.09.2011 року 02.09.2011 року, 04.09.2011 року, 07.09.2011 року, із залученням третіх осіб, здійснено автомобільним транспортом перевезення вантажу за маршрутом, обумовленим у вказаних заявках та товарно -транспортних накладних №№ 993532, 993534 від 30.08.2011 року №270352 від 20.08.2011 року, № 993601 від 01.09.2011 року, № 993568 від 02.09.2011 року, №№ 993566, 993565 від 02.09.2011 року, № 993618 від 04.09.2011 року, № 993683 від 07.09.2011 року, № 993706 від 08.09.2011 року.

Матеріали справи також свідчать, що 12.09.2011 року між ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) підписано акт здачі -приймання виконаних робіт згідно договору на організацію перевезень автомобільним транспортом № 29/08-1 від 29.08.2011 року, з якого вбачається, що сторони один до одного не мають будь -яких претензій з підстав якісного та у повному обсязі виконання транспортних послуг, вартість яких замовник має сплатити виконавцю в сумі 86100,00 грн.

На підставі вказаного вище акта здачі -приймання виконаних робіт, 12.09.2011 року ФОП ОСОБА_2 виставлено ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" рахунок -фактура № 12/09-2 для здійснення оплати вартості виконаних транспортних послуг в сумі 86100,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно правил ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наявні в матеріалах справи документальні докази (платіжні доручення № 13 від 11.01.2012 року, № 25 від 16.01.2012 року, виписка по рахунках ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" за 05.12.2011 року) свідчать про часткове виконання ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 50000,00 грн.

Колегія суддів також вважає наявними підстави для припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 15000,00 грн. зважаючи на часткове погашення ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" боргу у вказаній сумі під час розгляду справи по суті.

Втім, ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" не погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем обставини наявності у відповідача боргу вказуючи, що не були погоджені всі істотні умови перевезення, в тому числі його вартість.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Яв відмічалось раніше, пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що замовник сплачує виконання доручення в сумі, погодженій сторонами у заявках, які являються невід'ємною частиною договору. В суму доручення включені витрати виконавця за виконання доручення замовника та винагорода виконавця у разі надання останнім транспортно -експедиційних послуг. Умови транспортування погоджуються сторонами у заявках.

Твердження скаржника про непогодження сторонами всіх істотних умов перевезення, а також його вартості, спростовуються наявними в матеріалах справи заявками ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" від 29.08.2011 року, 30.08.2011 року, 31.08.2011 року, 02.09.2011 року, 04.09.2011 року, 07.09.2011 року, які сторонами підписані та скріплені їх печатками, у зв'язку з чим колегією суддів відхиляються такі доводи скаржника як недоведені.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що за умовами пункту 3.2 договору рахунок виконавця підлягає оплаті на протязі 15-ти днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та надання замовнику документів, передбачених розділом 4 цього договору, тобто, за твердженням скаржника відсутність вказаного вище акта є підставою для ненастання обставини, за якою має бути виконано грошове зобов'язання.

Втім, матеріали справи містять в собі акт виконаних робіт, складений сторонами 12.09.2011 року, а також акт здачі -приймання документів від 28.09.2011 року, який свідчить про передачу виконавцем замовнику документів, перелік яких обумовлений в розділі 4 договору № 29/08-1 від 29.08.2011 року із зазначенням про відсутність будь -яких претензій у сторін один до одного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно підпункту 6.3.2 договору у разі затримки платежів, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність у ПП „ЛОГІСТІК-АГРО" основного боргу за договором № 29/08-1 від 29.08.2011 року, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню, розмір якої за вірним розрахунком позивача складає 3370,36 грн. та три проценти річних в сумі 652,32 грн.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, оскаржуване рішення винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування -відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2012 року по справі № 5017/257/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємства „ЛОГІСТІК-АГРО" до спеціального фонду Державного бюджету України 398,43 грн. судового збору, недоплаченого за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 12.06.2012 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк