Постанова № 24681891, 05.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5015/7483/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Желік М. Б.

при секретарі судового засідання Ю. Іванюк

за участю представників сторін:

від прокурора -Ю. Макогон

від позивача -не з'явився

від відповідача (апелянта) -ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с. Заріччя, Жидачівський район, Львівська область б/н від 10.04.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р.

у справі № 5015/7483/11

за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради, м. Новий Розділ, Львівська область

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с. Заріччя, Жидачівський район, Львівська область

про звільнення земельної ділянки біля будинку у АДРЕСА_2 А з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтування) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності; стягнення 1 951, 66 грн. збитків, заподіяних тимчасових зайняттям земельної ділянки за недоотримання доходів від обов'язкових платежів

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. у справі № 5015/7483/11 повністю задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради, суб'єкт підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_2 зобов'язано звільнити земельну ділянку біля будинку у АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтування) тимчасових споруд, з відповідача на користь Новороздільської міської ради стягнуто 1 951, 66 грн. збитків та 2 352, 50 грн. судового збору в дохід державного бюджету.

Рішення суду мотивоване тим, що жодних доказів оформлення права землекористування, передбачених ст. ст. 125, 126 ЗК України, отримання дозволу на розташування тимчасової споруди на спірну споруду суду надано не було.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати дане рішення в частині задоволення позову про звільнення земельної ділянки і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на те, що сума збитків сплачена в добровільному порядку на підставі договору від 10.01.2012 р., що підтверджується квитанцією від 11.01.2012 р. Апелянт зазначає, що діючи в межах чинного законодавства, виготовила документацію на земельну ділянку та на тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності і встановила торговий кіоск по пр. Шевченка, 32 А. Жодних заперечень щодо його розташування не було. Про відсутність будь-яких заперечень щодо розташування даної споруди свідчить і рішення Новороздільської міської ради від 25.02.2010 р. «Про порушення земельного законодавства», яким визначено перелік кіосків, щодо розташування яких міська рада заперечує, проте, серед перелічених малих архітектурних форм немає належного відповідачу кіоску за адресою: пр. Шевченка, 32 А. Крім цього, апелянт зазначає, що судом порушено її право на участь у судовому засіданні, розгляд справи за її відсутності позбавив можливості подавати докази, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та невірних висновків.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Новороздільської міської ради № 69 від 06.02.2002 р. відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 0, 002 га біля будинку у АДРЕСА_2 для розміщення кіоску продовольчих товарів строком на 3 роки - до 01.03.2005 р., що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 01.03.2002 р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 557. Договір пролонгований не був, доказів зворотного у матеріалах справи відсутні.

Рішенням Новороздільської міської ради № 880 від 25.02.2010 р. «Про порушення земельного законодавства», зобов'язано власників малих архітектурних форм, що розташовані на земельних ділянках по АДРЕСА_2 (в тому числі ОСОБА_2.), які порушують земельне законодавство (відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку), в місячний термін звільнити земельні ділянки (демонтувати малі архітектурні форми); комісії по визначенню збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок за недоотримання доходів від обов'язкових платежів встановити розмір збитків власникам малих архітектурних форм в місячний термін укласти угоду щодо відшкодування збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок за недоотримання доходів від обов'язкових платежів.

Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 217 від 09.06.2011 р. «Про затвердження актів про встановлення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок»відповідачу встановлено суму 1 951, 66 грн., що обчислено у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р.

Зазначені рішення відповідачем не оскаржувались, доказів їх недійсності чи скасування суду не надано.

Згідно ст. 161 ЗК України, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вбачається з висновку відділу містобудування, архітектури та будівництва виконавчого комітету Новороздільської міської ради (а.с. 13), два металеві кіоски приватного підприємця ОСОБА_2 розміщені по АДРЕСА_1. Дане підтверджується наданими в судових засіданнях поясненнями ОСОБА_2, остання демонтувала малу архітектурну форму за адресою АДРЕСА_2, але самовільно встановила її за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до висновку відділу містобудування, архітектури та будівництва Новороздільської міської ради № 22/1 від 02.11.2011 р., об'єкти відповідача є тимчасовими спорудами для провадження підприємницької діяльності. Жодних доказів оформлення права землекористування, передбачених ст. ст. 125, 126 ЗК України, отримання дозволу на розташування тимчасової споруди суду надано не було.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 125 ЗК України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Рішенням суду першої інстанції з відповідача на користь Новороздільської міської ради стягнуто 1 951, 66 грн. збитків.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, до винесення рішення місцевим судом, позивачем Новороздільською міською радою з відповідачем суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір про добровільне відшкодування втрат від недоотримання коштів Новороздільською міською радою за фактичне землекористування суб'єктом підприємницької діяльності земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 10.01.2012 р. ОСОБА_2 добровільно сплачено збитки у розмірі 1 951,66 грн., що підтверджується квитанцією № 8/1 від 11.01.2012 р., копія якої долучена до апеляційної скарги, Таким чином, з цих підстав, провадження в частині стягнення 1 951,66 грн. збитків слід припинити згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає частковому скасуванню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Крім того, судом встановлено, що скаржник при поданні апеляційної скарги сплатив 804,75 грн. судового збору за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. у справі №5015/7483/11, а повинен був сплатити судовий збір у розмірі 536,50 грн. (немайнова вимога). Оскільки, рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. у справі №5015/7483/11 в частині стягнення 1 951,66 грн. збитків (майнової вимоги) підлягає скасуванню, то колегія суддів прийшла до висновку про необхідність стягнення з відповідача за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції 1 073,00 грн. судового збору та повернення апелянту судового збору в розмірі 268,25 грн., як такого, що зайво сплачений згідно квитанції №10032.344.4 від 14.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с. Заріччя, Жидачівський район, Львівська область, залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. у справі №5015/7483/11 в частині стягнення 1 951,66 грн. збитків скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

Провадження у справі в частині стягнення 1 951,66 грн. збитків припинити.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 р. у справі №5015/7483/11 залишити без змін.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, с. Заріччя, Жидачівський район, Львівська область, 1 073,00 грн. судового збору в дохід державного бюджету.

4. Повернути Субєкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2012 у цій справі у розмірі 268,25 грн., як такий, що зайво сплачений згідно квитанції №10032.344.4 від 14.03.2012 року.

5. Господарському суду Львівської області видати наказ в порядку ст. 116 ПК України.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку

7. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 08.06.2012 р.