Постанова № 24681818, 05.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5008/150/2012

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Процика Т.С.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Альфа-Сервіс Груп»за № 24/12-ю від 11.04.2012 року;

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2012 року;

у справі № 5008/150/2012;

за позовом: ПАТ «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці Ужгородського району;

до відповідача: ТзОВ «Альфа-Сервіс Груп», м. Ужгород;

про стягнення 12 802,37 грн. заборгованості.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 51 від 19.04.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Закарпаттяобленерго»звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Альфа-Сервіс Груп»про стягнення 12 802,37 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/150/2012 (суддя Йосипчук О.С.) позов ПАТ «Закарпаттяобленерго»задоволено частково. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ТзОВ «Альфа-Сервіс Груп»на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго»7802,37 грн. заборгованості, а саме 6844,42 грн. -заборгованості за понаднормову спожиту енергію, 368,13 грн. -індексу інфляції, 205,50 грн. -3 % річних, 384,32 грн. -пені. В частині вимог про стягнення 5000 грн. вартості спожитої електроенергії провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Альфа-Сервіс Груп»подало апеляційну скаргу за № 24/12-ю від 11.04.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував те, що позовні вимоги ПАТ «Закарпаттяобленерго»жодним доказовим документом не підтверджені в частині перевищення товариством договірних величин споживання електроенергії.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 6-5-98 від 07.05.2012 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 8110 від 17.05.2012 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Рахівським РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»(постачальник) та ТзОВ «Альфа-Сервіс Груп» (споживач) було укладено договір про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009р. (надалі договір). Згідно умов договору постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 9 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1.1. «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»)

Згідно п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався здійснювати оплату постачальнику вартості електричної енергії згідно з умовами додатку № 7 «Порядок розрахунків».

В п. 2 додатку № 7 до договору зазначено, що покази розрахункових приладів обліку електроенергії знімаються представником споживача або одночасно представниками споживача і постачальника. Дані показів розрахункових приладів обліку електроенергії записуються в акт встановленої форми Додатком № 7, який підписується представником споживача і надається постачальнику на наступний день після зняття показів приладів обліку. Акт підписаний представником споживача служить підставою для виписки рахунку на оплату використаної електроенергії.

В п. 7 додатку № 7 до договору сторони погодили, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі 100 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на підставі рахунку виписаного постачальником електричної енергії. Оплата рахунків здійснюється не пізніше 5-ти операційних банківських днів, з дати отримання споживачем рахунку.

Згідно п. 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач зобов'язався сплачувати постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

13.08.2010р. відповідачем було подано позивачу заявку на обсяги постачання електроенергії в 2011 році (додатком 1.1. до договору), в якій погоджено обсяг споживання електричної енергії в 2012 році, зокрема: на об'єкті ПОБ смт. Вел. Бичків, вул. Прикордонна: в лютому -1,7 тис кВт, в березні -1,6 тис. кВт.; на об'єкті ПОБ Рахів: в лютому -0,9 тис кВт, в березні -0,9 тис. кВт.; на об'єкті Кантора: в лютому -0,45 тис кВт, в березні -0,25 тис. кВт.

На виконання умов договору відповідачем були надані позивачу акти спожитої електроенергії від 14.02.2011 року за лютий та від 11.03.2011 року за березень. Зазначені акти підписані представником відповідача.

На підставі зазначених вище актів позивачем були виписані рахунки № 2579 від 14.02.2011 року на оплату використаної активної електроенергії за лютий 2011 року на суму 5 000,00 грн., № 2580 від 14.02.2011 року на оплату використаної перевищеної договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2011 року на суму 5 683,59 грн., № 4099 від 11.03.2011 року на оплату використаної перевищеної договірної величини споживання електричної енергії за березень 2011 року на суму 1 160,83 грн. Зазначені рахунки підписані споживачем без зауважень.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не оплатив вищезазначені рахунки, у зв'язку з чим, в останнього виник борг в сумі 5 000,00 грн. за спожиту активну енергію в лютому 2011 року, 6 844,42 грн. - за спожиту електроенергію в лютому та березні 2011 року з перевищенням договірної величини споживання електричної енергії, 368,13 грн. інфляційних витрат (за період з березня 2011 року по лютий 2012 року), 205,50 грн. (за періоди з 01.03.2011 року по 31.07.2012 року, з 01.09.2011 року по 28.02.2011 року), 384,32 грн. пені (за період з 01.09.2011 року по 28.02.2012 року).

Позивачем направлялись на адресу відповідача претензії № 6-7-44 від 29.04.2011 року, № 6-7-78 від 05.07.2011 року з вимогою сплатити заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка виникла внаслідок невиконання умов договору про постачання електричної енергії № Р 06/10-093.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року № 28 постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до п.4.2. Правил користування електроенергією, відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним чи поквартальним розподілом подаються постачальнику електроенергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 13.08.2010р. подано заявку на обсяги постачання електроенергії в 2011 році, на підставі якої позивачем скориговано нові обсяги постачання у 2011 році електроенергії на об'єкти відповідача.

Судом встановлено, що на підставі Актів споживача щодо спожитої електроенергії в лютому та березні 2011 року позивачу були виписані рахунки № 2579 від 14.02.2011 року за використану активну електроенергію за лютий 2011 року на суму 5 000,00 грн., № 2580 від 14.02.2011 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2011 року на суму 5 683,59 грн., № 4099 від 11.03.2011 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень 2011 року суму 1 160,83 грн. Зазначені рахунки підписані споживачем без зауважень.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було здійснено оплату рахунку № 2579 від 14.02.2011 року за використану активну електроенергію за лютий 2011 року на суму 5 000,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 36). Тому судом першої інстанції обґрунтовано припинено провадження у справі в частині стягнення 5 000,00 грн. на підставі п.1.1.ст.80 ГПК України).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем здійснено оплату рахунків № 2580 від 14.02.2011 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2011 року на суму 5 683,59 грн. та № 4099 від 11.03.2011 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень 2011 року суму 1 160,83 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався перед позивачем згідно договору про постачання електроенергії №Р06/10-0931 від 05.03.2009 р. в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 6844,42 грн. за спожиту понаднормову електричну енергію в лютому та березні 2011 року.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 -612 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.1 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4 цього договору з порушенням термінів визначених відповідним додатком споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 за кожен день прострочення платежу.

З огляду на доведення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 384,32 грн. пені (за період з 01.09.2011 року по 28.02.2012 року).

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 368,13 грн. інфляційних витрат (за період з березня 2011 року по лютий 2012 року), 205,50 грн. (за періоди з 01.03.2011 року по 31.07.2012 року, з 01.09.2011 року по 28.02.2011 року).

Твердження апелянта про те, що рахунки № 2580 від 14.02.2011 року та № 4099 від 11.03.2011 року він не отримував і про існування їх дізнався лише із позовної заяви не підтверджені матеріалами справи. Адже, зазначені рахунки підписані представником споживача.

Посилання апелянта на те, що на сьогоднішній день постачання електроенергії на об'єкті в м. Рахів по вул. Попенка,11 припинено на підставі заяви від 03.03.2011 року № 43/11-ю, у зв'язку з вибуттям даного об'єкта з користування товариства, а по інших об'єктах припинено шляхом фізичного відключення об'єктів від електромережі не звільняє відповідача від обов'язку оплатити використану електроенергію на об'єктах в лютому березні 2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Процик Т.С.

Постанова підписана 13 червня 2012 року