Рішення № 24681194, 07.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2012 р. Справа № 15/031-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл.,

Білоцерківський р-н, с. Фурси

про стягнення 113489,77 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_3 (дов. № 660 від 11.04.2012р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення 113489,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 15/03/10 від 15.03.2010р. купівлі-продажу товару з відстроченням платежу не сплатив позивачу вартість товару, поставленого за видатковими накладними № Т-00000001 від 15.04.2010р., № Т-00000001 від 21.05.2010р., № Т-00000001 від 01.07.2010р., № Т-00000001 від 02.07.2010р., № Т-00000001 від 12.07.2010р., № Т-00000001 від 02.11.2010р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 72955,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 1017,14 грн. інфляційних втрат, 3040,13 грн. 3% річних та на підставі п. 7.4 договору № 15/03/10 від 15.03.2010р. нараховано 36477,50 грн. штрафу.

При цьому позивачем невірно зазначена сума позову - 113489,27 грн., оскільки сума всіх вимог становить - 113489,77 грн. Отже, на підставі ч. 3 ст. 55 ГПК України сума позову - 113489,77 грн. визначена судом.

У судових засіданнях 17.04.2012р., 25.05.2012р. та 07.06.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 17.04.2012р., 11.05.2012р., 25.05.2012р. та 07.06.2012р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (спеціальний витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.04.2012р.). Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Крім того, отримання відповідачем ухвали суду підтверджується повідомленням № 34018721 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду від 03.04.2012р., 17.04.2012р., 11.05.2012р. та 25.05.2012р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір № 15/03/10 від 15.03.2010р. купівлі-продажу товару з відстроченням платежу.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору продавець зобов'язується передати продавцю товар на умовах, передбачених даним договором, а покупець -прийняти товар та оплатити товар на умовах цього договору. Товар відгружається з відповідними документами, які передаються одночасно з товаром.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.5, 2.8 договору ціна товару вказується у рахунку та інших супровідних документах окремо щодо кожної партії товару і визначається у національній валюті України, тобто у гривнях. Покупець зобов'язується сплати повну вартість отриманого згідно супровідних документів товару шляхом перерахування коштів нв розрахунковий рахунок продавця, або готівкою протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Вид розрахунків -готівка або безготівковий розрахунок.

Пунктами 3.3, 3.4 договору передбачено, що зобов'язання продавця передати товар, вважається виконаним з моменту вручення товару і всіх супроводжуючих документів покупцю, або його довіреній особі. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент приймання-передачі товару. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження товару від продавця до покупця відбувається в момент приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатки сторін і діє до 31.12.2010р.

Позивачем в позовній заяві помилково зазначено, що ним поставлено товар відповідачу на суму 182527,00 грн., проте, як вбачається з видаткових накладних № Т-00000001 від 15.04.2010р. на суму 56133,00 грн., № Т-00000001 від 21.05.2010р. на суму 19155,00 грн., № Т-00000001 від 01.07.2010р. на суму 42514,00 грн., № Т-00000001 від 02.07.2010р. на суму 6940,00 грн., № Т-00000001 від 12.07.2010р. на суму 47511,00 грн., № Т-00000001 від 02.11.2010р. на суму 8196,00 грн., позивачем поставлений товар на загальну суму 180449,00 грн.

Відповідач в порушення умов п. 2.5 договору частково розрахувався з позивачем за отриманий товар у сумі 109572,00 грн.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача за видатковими накладними № Т-00000001 від 02.07.2010р., № Т-00000001 від 12.07.2010р., № Т-00000001 від 02.11.2010р. та частково за видатковою накладною № Т-00000001 від 01.07.2010р. у сумі 70877,00 грн. залишилась несплаченою (180449,00 грн. -109572,00 грн.).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 70877,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення 72955,00 грн. боргу за товар, отриманий на підставі договору № 15/03/10 від 15.03.2010р. за видатковими накладним у кількості 4 штук підлягає задоволенню у сумі 70877,00 грн. відповідно до правильного арифметичного розрахунку.

В частині позову про стягнення боргу у сумі 2078,00 грн. суд відмовляє, оскільки в цій частині наявність боргу позивачем не доведена.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1017,14 грн. інфляційних втрат та 3040,13 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1017,14 грн., які нараховані за загальний період з жовтня 2010р. по лютий 2012р. на суму боргу 72955,00 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Така ж сама позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10, від 24.11.2010р. у справі № 21/108-10.

Інфляційні втрати, які нараховані на заборгованість за накладною № Т-00000001 від 01.07.2010р. та на заборгованість за накладними № Т-00000001 від 02.07.2010р., № Т-00000001 від 12.07.2010р. підлягають стягненню з відповідача за період з жовтня 2010р. по лютий 2012р.

Зобов'язання відповідача з оплати товару за накладною № Т-00000001 від 02.11.2010р. відповідно до п. 2.5 договору виникло 02.12.2010р., тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати, що нараховані за повний календарний місяць тобто з 01.01.2011р. по лютий 2012р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які нараховані за загальний період з жовтня 2010р. по лютий 2012р. за кожною накладною окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять 4609,43 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1017,14 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3040,13 грн., які нараховані за загальний період з 29.10.2010р. по 19.03.2012р. на суму боргу 72955,00 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, що нараховані за період з 29.10.2010р. по 19.03.2012р. за кожною накладною окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять 2935,78 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 36477,50 грн. штрафу за порушення терміну оплати, який нарахований у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару на підставі п. 7.4 договору.

Відповідно до п. 7.4 договору № 15/03/10 від 15.03.2010р. покупець за недотримання строків оплати товару, передбачених п. 2.5 та 2.6 договору сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 50% вартості неоплаченого або неповернутого товару.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 36477,50 грн. штрафу.

Проте, 50 % від суми заборгованості, яка існувала станом на час подачі позову, складає 35438,50 грн.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Беручи до уваги те, що відповідач виконував свої зобов'язання за договором № 15/03/10 від 15.03.2010р. та здійснював частково оплату за поставлений товар у сумі 109572,00 грн. та те, що за прострочення виконання грошового зобов'язання з відповідача стягнуто 3% річних та інфляційні втрати, та враховуючи, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача штраф в розмірі 21263,10 грн., що складає 30% від суми 70877,00 грн. заборгованості.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (09150, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 70877,00 грн. (сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 00 коп.) боргу, 1017,14 грн. (одна тисяча сімнадцять грн. 14 коп.) інфляційних втрат, 2935,78 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять грн. 78 коп.) 3% річних, 21263,10 грн. (двадцять одна тисяча двісті шістдесят три грн. 10 коп.) штрафу, 1921,86 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 86 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 12.06.2012р.