Рішення № 24681091, 06.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2012 р. Справа № 2/029-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв», м. Київ

до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Димер,

Вишгородського району

про стягнення 54 758,70 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність від 17.10.2011р., б/н;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Ларєв», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.04.2012р. №147 до відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Димер Вишгородського р-ну Київської області, в якому просить стягнути з відповідача 54 758,70 грн., в тому числі: заборгованість в сумі 27 447,76 грн. за Договором поставки від 06.09.2010р. №002383/1144 та штрафні санкції в сумі 27 310,94 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем за Договором поставки від 06.09.2010р. №002383/1144 та не сплатив кошти за поставлений товар, визначений договором, в результаті чого борг відповідача за договором складає 27 477,76 грн. Також, позивач стверджує, що за порушення строку оплати за поставлений товар з відповідача належать до стягнення штрафні санкції в загальній сумі 27 310,94 грн., в тому числі штраф за пунктом 8.2 договору в сумі 20 311,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4062,26 грн., інфляційні втрати в сумі 192,57 грн., штраф за пунктом 8.6 Договору в сумі 2744,77 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 04.05.2012р. представник позивача подав витребувані судом документи та заяву про уточнення позовних вимог без номера та дати, в якій просить суд стягнути з відповідача 27 447,76 грн. основного боргу, 21 018,53 грн. штрафу, відповідно до пункту 8.2. договору, 5 746,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 192,57 грн. інфляційних втрат, а всього -54 671,61 грн. Зазначена заява ухвалою від 04.05.2012р. прийнята судом до розгляду, розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів.

05.06.2012р. представником ТОВ «Ларєв»подано до господарського суду Київської області заяву від 31.05.2012р. №209 про зміну предмету позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27 177,47 грн. та штрафні санкції в сумі 3 166,41 грн., з яких: штраф в розмірі 10% в сумі 2 177,47 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 190,68 грн. та 303,79 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку предметом позову є стягнення простроченого боргу та штрафних санкцій. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. В даному випадку підставою позову є невиконання відповідачем договору поставки 002383/1144 від 06.09.2010р. в частині оплати коштів у визначений договором строк, що тягне за собою настання відповідальності, передбаченої договором.

Як вбачається з поданої заяви про зміну предмету позову від 31.05.2012р. №209, позивач не змінює предмету, або підстав позову, а лише уточнює та зменшує суму позову, відповідно, зазначена заява приймається судом до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви про зміну предмету позову від 31.05.2012р. №209 про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27 177,47 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 166,41 грн., з яких: штраф в розмірі 10% в сумі 2 177,47 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 190,68 грн. та 303,79 грн. 3% річних.

Відповідач в судові засідання 04.05.2012р., 23.05.2012р. та 06.06.2012р. свого представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.04.2012р., 04.05.2012р. та 23.05.2012р. не виконав, про причини нез'явлення представника в судові засідання суд належним чином не повідомив.

У зв'язку з неявкою відповідача та неподання витребовуваних судом документів, в порядку п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи по суті відкладався.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.05.2012р. №13714695, відповідач у справі включений до ЄДРПОУ і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, та відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «Ларєв»), до відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, смт Димер Вишгородського р-ну Київської області (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1І.), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 06.09.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (далі -покупець) та ТОВ «Ларєв»(далі -постачальник, продавець) договір поставки №002383/1144 (далі -Договір), згідно якого постачальник зобов'язується постачати і передавати покупцю певний товар у власність, а покупець зобов'язується приймати та реалізувати цей товар в асортименті та кількості, який визначений замовленням, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору. Відповідно до умов Договору:

- зобов'язання сторін за цим договором виникають на підставі замовлення покупця продукції постачальника. В замовленні визначаються кількість, вид, якість товару, строк та місце поставки, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від встановлених цим Договором (п. п. 2.1., 2.2. Договору);

- під час поставки постачальник надає покупцю накладні, сертифікати щодо товару тощо. У разі прийому товару, покупець з відмітками про прийом товару повертає другий екземпляр накладної постачальнику та залишає собі один екземпляр накладної та сертифікати на товар. Товар передається уповноваженому представнику покупця, при цьому постачальник не зобов'язаний перевіряти повноваження особи представника покупця, якщо товар був доставлений за місцем призначення у відповідності до замовлення та зазначеної адреси покупця. Покупець самостійно несе відповідальність за представників покупця за отриманий товар в місці призначення та зобов'язання розрахуватись з постачальником за доставлений товар (п. п. 4.5., 4.6. Договору);

- постачальник зобов'язаний постачати покупцеві товар за умов даного Договору (п. 5.1.1. Договору);

- постачальник має право вимагати від покупця здійснити оплату за поставлений товар та вимагати від покупця сплати штрафних санкцій за невиконання, або неналежне виконання умов договору (п. п. 5.3.1., 5.3.3. Договору);

- покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити в повному розмірі товар згідно умов Договору (п. п. 5.2.1., 5.2.2. Договору);

- цін товару визначається на підставі прас-листів та вказується у замовленні покупця та підтверджується сторонами видатковою накладною (п. 6.1. Договору);

- оплата здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п. 6.4. Договору);

- покупець зобов'язаний сплатити 0,2% від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожний день, у разі коли покупець своєчасно не сплатив за отриманий товар скориставшись відстрочкою платежу (п. 6.5. Договору);

- за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим прямі збитки у порядку передбаченому чинним законодавством України. До таких збитків сторони також відносять штрафи, інші фінансові та штрафні санкції (п. 8.1. Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості заборгованого товару. (п. 8.3. Договору);

- покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (п. 8.8. Договору);

- цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (п. 10.1. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання своїх господарських зобов'язань ТОВ «Ларєв»поставило ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 34 147,47 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін видаткові накладні, а саме:

видаткова накладна від 22.12.2011р. №Л-00088722 на суму 26 603,92 грн.,

видаткова накладна від 15.12.2011р. №Л-00087000 на суму 4 215,35 грн.,

видаткова накладна від 15.12.2011р. №Л-00090600 на суму 3 328,20 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи).

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4 Договору визначено, що оплата здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Відповідач умови Договору по сплаті грошових коштів за поставлений товар належним чином не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 05.03.2012р. надіслано на адресу відповідача -ФОП ОСОБА_1 претензію з вимогою сплатити борг в розмірі

34 147,76 грн. та штрафні санкції в розмірі 22 714,01 грн., про що свідчить копія фіскального чеку «Укрпошти»від 05.03.2012р. №0264, як доказ направлення відповідачу зазначеної претензії (копії наявні в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, відповідачем були частково перераховані грошові кошти за поставлений товар в розмірі 6 700,00 грн., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами від 05.03.2012р. №9873 на суму 700,00 грн. та від 15.03.2012р. №11413 на суму 6 000,00 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводи позивача не спростував та доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання перед позивачем з оплати грошових коштів за поставлений товар в сумі 34147,47 -700,00 -6000,00 = 27447,47 грн., згідно видаткових накладних, в строк передбачений Договором.

Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 27 177,47 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню повністю в сумі 27 177,47 грн.

У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 190,68 грн. та 3% річних в сумі 303,79 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» №480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Беручи до уваги офіційні статистичні данні Державного комітету статистики України, враховуючи рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», виходячи з наступного розрахунку, який враховує оприлюднені індекси інфляції за вказані періоди, встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором:

назва документусума, грн.строк оплати (п.6.4 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів прострочення3% річних, грн.збитки, завдані інфляцією, грн.видаткова накладна від 15.12.2011р. №Л-000870004 215,3504.01.12 4 215,357 днів (05.01.12-11.01.12)2,430видаткова накладна від 22.12.2011р. №Л-0008872226 603,9211.01.12 30 819,27 7 днів (12.01.12-18.01.12) 17,7361,64видаткова накладна від 29.12.2011р. №Л-000906003 328,2018.01.12 34 147,4747 днів (19.01.12-05.03.12)131,9168,29прибутковий касовий ордер 05.03.2012р. №9873 700,0033 447,4710 днів (06.03.12-15.03.12)27,490прибутковий касовий ордер 15.03.2012р. №11413 6 000,0027 447,4777 днів (16.03.12-31.05.12)*173,710 0всього 6 700,0027 447,47 353,27129,93* до дати заяви про зміну предмету позову

судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять 353,27 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами становлять в сумі 129,93 грн.

Позивачем заявлено до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 190,68 грн. та 3% річних в сумі 303,79 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог. За таких обставин, вимога про стягнення 303,79 грн. 3% річних підлягає задоволенню в заявленій сумі, а вимога про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 190,68 грн. задовольняються судом частково в сумі 129,93 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від вартості заборгованого товару, передбачений пунктом 8.3. Договору, в розмірі 2 177,47 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

У розумінні частин першої, другої ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно частини другої ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до положення пункту 8.3. Договору поставки, у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості заборгованого товару.

Таким чином, положення пункту 8.3. Договору поставки узгоджуються з положеннями ст. 549 ЦК України та ст. 551 ЦК України. Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 27 447,47 грн., відповідно штраф в розмірі 10% від заборгованості становить 2 744,75 грн. Позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 2 177,47 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. За таких обставин суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 10% від вартості заборгованого товару в сумі 2 177,47 грн.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково, приймає рішення про стягнення з відповідача -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»заборгованість в розмірі 29 788,66 грн., з яких: 27 177,47 грн. основної заборгованості, 303,79 грн. 3% річних, 129,93 грн. збитків, завдані інфляційними процесами, 2177,47 грн. штрафу та, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 549, 551, 610, ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»(02094, м. Київ,

вул. Краківська, 18-А, код ЄДРПОУ 19479382)

27 177,47 грн. (двадцять сім тисяч сто сімдесят сім гривень сорок сім копійок) основної заборгованості,

303,79 грн. (триста три гривні сімдесят дев'ять копійок) 3% річних,

129,93 грн. (сто двадцять дев'ять гривень дев'яносто три копійки) збитків, завданих інфляційними процесами,

2177,47 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім гривень сорок сім копійок) штрафу,

1 606,22 грн. (одну тисячу шістсот шість гривень двадцять дві копійки) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 13.06.2012р.