Ухвала суду № 24678676, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5523/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської обласної на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року в справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Позивач Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна»звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 22.06.2011 року № 0000262301, відповідно до якого податковим органом було збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19 036,59 грн.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 22.06.2011 року № 0000262301.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Миронівському районі подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наказу №286 від 30.05.2011 року ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Київ-Атлантик Україна»за період з 30.05.2011 по 03.06.2011 року щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Альтекс-Юг»за листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.06.2011 року № 256/23-011/22929481 та зазначено порушення позивачем вимог законодавства, зокрема: п. 1.7, 1.8 ст.1, пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», ст.. 228,662,655,656 ЦК України у зв'язку з виконанням право чинів з придбання сільськогосподарської продукції, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

У зв'язку з цим податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 15 229,28 грн.

В подальшому податковим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 22.06.2011 року №0000262301, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість»у сумі 19 036,59 грн, з яких: 15 229,28 грн - за основним платежем, 3807,31 грн -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Київ-Атлантик Україна»та ПП «Альтекс-Юг»укладено договір, відповідно до якого ПП «Альтекс-Юг»поставило кукурудзу на кормові потреби у кількості 55,166 тонн на суму 79990,70 грн та сою у кількості 3, 795 тонн на суму 11 385 грн про що виписано накладні № СВ 003886 від 05.11.2010 року та № СВ 004020 від15.11.2011 року та податкові накладні від 05.11.2010 року № 425 та від 15.11.2010 року № 502. Суму податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними включено до податкового кредиту за період, що підлягав перевірці; податкові накладні відображено у податкових деклараціях з ПДВ та в даних декларацій за листопад 2010 року

Транспортування товару, що було придбано, здійснювалось ПП «Альтекс-Юг»та за його рахунок. Оприбуткування товару та подальше зберігання здійснювались в складських приміщеннях позивача. Розрахунки за товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 11.11.2010 року, 15.11.2010 року, 15.12.2010 року, 27.12.2010 року.

Із акта перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про те, що ПП «Альтекс-Юг»має всі ознаки фіктивного підприємства, а отже вчинені ним правочини з контрагентами є фіктивними, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок. Тому, позивач незаконно сформу4вав податковий кредит з ПДВ на суму 15229,28 грн.

Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів податкового органу.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, тощо.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із матеріалів справи, які були також досліджені в суді першої інстанції, вбачається, що у підтвердження реальності угод, укладених позивачем та його контрагентами, надавалися товарно-транспортні накладні, складені у листопада 2010 року, журнали реєстрації вантажів на автомобільних вагах, які підтверджують відпуск та отримання товару сторонами угоди -зернових культур.

На час укладення правочинів, ПП «Альтекс-Юг»був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість

Отже, суд на підставі зібраних у справі доказах, чітко встановив про реальність поставок з боку ПП «Альтекс-Юг», проведення оплати вартості поставленого товару.

Доводи відповідача про те, що відповідно до листа Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем від 06.02.2012 року у базі АІС «Автомобіль»відсутній номерний знак НОМЕР_2, що належав автомобілю, який доставляв товар позивачеві, не підтверджується доказами, дослідженими в ході розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання нікчемними право чинів, укладених позивачем з іншими суб»єктами господарювання.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктами 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлені вимоги до змісту податкової накладної. Зокрема податкова накладна має містити порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім.»я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товару (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об»єм); повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, що знаходяться у справі містять всі вищезазначені реквізити .

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв»язку з придбанням товару (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.27.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник ПДВ, а отже не мав права видавати податкові накладні, тоді як позивачем у підтвердження здійснення господарських операцій були надані до суду копії податкових, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та копії платіжних доручень. Вказані документи містять найменування постачальника та покупця, перелік проданого товару, підписи уповноважених представників сторін, печатки підприємств, що повністю відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Суд правильно зазначив у постанові про те, що законодавство України не покладає на особу відповідальність за правопорушення, вчинені іншою особою, в т.ч. не покладає обов'язку відповідати за господарську діяльність контрагентів.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України, за наявності обставин для проведення документальної перевірки, які визначені статтями 77 та 78 цього Кодексу, за рішенням керівник а органу державної податкової служби може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

Позапланова документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС виключно на підставі рішення керівника ОДПС, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або врученням йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового провадження про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що позапланова невиїзна документальна перевірка позивача була проведена на підставі п. 78.1 ст. 78 та ст. 70 Податкового Кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Альтекс-Юг»за період з 10.06.2008 по 01.04.2011 рок, що підтверджується наказом ДПІ у Миронівському районі від 30.05.2011 року № 286.

Крім того, у вищезазначеному пункті міститься перелік обставин за яких проводиться така перевірка, проте жодної із них вищезазначений наказ не містить.

Також судом першої інстанції встановлено, що наказ на проведення перевірки та акт перевірки, містять відмінні дані щодо контрагента позивача, його коду ЄДРПОУ та періоду за який проводилась перевірка.

Крім того, суд першої інстанції неодноразово витребував у відповідача рішення податкового органу (наказу), на підставі якого проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з контрагентом ПП «Альтекс-Юг», код ЄДРПОУ 37048928, за результатами якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проте, такого рішення на вимогу суду відповідач не надав.

Тому, суд дійшов вірного висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з контрагентом ПП «Альтекс-Юг».

Однак, як вбачається з постанови суду, 15.04.2011 року на адресу ДПІ у Миронівському районі направлений лист Броварської ОДПІ щодо необхідності виконання постанови по кримінальній справі., порушеної по факту скоєння невстановленими особами фіктивного підприємництва та постанова слідчого СВПМ Броварської ОДПІ від 12.04.2011 року.

Відповідно до даної постанови у кримінальній справі призначено позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства службовими особами ПрАТ «Київ-Атлантик Україна»по взаємовідносинах з ПП «Альтекс-Юг»та доручено здійснити проведення перевірки ДПІ у Миронівському районі.

Отже, проведення перевірки податковим органом та складання акту перевірки здійснено у відповідності до вимог п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України

Відповідно до п.86.9 ст. 86 ПК України, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу ДПС визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тому, дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке було складено відповідно до перевірки, що призначалась згідно з кримінально-процесуальним законом, є такими, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтами доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 18 червня 2012 року.