Постанова № 24678543, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1862/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бабенка К.А.

Мельничука В.П.

За участю секретаря: Козій чук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»до Київської обласної митниці про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Моньє» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці про визнання дій протиправними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Моньє»звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1730, наказів Київської обласної митниці від 13.05.2009 року № 188 «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє», від 03.06.2009 року № 224 «Про внесення змін до у Київської обласної митниці від 13.05.2009 року № 188», від 29.07.2009 року № 291 «Про внесення змін до наказу Київської обласної митниці від 13.05.2009 року № 188»та від 30.09.2009 року № 387 «Про внесення змін до наказу Київської обласної митниці від 13.05.2009 року № 188»робочою групою на підставі посвідчень від 18.05.2009 року № 10, посвідчень від 18.05.2009 року № 9; посвідчення від 18.05.2009 року № 8 проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Моньє" за період з 01.06.2206 року по 30.06.2009 року.

Підставою проведення перевірки зазначено п.п. 2 п.4 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1730, згідно з яким у позаплановому порядку перевірки можуть проводитись у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 30.11.2009 року № 12/9/125000000/32831998, за змістом якого підставою для її проведення стало виявлення факту, що свідчить про порушення позивачем законодавства з питань митної справи, а саме: Київською обласною митницею 05.05.2009 року отримано від ПП ОСОБА_3, який здійснив перевезення товарів для ТОВ «Моньє» вантажним автомобілем, копії документів. Згідно наданої інформації встановлено, що сума транспортних витрат по перевезенню товарів до митного кордону України склала 5441,00 грн. Позивачем до митного оформлення подана довідка від 05.04.2007 року про вартість транспортних витрат зазначеному перевезенні в розмірі 2300,00грн. Митні платежі були стягнуті з урахуванням суми транспортних витрат -2300,00 грн. Таким чином, надані ПП ОСОБА_3 документи (акт здачі-прийняття робіт, податкова накладна, платіжне доручення), які є первинними документами бухгалтерського обліку перевізника та джерелом інформації про дійсну собівартість перевезення вантажів, свідчили про факт заниження сум транспортних витрат при ввезені товарів, отримувачем яких був позивач у справі.

Дана підстава відповідає положенням п. 4 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1730.

Вказана вище перевірка проводилась в період з 18.05.2009 року по 03.06.2009 року. В період з 04.06.2009 року по 01.07.2009 року перевірка була призупинена, у зв'язку з відпусткою фінансового директора ТОВ «Моньє».

Згідно з актом перевірки, 03.07.2009 року робоча група, яка її проводила, прибула на підприємство, проте не була допущена посадовими особами підприємства.

Для продовження перевірки робочою групою прийняте рішення щодо направлення запитів перевізникам, які здійснювали транспортування товарів про надання копій документів щодо вартості наданих ними послуг.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається протиправності дій відповідача під час проведення спірної перевірки, натомість останній, проводячи вказану вище перевірку, діяв у відповідності до норм чинного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно пункту 5 частини 1, частини 2 статті 41, статей 60, 69 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки систем звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього кодексу.

Перевірка систем звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України -це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим Кодексом та іншими законами України.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватись, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи. яка його заміщує.

Згідно пункту 4 частини 2 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1730 від 23.12.2004 року, у позаплановому порядку перевірки проводяться у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи.

Законом України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»встановлені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до положень Митного кодексу України під час переміщення товарів через митний кордон України здійснюється митний контроль шляхом проведення митних процедур, а також у формах митного контролю, зазначених у статті 41 Митного кодексу України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено право митних органів здійснювати митний контроль незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договоріу України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Отже, законодавством розмежовуються поняття відокремлення митного контролю на кордоні, коли митні процедури здійснюються під час переміщення товарів через митний кордон України, та митного контролю, який здійснюється на підставі положень статті 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю на кордоні.

Поняття «митний контроль» є більш ширшим ніж поняття "митний контроль на кордоні", так як "митний контроль на кордоні" є складовою частиною більш широкого поняття «митний контроль", та звуженим відносно "митного контролю» взагалі обставинами його здійснення у часі та у місці.

Відповідно до статті 14 Митного кодексу України, Київська обласна митниця створена відповідно до наказу Державної митної служби від 8 червня 1998 року № 329 є регіональною митницею, оскільки вона на території закріпленого за нею регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих їй митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Згідно пункту 1.9 статті 1 Примірного положення про регіональну митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 25 липня 2003 року № 500, регіональна митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку."

Крім того, пунктом 1.1 статті 1 цього ж Положення передбачено, що регіональна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, координацію діяльності підпорядкованих йому митниць, спеціалізованих митних установ і організацій.

Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Пунктом 7 "Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1730 від 23 грудня 2004 року передбачено, що посадові особи митного органу зобов'язані пред'явити керівникові підприємства, де проводиться перевірка, спеціальне посвідчення та розписатися в журналі реєстрації перевірок.

Зразок такого спеціального посвідчення (посвідчення на право проведення перевірки) міститься в "Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженому Наказом Державної митної :лужби України від 3- березня 2006 року № 254.

Відповідно до зразка, посадові особи митного органу повинні вказати в посвідченні в графі "Підстава для проведення перевірки відповідно до законодавства" підставу для перевірки, тобто, саме те порушення митного законодавства України, яке вчинило TOB «Моньє».

Колегією суддів встановлено, що в посвідченнях на право проведення перевірки, які були пред'явлені директору TOB "Моньє", в графі "Підстава для проведення перевірки відповідно до законодавства" порушення митного законодавства України, яке вчинило TOB "Моньє", не зазначено, натомість в посвідченнях міститься лише посилання на підпункт 2 пункту 4 "Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи без конкретизації таких фактів порушення законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки у переліку, визначеному пунктом 4 Порядку позивач не згаданий, то у нього відсутні підстави для проведення спірної перевірки та зазначення таких підстав в зазначеному вище посвідченні.

Згідно пункту 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Отже, TOB "Моньє" повинно було давати для перевірки лише документи, які стосуються порушення законодавства України, яке допустило TOB "Моньє".

Оскільки в посвідченнях, наданих посадовими особами Київської обласної митниці, питань, необхідність перевірки яких стала підставою для перевірки TOB "Моньє", не зазначено, то колегія суддів приходить до висновку про те, що посадові особи відповідача не мали правових підстав проводити таку перевірку, у зв'язку з чим дана перевірка є неправомірною.

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" від 21 травня 2009 року № 502 встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду першої інстанції, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»-задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»до Київської обласної митниці про визнання дій протиправними -задовольнити.

Визнати протиправними дії Київської обласної митниці щодо проведення позапланової документальної перевірки стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Моньє»законодавства України з питань митної справи, на підставі посвідчень на право проведення перевірки №8 від 18 травня 2009 року та №10 від 18 травня 2009 року, відповідно до наказу Київської обласної митниці №188 від 13 травня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали виготовлений 07 червня 2012 року