Постанова № 24678270, 06.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1088/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український Автобус»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення -рішення від 13.12.2010 року № 0000802340/0, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Автобус»(надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.12.2010 року № 0000802340/0.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 31.08.2011 року позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що відповідачем на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 29.11.2010 року № 4985/23-216/32904285 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість TOB «Український Автобус» за серпень 2010 року, було встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 96 875,00 грн. у зв'язку із порушенням підприємством п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі - Закон № 168). За результатами перевірки значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року становить 13 308 645,00 грн. В результаті перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 96 875,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при проведені інвентаризації залишків на рахунку 6442 «не одержані податкові накладні TOB «Український автобус»встановив, що постачальники ПП «Ярослав» ДП ТП «Богдан», ПП «Вавілон-20»своєчасно не надали податкові накладні.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27.07.1997 року № 799 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 позивачу надано право, а не обов'язок подавати заяву зі скаргою на постачальника, який своєчасно не надав податкові накладні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

У п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією (абз. 2,3 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про то, що підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку, і Законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

В юридичній справі ТОВ «Автомобільний дім «Богдан»відсутні заяви зі скаргами на контрагентів-постачальників щодо відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704 (далі - Положення N 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів,

Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням N 88, облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 pоку N 799 (далі - Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах та надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Порядком № 244, та за умови виконання норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач повинен був подати разом з декларацією за серпень 2010 року, також і заяву зі скаргою на постачальника.

Враховуючи зазначені норми права, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що підприємство, подаючи декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, неправомірно включило до складу відповідного податкового кредиту спірну суму ПДВ, оскільки не мало на це документального підтвердження, а тому приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган діяв правомірно та законно.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року -скасувати та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Український Автобус»відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.