Ухвала суду № 24677947, 05.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1617/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Стоцькому О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кияни" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Кияни" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2011р. №0000502303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 19 серпня 2011 року № 0000502303, судові витрати в сумі 1157, 08 грн. (тисяча сто п'ятдесят сім гривень вісім копійок) присуджено на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року, якою відмовити задоволенні позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Кияни»зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 31 серпня 1993 року, яке відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ № 160746 змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Кияни», та знаходиться за адресою: 04073, місто Київ, Московський проспект, будинок 9(а.с.19).

Згідно Наказу ДПІ у Оболонському районі міста Києва від 18 липня 2011 року № 2355 «Про проведення позапланової виїзної перевірки»та повідомлення № 20822/10/23-305 від 18 липня 2011 року (а.с.21,22), відповідачем з 19.07.2011 року по 01.08.2011 року проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Авітек Груп ЛТД»за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року відповідно до акту від 09 червня 2011 № 688/23-3/37046350 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авітек Груп ЛТД»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість»за період з 17 липня 2010 року по 30 квітня 2011 року, за результатами якої складено акт від 08 серпня 2011 року № 388/23-3/00308169.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року позивачем на загальну суму податку на додану вартість 115 706, 52 грн. сформований по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД» безпідставно, тобто занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 115 706, 52 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення відповідач від 19 серпня 2011 року № 0000502303, що винесене на підставі акту від 09 червня 2011 № 688/23-3/37046350, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ПАТ "Кияни" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану на 115 706, 52 грн., в тому числі за основним платежем - 115 706, 52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Публічне акціонерне товариство "Кияни" не погоджуючись із висновками акту від 08 серпня 2011 року № 388/23-3/00308169, подало до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва заперечення на акт перевірки, які залишені без розгляду податковим органом у зв'язку з пропуском позивачем п'ятиденного строку оскарження висновків перевірки.

Державною податковою службою України за результатами розгляду Повторної скарги позивача від 04 листопада 2011 року винесено Рішення про результати розгляду повторної скарги від 30 грудня 2011 року № 8798/6/10-2115, яким залишила без змін податкове повідомлення - рішення від 19 серпня 2011 року № 0000502303 та рішення від 24 жовтня 2011 року № 10393/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД»(за умовами Договору - Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Кияни»(за умовами Договору - Замовник) укладено Договір № 01/02/11-001 з виконання робіт з технічного обслуговування та післягарантійного ремонту кондиціонерів за адресою: місто Київ, пр. Московський, 9, за умовами якого Виконавець здійснює технічне обслуговування кондиціонерів.

Згідно пункту 2.2. Договору № 01/02/11-001 здавання-прийняття послуг проводиться сторонами відповідно до умов даного договору шляхом оформлення актів здавання-прийняття наданих послуг з зазначенням їх вартості(а.с.58-60).

Додатком № 1 до Договору № 01/02/11-001 від 01 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД»повинно здійснити технічне обслуговування кондиціонерів, а саме: сервісне обслуговування сплит-системи (26 разів на загальну суму 38687,74 грн.); сервісне обслуговування сплит-систем канального типу (132 рази на загальну суму 354800,16 грн.); сервісне обслуговування мультисплит-системи (3 рази на загальну суму 10073,01 грн.); сервісне обслуговування вентиляційної системи (189 разів на загальну суму 290678,22 грн.(а.с.61).

Відповідно до акту № АГ-0000033 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2011 року Виконавецем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД»у лютому 2011 року надано послуги з технічного обслуговування та післягарантійного ремонту кондиціонерів, зазначені в Додатку № 1 до Договору № 01/02/11-001 від 01 лютого 2011 року, у зв'язку з чим позивачу по першій події надано податкову накладну № 123 від 28 лютого 2011 року, копія якої міститься в матеріалах справи(а.с.62).

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПК України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Авітек Груп ЛТД»було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, відповідачем під час проведення переврки використаний акт від 09 червня 2011 № 688/23-3/37046350 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авітек Груп ЛТД».

Окрім того, Публічне акціонерне товариство «Кияни»є власником реконструйованих будівель під літерою «Ф» загальною площею будівлі 13830,20 кв. м., під літерою «Б»загальною площею 10747,80 кв. м., під літерою «Р»загальною площею 4 305,00 кв. м., будівлі під літерою »загальною площею 687,20 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, Московський проспект, 9, які здає в оренду у для розміщення офісів та інших закладів громадського обслуговування на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 23 листопада 2006 року по справі № 40/558, реєстраційного посвідчення № 024059 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 14 березня 2007 року, запису в реєстровій книзі № д 2з-73 за реєстровим номером 32-3.

З матеріалів справи вбачається та досліджено судом першої інстанції договори оренди для розміщення офісів та інших закладів громадського обслуговування будівель за адресою: м. Київ, Московський проспект, 9, зокрема, Договір оренди № 414 від 26 травня 2010 року укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кияни»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМО ЮА»; Договір оренди № 364 від 15 квітня 2009 року укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кияни»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіккуріла»; Договір оренди № 410 від 15 квітня 2010 року які укладені між Відкритим акціонерним товариством «Кияни»та Акціонерного товариством «Софарма».

Таким чином, вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем послуг з виконання робіт з технічного обслуговування та післягарантійного ремонту кондиціонерів, судом першої інстанції зазначено, що згідно до умов укладених договорів оренди ПАТ «Кияни»надає в оренду приміщення з додержанням переліку умов щодо їх облаштування, в тому числі і наявністю справних та придатних до використання за призначенням системи кондиціонування та кондиціонерів. Такі умови передбачено в пункті 6.2. розділу 6 типового договору оренди, що укладається Позивачем та контрагентами. Пункт 3.4. або пункт 3.5 договорів оренди позивач бере на себе обов'язок забезпечити орендарів сервісними послугами, до яких входить і технічне обслуговування кондиціонерів.

Окрім того, в матеріалах справи містяться копії планів системи кондиціонування та вентиляції 4-х поверхів корпусів будівлі за адресою: м. Київ, Московський проспект, 9 з відмітками про кількість та місцезнаходження кондиціонерів та Схема розміщення зовнішніх блоків кондиціонерів та інженерних комунікацій на даху.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи відповідача е необґрунтованими щодо відсутності доказів на підтвердження товарності господарських операції, оскільки позивачем доведена необхідність послуг, наданих контрагентами щодо технічного обслуговування та післягарантійного ремонту кондиціонерів, зазначені в Додатку № 1 до Договору № 01/02/11-001 від 01 лютого 2011 року.

Згідно ч.1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом першої інстанції досліджена довідка позивача про балансову вартість із визначенням переліку необоротних активів, їх первісної вартості, зносу та залишкової вартості, що підтверджує реальністі наданих ТОВ «Авітек Груп ЛТД»послуг.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що господарська операція між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД»та Публічним акціонерним товариством «Кияни»здійснене в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Ч.1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ч.3 ст.228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Судом першої інстанції не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітек Груп ЛТД», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Колегія суддів погоджується з висновком, що позивачем правомірно сформований податковий кредит, по взаємовідносинам з ТОВ «Авітек Груп ЛТД», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на суму 115 706, 52 грн. є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є протиправним.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 11.06. 2012року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.