Ухвала суду № 24677833, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12713/11/2670( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2012 року адміністративний позов ТОВ «Інтелектуальні системи»до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем з 22 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року проведено виїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року та правомірності формування валових витрат підприємства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року при взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

За результатами перевірки складено Акт про результати виїзної документальної позапланової перевірки позивача № 2229/23-07/32845581 від 09 березня 2011 року.

На підставі вказаного Акту перевірки та внаслідок виявлених порушень відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000862307/0 від 22 березня 2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 806 389, 00 грн., з яких за основним платежем 645 111, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 161 278, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000872307/0 від 22 березня 2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 645 110, 00 грн., з яких за основним платежем 516 088, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 129 022, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Позивачем, як замовником, укладено з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», як підрядником, договори підряду № 23 від 02 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню СКС локальної обчислювальної мережі, № 24 від 02 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню СКС локальної обчислювальної мережі, № 25 від 03 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню СКС локальної обчислювальної мережі та КС електропостачання, № 26 від 03 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню КС електропостачання та системи пожежної сигналізації, № 27 від 03 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню СКС локальної обчислювальної мережі та КС електропостачання, № 28 від 03 вересня 2008 року на проведення монтажних робіт по створенню СКС локальної обчислювальної мережі та КС електропостачання, № 31 від 04 березня 2008 року на проведення робіт по ремонту СКС локальної обчислювальної, телефонної мережі, мережі електроживлення та системи відеоспостереження, № 32 від 04 вересня 2008 року на проведення робіт по ремонту комплексу внутрішніх інженерних систем, № 33 від 04 вересня 2008 року на проведення робіт по створенню СКС локальної обчислювальної і телефонної мережі, КС мережі електропостачання і системи контролю доступу, № 54 від 09 вересня 2008 року на проведення робіт по переплануванню внутрішніх інженерних систем, № 58 від 30 вересня 2008 року на проведення робіт по створенню комплексу внутрішніх інженерних мереж, № 6 від 03 березня 2009 року на проведення робіт по створенню комплексу внутрішніх інженерних мереж, додаткові угоди № 1 до договору № 54 від 09 вересня 2008 року, № 1 до договору № 58 від 30 вересня 2008 року. Також між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»були підписані договірна ціна, локальний кошторис та довідка про вартість виконаних підрядних робіт до кожного із вищевказаних договорів.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою від 07 листопада 2011 року, абревіатура СКС розшифровується як «структурована кабельна система», а абревіатура КС - «кабельна система».

Договори підряду та всі первинні документи, складені на їх підставі, підписані з боку підрядника ОСОБА_3, з боку замовника ОСОБА_4, а також скріплені печатками ТОВ «Інтелектуальні системи»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в повному обсязі оплатив ТОВ «С.Дж.Р.Груп»вартість робіт за вказаними підрядними договорами.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп»надало позивачу відповідні податкові накладні: № 1542/4 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/5 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/6 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/7 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/3 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/2 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/1 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/9 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/8 від 30 жовтня 2008 року, № 1542/10 від 30 жовтня 2008 року, № 1542 від 30 жовтня 2008 року, № 2596 від 30 листопада 2008 року, № 3671 від 30 грудня 2008 року, № 636 від 30 січня 2009 року, № 1390 від 28 лютого 2009 року, № 2019 від 31 березня 2009 року.

Факт сплати коштів за вказаними договорами підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи. Витрати, здійснені позивачем в зв'язку із оплатою вартості підрядних робіт та оплатою податку на додану вартість в ціні підрядних робіт відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями податкових декларацій з відмітками податкового органу про отримання.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», позивач та вказаний контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, тобто ТОВ «С.Дж.Р.Груп»мало право виписувати податкові накладні, а позивач правомірно на підставі отриманих податкових накладних мав право формувати податковий кредит.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що результати робіт за договорами підряду використовувались позивачем у власній господарській діяльності та оподатковуваних операціях, зокрема, результати робіт, отримані позивачем за підрядним договором № 58 від 30 вересня 2008 року, в рамках його господарської діяльності на підставі договору № У4006/2008 від 30 червня 2008 року були передані ТОВ «Корпорація Укржилбуд», про що складено акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року, результати робіт, отримані позивачем за підрядним договором № 54 від 09 вересня 2008 року, в рамках його господарської діяльності на підставі договору № 08/14-Е/04 від 21 серпня 2008 року були передані ТОВ «Слав-Інвест», про що складено акти приймання-передачі матеріалів і робіт № 1 від 27 жовтня 2008 року, № 2 від 26 листопада 2008 року, № 3 від 30 вересня 2009 року, результати робіт, отримані позивачем за підрядними договорами № 23 та № 24 від 02 вересня 2008 року, в рамках його господарської діяльності на підставі договорів А2508/2008 від 07 серпня 2008 року та № А2608/2008 від 11 серпня 2008 року були передані ЗАТ «Альфа-Банк», про що складено акти приймання виконаних підрядних робіт, результати робіт, отримані позивачем за підрядними договорами № 25, № 26, № 27 від 03 вересня 2008 року, в рамках його господарської діяльності на підставі додатку № 61 від 21 травня 2008 року до Договору № А2007/2007 від 16 липня 2007 року, додатку № 65 від 10 червня 2008 року до Договору № А2007/2007 від 16 липня 2007 року, додатку № 77 від 27 червня 2008 року до Договору № А2007/2007 від 16 липня 2007 року були передані ТОВ БНВФ «Айс лтд», про що складено акти приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(тут і далі норми в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) - податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суму податкового кредиту позивач формував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Таким чином на думку колегії суддів позивач правомірно визначив суму податкового кредиту, виходячи із вартості робіт за вказаними договорами, а тому позивач мав право на зменшення розміру податкового зобов'язання з урахуванням суми податкового кредиту.

Відповідно до п. 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначених валових витрат у зв'язку з тим, що контрагенти платника податку порушують вимоги податкового законодавства.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, враховуючи вище вказані та досліджені судом договори підряду, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні містять всі передбачені реквізити та повністю відповідають вимогам закону, тому вказані документи є первинними і свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, а також оскільки позивач використав результати робіт, придбані за договорами підряду, у власній господарській діяльності, та здійснив у повному обсязі оплату вказаних підрядних робіт, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач на законних підставах відніс вартість робіт за згаданими вище договорами підряду до валових витрат, і, відповідно, правомірно зменшив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму цих валових витрат.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на пояснення директора та головного бухгалтера ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3, у яких, зокрема, вказується на факти фіктивного підприємництва у вигляді створення та використання ТОВ «С.Дж.Р.Груп»для незаконної діяльності, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Апелянтом не надано суду вироку у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, який набрав законної сили, а також не надано висновку експертизи, яким би було достовірно встановлено, що підписи на договорах підряду, актах виконаних робіт, податкових накладних виконані не ОСОБА_3, а іншою, неуповноваженою особою.

Відповідно до статті 62 Конституції України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 статті 2 Кримінального кодексу України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27 квітня 2011 року, відповідно до якої кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 Кримінального кодексу України, закрито за відсутністю складу злочину.

Зважаючи на викладене вище, приймаючи до уваги вищевказані норми законодавства та надані представниками докази, наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що позивачем було законно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп»в загальному розмірі 516 088, 00 грн., а також правомірно включено до складу валових витрат суми, сплачені ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за виконані підрядні роботи в загальному розмірі 2 580 445, 00 грн.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.