Постанова № 24677331, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4121/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Мельничука В.П.

Федотова І.В.

за участю секретаря: Козійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Енергоринок»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Енергоринок»до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Янівське»про скасування постанови від 10 лютого 2010 року про накладення штрафу, зобов'язання зупинити виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач -Державне підприємство «Енергоринок»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Янівське»про скасування постанови від 10 лютого 2010 року про накладення штрафу, зобов'язання зупинити виконавче провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду,позивач - Державне підприємство «Енергоринок»звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 березня 2009 року в справі № 2а-2690/09/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року, задоволено адміністративний позов ЗАТ «Янівське» до Міністерства палива та енергетики України, ДП «Енергоринок»та скасовано наказ Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2006 року № 191 в частині виключення ЗАТ «Янівське» з Реєстру; зобов'язано ДП «Енергоринок»звернутися до Міністерства палива та енергетики України з поданням про включення ЗАТ «Янівське»до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; зобов'язано Міністерство палива та енергетики України поновити ЗАТ «Янівське»в Переліку підприємств; зобов'язано ДП «Енергоринок»поновити ЗАТ «Янівське»у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

30 вересня 2009 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у зазначеній вище справі.

25 листопада 2009 року ЗАТ «Янівське»звернулося до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

27 листопада 2009 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві прийнято постанову ВП № 16303464, якою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-2690/09, виданого 30 вересня 2009 року Луганським окружним адміністративним судом, та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду протягом 7 днів з моменту отримання копії даної постанови.

Копія постанови державного виконавця отримана ДП «Енергоринок»10.12. 2009 року.

16 грудня 2009 року державним виконавцем прийнято вимогу № 1972/4, якою зобов'язано ДП «Енергоринок»поновити ЗАТ «Янівське»у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»в 7-денний строк з моменту отримання вимоги та попереджено боржника про наслідки невиконання рішення суду, передбачені ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначену вимогу державного виконавця отримано ДП «Енергоринок» 18 грудня 2009 року.

15 січня 2010 року до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява від ЗАТ «Янівське»про застосування до ДП «Енергоринок»заходів, передбачених ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: накладення штрафу, оскільки останнє не вчинило жодних дій щодо поновлення його у Реєстрі.

10 лютого 2010 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві складено акт, яким встановлено, що ДП «Енергоринок» не виконало рішення суду, підтверджуючої інформації до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не надало.

У зв'язку з цим, державним виконавцем, на підставі ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову від 10 лютого 2010 року про накладення на ДП «Енергоринок»штрафу у розмірі 510,00 грн.

Крім того, 10 лютого 2010 року державний виконавець виніс вимогу № 1972/4 про поновлення ЗАТ «Янівське»у вказаному вище Реєстрі протягом 7-денного строку з моменту отримання цієї вимоги та повідомлено ДП «Енергоринок»про наслідки повторного та подальшого невиконання рішення суду без поважних причин.

Копія постанови від 10 лютого 2010 року про накладення штрафу та вимога державного виконавця отримані ДП «Енергоринок»16 лютого 2010 року.

02 березня 2010 року до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява ЗАТ «Янівське»про накладення на ДП «Енергоринок»штрафу у подвійному розмірі, оскільки боржник не вчинив жодних дій щодо його поновлення у Реєстрі.

02 березня 2010 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві складено акт, яким встановлено, що ДП «Енергоринок»не виконало рішення суду, підтверджуючої інформації до ВДВС не надало.

У зв'язку з цим, державним виконавцем на підставі ч. 3 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»прийнято постанову від 02 березня 2010 року про накладення на ДП «Енергоринок»штрафу у подвійному розмірі, що становить 1020,00 грн.

Копія цієї постанови отримана ДП «Енергоринок»09 березня 2010 року.

17 березня 2010 року ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві направлено до Луганського окружного адміністративного суду клопотання про вирішення питання про притягнення посадових осіб ДП «Енергоринок»до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

18 березня 2010 року державним виконавцем прийнято постанову ВП № 16303464 про закінчення виконавчого провадження з підстави встановленої п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до виписки з Реєстру від 22 березня 2010 року № 291/113, ДП «Енергоринок»станом на 22 березня 2010 року внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду є однією із конституційних засад здійснення судочинства встановленою у п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах згідно ч. 4 ст. 257 КАС України здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Преамбулою вказаного Закону визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

ВДВС є органом державної виконавчої служби згідно із ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 даного Закону, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Диспозицією норми передбачено декілька необхідних умов, за наявністю яких застосовується відповідна санкція. Зокрема, такими умовами є: невиконання рішення, невиконання рішення без поважних причин, невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк, невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду про поновлення ЗАТ «Янівське»у Реєстрі не виконало його й протягом строку, встановленого державним виконавцем у вимозі від 16 грудня 2009 року № 1972/4.

Однак, на думку колегія суддів, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Згідно резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду, з приводу виконання якої виникли спірні правовідносини, позивача було зобов'язано звернутися до Міністерства палива та енергетики України з поданням про включення ЗАТ «Янівське»до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

При цьому, Міністерство палива та енергетики України було зобов'язано поновити ЗАТ «Янівське»в Переліку підприємств, а вже потім у позивача виникає зобов'язання щодо поновлення ЗАТ «Янівське»у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що виконанню вищезазначеного судового рішення позивачем мають передувати його відповідне звернення до Міністерства палива та енергетики України з поданням, а після видання останнім наказу про включення ЗАТ «Янівське»до Реєстру позивач матиме можливість та компетенцію щодо виконання судового рішення в частині поновлення ЗАТ «Янівське»у Реєстрі.

Отже, суд першої інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи докази, що характеризують спірні правовідносини, не дослідив компетенцію позивача щодо здійснення спірних дій, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки державний виконавець спонукав позивача до виконання судового рішення з порушенням черговості вчинення ним дій, необхідних для цього.

Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу на невідповідність виконавчого листа судовому рішенню, на підставі якого він був виписаний, а саме: вказаний лист містить двох боржників, в той час як зобов'язання по вчиненню певних дій зазначено тільки стосовно позивача і не у повному обсязі.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до матеріалів справи, позивачем було виконано постанову суду Луганського окружного адміністративного суду в частині звернення до Міністерства палива та енергетики України з поданням про включення ЗАТ «Янівське»до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Звернення зазначеного змісту позивачем на адресу вказаного Міністерства направлялось неодноразово, однак було залишено без виконання, натомість позивачем отримано відповідь про недоцільність виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду, оскільки вказане судове рішення знаходиться на стадії касаційного оскарження.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивачем було фактично здійснено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду в частині, що належала до його компетенції, а в частині, що вимагалась до виконання відповідачем, судове рішення позивачем не виконано з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавство України, що регулює процес виконавчого провадження, не в повній мірі досліджено виконавчий документ, що виконувався, оскільки останній виписано з допущенням неточностей, що призвело до неможливості виконання його позивачем в обсязі, який ставився відповідачем.

Крім цього, колегія суддів вважає неправильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав для зупинення спірного виконавчого провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 3.2.6 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи містять виписку з Реєстру від 22 березня 2010 року № 291/113, за якою ДП «Енергоринок»28 листопада 2005 року внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у зазначеній частині, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача зі скаргами на його дії та надавав вказану вище виписку з реєстру для зупинення виконавчого провадження.

Однак, враховуючи те, що на теперішній час виконавче провадження закрито на підставі п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів вважає недоцільним задоволення вимог позивача в цій частині.

Отже, дії відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності за невиконання судового рішення та застосування до нього стягнення у вигляді накладення штрафу, а також невчинення дій по зупиненню спірного виконавчого провадження є неправомірними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення частково.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державного підприємства «Енергоринок»до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Янівське»про скасування постанови від 10 лютого 2010 року про накладення штрафу, зобов'язання зупинити виконавче провадження року -задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 10.02.2010 року про накладення на Державне підприємство «Енергоринок» штрафу в розмірі 510, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст ухвали виготовлений 24 травня 2012 року