Ухвала суду № 24676802, 24.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2772/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Усенко В.Г.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубус»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубус»до Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубус»(далі -ТОВ «Рубус») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступник Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області, далі - Прилуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2011 № 0000022300/4 та № 0000012300/5.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ТОВ «Рубус»подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 26.01.2005 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи та про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Державною податковою адміністрацією в Чернігівській області (далі - ДПА в Чернігівській області) на підставі вимог п. п. 1, 3-4 ст. 11 Закону України 1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355 та згідно з дозволом голови ДПА в Чернігівській області від 16.11.2010 №104 та наказу голови ДПА в Чернігівській області від 23.11.2010 №542 про проведення перевірки головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержанних злочинним шляхом, ДПА в Чернігівській області була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2008 по 30.06.2010 по взаємовідносинах з приватним підприємством «Тодель-17»(далі - ПП «Тодель-17»), за результатами якої було складено акт перевірки від 23.12.2010 № 74/35-014/33358351.

Даною перевіркою було встановлено порушення позивачем:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року та 2008 рік на суму 1340812,50 грн.;

- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість в сумі 1072650,00 грн. У тому числі у липні 2008 року 1072650,00 грн.

Не погоджуючись з висновками зазначеними в акті перевірки, позивачем 30.12.2010 подано до ДПА в Чернігівській області заперечення, однак 06.01.2011 ДПА в Чернігівській області надало позивачу відповідь №34/10/35-30, якою висновки зазначеного акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2011 №0000012300/4, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за основним платежем в розмірі 1340813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 335203,25 грн. і рішення №0000012300/5, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в розмірі 1072650,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 268 162,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 21.01.2011 подано до ДПА в Чернігівській області скарги №06/01 та №07/01, в яких просив скасувати такі податкові повідомлення-рішення, однак рішенням ДПА в Чернігівській області від 10.02.2011 №239/10/25-020, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням ДПА в Чернігівській області, 21.02.2011 позивач подав скарги №04/02 та №05/02 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України, які також було залишено без змін рішенням від 12.04.2011 № 7016/6/25-0115.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит ДПА в Чернігівській області від 06.10.2010 №1670/10/35-30 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Тодель-17», 19.10.2010 позивачем надано відповідь за №04/10 про відсутність можливості надання копії первинної бухгалтерської документації та договорів за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, так як згідно з наказом від 21.01.2010 № 1/01-10 та актом від 21.01.2010 документи були знищені, у зв'язку з проходженням терміну зберігання бухгалтерських документів, з відсутністю приміщень для зберігання та відсутністю коштів для оплати послуг зберігання стороннім організаціям.

Однак, при проведенні співробітниками Прилуцької ОДПІ планової документальної перевірки позивача за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, підприємством було надано документи щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Тодель-17»у червні-липні 2008 року на загальну суму 6 435 899,49 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 072 660,91 грн.

Обсяг придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП «Тодель-17»за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, визначений позивачем в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в сумі 5 363 250,00 грн. без податку на додану вартість. Податок на додану вартість у вартості придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП «Тодель-17»за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, визначений позивачем в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, в сумі 1 072 660,91 грн.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 13.08.2010 по справі №1-801/2010, яка набрала законну силу, судом встановлено, що ОСОБА_3 (директор ПП «Тодель-17») вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а відповідно до ч. 5 цієї статті - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що використання позивачем первинних документів ПП «Тодель-17», діяльність якого визнана судом незаконною, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, та реальною метою якого є фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що первинні документи, складені між позивачем та ПП «Тодель-17»на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону».

Пункт 10.1 ст. 10 цього Закону встановлює, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою оподатковуваної податком на додану вартість операції є поставка товарів або послуг та місце їх надання отримувачу.

Крім того, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, оскільки документи щодо придбання товару, які були оформлені між позивачем та ПП «Тодель-17», є нікчемними, колегія суддів вважає, що прийняті Прилуцькою ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 12.01.2011 №0000012300/4 та №0000012300/5 є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Рубус»необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року -без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубус»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Усенко В.Г.

Ухвалу складено в повному обсязі 29.05.2012